Постанова 4820 № 686/23763/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/23763/25> Провадження № 22-ц/820/452/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області в складі судді в складі судді Кульбаби А.В. від 25 листопада 2025 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в: У серпні 2025 року позивач ТОВ «Алекскредит», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 01.11.2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено Договір про надання кредиту №4130885 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача №PS4130885. Відповідно до п. 1.3. договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці у власність грошові кошти (позику) в сумі 3050 грн., перерахувавши кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», платіж був виконаний 01.11.2020 року. Згідно п. 1.5. договору Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (штраф, пеню), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється на підставі п. 1.7. Договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов кредитного договору. В подальшому відповідачка порушила вказані умови договору і не повернула в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами Кредитного договору. Станом на 30.06.2025 року сума заборгованості відповідачки за Договором про надання кредиту №4130855 від 01.11.2020 року становить 21075,50 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 3050 грн.; прострочена заборгованості за нарахованими процентами 18025,50 грн. За наведеного, позивач просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за наданим кредитом в розмірі 21 075,50 грн. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044, м. Дніпро, вулиця Якова Самарського, буд. 12-А; Код ЄДРПОУ 41346335) заборгованість за Договором про надання кредиту № 4130885 від 01 листопада 2020 року в розмірі 6100 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 3050 грн., заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом 3050 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044, м. Дніпро, вулиця Якова Самарського, буд. 12-А; Код ЄДРПОУ 41346335) судовий збір в розмірі 701,04 грн. В апеляційній скарзі ТОВ «Алекскредит» просить рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків в повному обсязі скасувати та задовольнити позов повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» (перевищує суму боргу в 5,71 разів), є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією, передбаченою чинним законодавством України на дату укладення Договору. Розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому в статті 627 ЦК України. Позичальник стверджує у Договорі, що укладаючи договір, він уже ознайомлений з Правилами надання кредиту ТОВ «Алекскредит». Таким чином, до підписання Договору Позичальнику була надана вся інформація про умови кредитування, які відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Разом з цим, заявлені позивачем до стягнення проценти є процентами у розумінні частини першої статті 1048 ЦК України та не є платежами, які підлягають стягненню за порушення виконання зобов`язання. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що 01 листопада 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача, було укладено Договір про надання кредиту № 4130885 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS4130885. Відповідно до п. 1.3. договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 3050 грн., А згідно п. 1.5. договору Позичальник сплачує кредитодавцю суму кредиту та проценти за користування кредитом, неустойку (штраф, пеню), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. Відповідно до п. 1.6. Договору розрахунок зобов`язань позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів, який є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування та за загальними умовами кредитування. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у порядку, передбаченому п. 1.7. Договору. Пунктом 3.1. договору передбачено, що сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення Договору 01.11.2020 року до кінцевої дати виконання Договору 30.05.2021 року. Відповідачка також підписала паспорт споживчого кредиту одноразовим ідентифікатором № PS4130885. Довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01.11.2024 року підтверджується перерахування коштів в сумі 3050 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий надано ОСОБА_1 , дата проведення оплати - 01.11.2020 року. З розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4130885 від 01 листопада 2020 року вбачається, що станом на 30.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 21075,50 грн., яка складається з: основного боргу (сума кредиту) 3050 грн., проценти за користування кредитом 18025,50 грн. 24 грудня 2020 року та 14 січня 29021 року відповідачка частково сплатила заборгованість за кредитним договором № 4130885 в сумі 600 грн. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору з відповідачкою, надання їй кредиту та наявність заборгованості в сумі 21075,50 грн., разом з тим, встановлений сторонами договору розмір процентів є несправедливим у розумінні п. 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (перевищує суму боргу в 5, 71 разів), є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, враховуючи часткову сплату відповідачкою боргу, а також наявність у неї на утриманні малолітньої дитини, у зв`язку з чим слід зменшити розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідачки, до 3050 грн., тобто, до розміру заборгованості за тілом кредитом. Доводи апеляційної скарги про помилковість цього висновку суду є безпідставними, зважаючи на таке. Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору сторонами та отримання відповідачкою кредиту на умовах, визначених договором про надання кредиту №4130885 від 01.11.2020 року. ТОВ «Алекскредит» станом на 30.06.2025 року нарахувало 21075 грн. заборгованості, з яких 3050 грн. - тіло кредиту, 18025 грн. заборгованість за простроченими процентами. Разом з цим, суд першої інстанції правильно взяв до уваги, що відповідачкою вчинено дії, спрямовані на погашення заборгованості в сумі 600 грн., що не враховано позивачем. За змістом частини 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо). Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Суд першої інстанції правильно констатував, що позивач просить стягнути з відповідачки проценти у розмірі, що перевищує розмір неповернутого кредиту у 5,71 разів, що не відповідає засадам справедливості та добросовісності. З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг). Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, а тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з цих же правовідносин. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» залишити без задоволення. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області в складі судді від 25 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 13 березня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк