Постанова КГС ВС № 910/9196/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Київ cправа № 910/9196/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д., за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А., представників учасників справи: позивача - Шнайдер С.В., відповідача - Тарасюк Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г. - головуючий, Коробенко Г.П., Шапран В.В. від 25.11.2025 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про визнання недійсним рішення загальних зборів.

1. Історія справи ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 13 від 17.12.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є співвласником житлового приміщення (квартири АДРЕСА_1 , в якому створене Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір". 17 грудня 2023 року відбулися загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", на яких були прийняті рішення, які є недійсними, оскільки був порушений порядок скликання та проведення зборів, а саме: позивач не був повідомлений про скликання зборів, участі у зборах не брав, на зборах був відсутній необхідний кворум для прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку, при прийнятті рішень та оформленні результатів голосування було порушено пункт 6 розділу 3, абзаци 1, 4 пункту 8 розділу 3 статуту об`єднання (у протоколі зборів відсутні результати голосування з першого питання порядку денного, не відображені результати поіменного голосування, протокол не засвідчений особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування, не відображені результати по кожному питанню порядку денного, протокол не містить інформації щодо листків опитування, дати їх складання та результату поіменного голосування).

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є співвласником житлового приміщення у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . У вказаному будинку створене та діє Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір". 17 грудня 2023 року були проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", на яких згідно з протоколом взяли участь особисто (присутні) 50 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб. На вирішення цих загальних зборів згідно з порядком денним були винесені такі питання: 1) обрання голови та секретаря зборів; 2) звіт ревізійної комісії про використані кошти та проведені роботи; 3) затвердження кошторису Об`єднання; 4) участь у програмах співфінансування для капітальних ремонтів, програмах з енергоефективності та комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності, 85/15, 70/30 у зв`язку із аварійною ситуацією фасаду; 4.1) участь у програмах енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних мереж, фасаду; 5) робочі питання (ситуація з неплатниками); 6) усунення перешкод у користуванні спільним майном, що користуються ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_4 ); 7) надання повноважень правлінню затвердити та погодити суму співфінансування від імені об`єднання. За результатом голосування з питань порядку денного на зазначених загальних зборах були прийняті такі рішення, оформлені протоколом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" № 13 від 17.12.2023: - з третього питання порядку денного вирішили затвердити кошторис Об`єднання з сумою внеску 16,00 грн, що визначено в листах опитування (згідно з протоколом за вказане рішення проголосували: за - 206 осіб (74,1%), проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи); - з четвертого питання порядку денного: участь у програмах з енергоефективності та Комплексній цільовій програмі підвищення енергоефективності та розвитку житлово- комунальної інфраструктури міста Києва на 2021-2025 роки за рахунок бюджетних коштів без фінансової участі власників з ремонтів інженерних (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 206 (74,1%) осіб, проти - 8, утрималося - 0, не голосували - 64 особи; - з п`ятого питання порядку денного вирішили застосовувати обмеження в користуванні інженерними мережами щодо злісних неплатників (більше 5 місяців) (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 211 (75,9%) осіб, проти - 2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб; - з шостого питання порядку денного вирішили усунути перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (згідно з протоколом за це рішення проголосували: за - 211 (75,9%), осіб, проти -2, утрималося - 0, не голосували - 65 осіб. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів повідомляє співвласників шляхом: у письмовій формі вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів; а також розміщає об`яву на дошках для об`яв в місцях загального користування у будинку. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. За змістом пунктів 7, 8, 9 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний хутір" кожен співвласник квартири (квартир) або нежитлового (нежитлових) приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир (квартири) або нежитлових приміщень (нежитлового приміщення), що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особах спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

3. Короткий зміст судових рішень Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9196/24 у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: - позивача не повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення загальних зборів, чим порушено процедуру та порядок скликання загальних зборів, що позбавило ОСОБА_1 права взяти у них участь; - відповідно до оскаржуваного протоколу, загальна кількість співвласників 278 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб, а були присутніми 50 осіб, що також вбачається із наданого відповідачем реєстраційного списку співвласників із їх особистими підписами. Отже, виходячи із змісту оскаржуваного протоколу доводи позивача про відсутність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень є хибними. Суд не вбачає підстав для висновку про відсутність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень на загальних зборах, що відбулись 17.12.2023, які оформлені протоколом № 13; - позивачем не зазначено яким чином спірне рішення порушує його права та інтереси, так і судом не встановлено факту такого порушення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/9196/24 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що взявши до уваги складність справи, надані послуги, принцип співмірності та розумності судових витрат, наявність заперечень позивача щодо розміру заявлених відповідачем з нього витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги встановлений в рішенні суду факт порушення відповідачем процедури та порядку скликання загальних зборів, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, допущення адвокатом відповідача помилок у складених документах та невідповідність заяв відповідача процесуальному законодавству, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача цих витрат у розмірі 1 000,00 грн. Північний апеляційний господарський суд постановою від 31.03.2025 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9196/24, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив повністю, та скасував додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі №910/9196/24 і відмовив у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" про розподіл судових витрат. Приймаючи зазначену постанову суд апеляційної інстанції, зокрема, погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що позивач не був повідомлений відповідачем про скликання загальних зборів, однак, дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними спірних рішень, оскільки встановив те, що спірні рішення загальних зборів були прийняті за відсутності необхідної кількості голосів для їх прийняття, оскільки встановив, що обставини стосовно того, що вказані рішення підтримані більшістю співвласників є недоведеними, як і відповідно обставини наявності кворуму. Постановою Верховного Суду від 03.07.2025 у справі № 910/9196/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2025 у справі № 910/9196/24 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. За результатом нового розгляду, постановою від 25.11.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 у справі № 910/9196/24. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: - суд першої інстанцій, досліджуючи обставини дотримання відповідачем порядку скликання загальних зборів, що відбулися 17.12.2023, на яких прийняті спірні у цій справі рішення, правильно встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про скликання цих загальних зборів в порядку та у спосіб, що визначені статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та пунктом 5 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір"; - відповідно до оскаржуваного протоколу, загальна кількість співвласників 278 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб, а були присутніми 50 осіб, що також вбачається з наданого відповідачем реєстраційного списку співвласників із їх особистими підписами. Отже, виходячи із змісту оскаржуваного протоколу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи позивача про відсутність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень є хибними; - враховуючи, що за спірні рішення проголосували співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), такі рішення є прийнятими відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" та беручи до уваги, що права одного співвласника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не можуть мати перевагу над правами та інтересами інших співвласників об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, які реалізували свої права на участь в управлінні та голосували за прийняття спірних рішень, судова колегія погоджується з відсутністю підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача; - суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності порушеного права та інтересу відповідача, оскільки з огляду на встановлені обставини справи вбачається інтерес апелянта, як співвласника квартири в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" щодо ухвалених рішень загальних зборів; - зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також беручи до уваги заперечення позивача щодо розміру заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/9196/24, а справу № 910/9196/24 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, - суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у подібних правовідносинах у постановах від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, які стосуються визнання недійсними рішень загальних зборів та в яких Суд виснував, що для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема, з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів, тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Натомість у справі № 910/9196/24 суд апеляційної інстанції не з`ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, та чи призведе задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача; - суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, в якій Суд виснував, що судами на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач, не повідомлявся належним чином про проведення зборів, не брав в них участі (ні особисто, ні через представника), адже перебував в цей час закордоном, отже вказана обставина свідчить про порушення його прав спірними рішеннями загальних зборів і є достатньою підставою для визнання їх недійсними. У касаційній скарзі також ОСОБА_1 наголошує, що суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання про витребування даних (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях з метою встановлення достовірних відомостей щодо кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023, а також витребував копії, а не оригінали листків опитування співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", що брали участь в голосуванні на загальних зборах, які оформлені протоколом № 13 від 17.12.2023, однак не дослідив їх, тощо. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Здійснюючи касаційне провадження у даній справі, Суд зазначає таке. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", оформлених протоколом № 13 від 17.12.2023. Обґрунтовуючи звернення з позовом у даній справі, ОСОБА_1 зазначав про наявність підстав для визнання недійсними спірних рішень, з огляду на те, що: - був порушений порядок скликання загальних зборів, оскільки позивач як співвласник не був повідомлений про скликання, про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів, не брав участі у зборах; - був порушений порядок проведення загальних зборів, оскільки був відсутній кворум необхідний для прийняття оскаржених рішень, а також порушені вимоги Статуту об`єднання під час прийняття оскаржених рішень та оформлення результатів голосування. Правові та організаційні засади функціонування об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Цей закон також регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до частин 1-3 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об`єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Порядок скликання та проведення установчих зборів об`єднання встановлений у статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів повідомляє співвласників шляхом: у письмовій формі вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів; а також розміщає об`яву на дошках для об`яв в місцях загального користування у будинку. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Як наслідок суди виснували, що Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" не передбачають іншого способу повідомлення співвласників про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, що було створене у будинку та зареєстроване у встановленому законом порядку, ніж вручення такого повідомлення під розписку особисто кожному співвласнику або направлення його рекомендованим листом засобами поштового зв`язку. Розміщення інформації про збори на дошках оголошень у місцях загального користування визначено додатковим, а не альтернативним способом інформування співвласників про проведення загальних зборів. Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження розміщення оголошення на дошці оголошень будинку про скликання зборів на 17.12.2023, відсутні будь-які докази на підтвердження направлення повідомлення поштовим відправленням. Таким чином судами попередніх інстанцій встановлено, що позивача не було повідомлено належним чином про дату, час та місце проведення загальних зборів, чим порушено процедуру та порядок скликання загальних зборів, що позбавило ОСОБА_1 права взяти у них участь. Суд зазначає про те, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можна поділити на (1) безумовні, тобто такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21. За змістом частини 1 статті 14 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частини 1 статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"). Отже, право співвласника брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання, (що охоплює собою, зокрема і право співвласника бути обізнаним про скликання загальних зборів, право брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного), а також право обирати статутні органи об`єднання гарантоване законом. Суд зазначає про те, що неповідомлення співвласника будинку, в якому створене об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів такого об`єднання в установленому законом та статутом такого об`єднання порядку порушує права співвласника на участь в управлінні об`єднанням, оскільки такий неповідомлений співвласник позбавляється права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного цих зборів, позбавляється прав на участь та голосування на зборах. При цьому, слід зазначити, що вплив співвласника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише самим голосуванням; у разі повідомлення співвласник мав би можливість реалізувати своє право на участь у зборах, в обговоренні питань порядку денного, на внесення пропозицій до питань порядку денного чи щодо проектів рішень за наслідками обговорення питань тощо. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21. Проте, як уже зазначалось вище, сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Однак, з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів. Так, зокрема, ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах ні безпосередньо на зборах, ні шляхом письмового опитування, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування. Крім того, для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема, з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Подібні правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, на які посилається скаржник. Однак, суд апеляційної інстанції не врахував зазначених висновків Верховного Суду, та не з`ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, та чи призведе задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача. Про що вірно зазначає скаржник. Так, суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у позові, виходив з того, зокрема, що позивачем не зазначено яким чином спірні рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", оформлені протоколом загальних зборів від 17.12.2023 № 13, порушують його права та інтереси, і судом факту такого порушення, не встановлено. Натомість суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності порушеного права та інтересу відповідача, оскільки, як зазначив суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини справи вбачається інтерес позивача, як співвласника квартири в Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" щодо ухвалених рішень загальних зборів. Водночас, як зазначалось вище, суд апеляційної інстанції не з`ясував, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів, та чи призведе задоволення позову у цій справі (визнання недійсним кожного з оспорюваних рішень загальних зборів) до поновлення прав та/або інтересів позивача. При цьому, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що у постанові від 03.07.2025 у цій справі № 910/9196/24 Верховний Суд зазначив, що: «не можна погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність порушених прав та інтересів позивача, оскільки прийняття рішень з третього питання порядку денного про затвердження кошторису об`єднання з сумою внеску 16.00 гривень та з шостого питання порядку денного про усунення перешкоди у користуванні спільним майном, яким незаконно користуються неплатники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 тобто тих які стосуються особисто позивача, без повідомлення останнього про скликання зборів, та можливості реалізувати право дорадчого голосу під час вирішення цих питань, які стосуються особисто позивача, явно порушує його права та інтереси.». Крім того, звертаючись з позовом у цій справі позивач в обґрунтування позову зазначав про те, що був порушений порядок проведення загальних зборів, оскільки був відсутній кворум необхідний для прийняття спірних рішень. Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п`ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Відповідно до частин 12, 13, 15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою статті 6 цього Закону. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об`єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об`єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об`єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об`єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п`ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за змістом пунктів 7, 8, 9 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний хутір" кожен співвласник квартири (квартир) або нежитлового (нежитлових) приміщення (його представник) під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир (квартири) або нежитлових приміщень (нежитлового приміщення), що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах. Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особах спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими. Досліджуючи питання щодо достатності голосів для прийняття спірних рішень загальних зборів співвласників, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до оскаржуваного протоколу, загальна кількість співвласників 278 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь 278 осіб, а були присутніми 50 осіб, що також вбачається з наданого відповідачем реєстраційного списку співвласників з їх особистими підписами. Як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що виходячи із змісту оскаржуваного протоколу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що доводи позивача про відсутність необхідної кількості голосів співвласників (кворуму) для ухвалення рішень є хибними. Водночас, суд апеляційної інстанції не встановив загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення спірних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023 та тих що брали участь в голосуванні 17.12.2023. Так, як стверджував позивач, згідно з абзацем пункту 10 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний хутір" під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Відповідно до протоколу загальних зборів співвласників об`єднання від 17.12.2023 присутні під час проведення загальних зборів - 50 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь - 278 осіб, що разом становить - 328 осіб. Тобто, на думку позивача, у голосуванні взяли участь 328, а не 278 осіб. Саме задля встановлення достовірних відомостей щодо кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення спірних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції 22.10.2025 було подано клопотання про витребування у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (вулиця Хрещатик 36, м. Київ, 01044) інформацію щодо усіх житлових і нежитлових приміщень, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщенні у будинку за адресою АДРЕСА_5 станом на 17.12.2023. Однак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків щодо розгляду такого клопотання, а матеріали справи не містять відповідних відомостей. При цьому, Верховний Суд у постанові від 03.07.2025 у цій справі № 910/9196/24, направляючи справу на новий розгляд до апеляційного господарського суду, зазначав, що враховуючи предмет доказування у цій справі, поведінку сторін, суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості у порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" оригінали листків опитування співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", що брали участь в голосуванні на загальних зборах, які оформлені протоколом від 17.12.2023 № 13, а також дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо усіх житлових і нежитлових приміщень у будинку, а також дані (поіменно) про власників (співвласників) житлових і нежитлових приміщень та належну їм площу в кожному конкретному житловому і нежитловому приміщеннях з метою встановлення достовірних даних щодо кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення оскаржуваних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023. Вказане свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не встановив загальної кількості співвласників багатоквартирного будинку на час винесення спірних рішень загальними зборами об`єднання від 17.12.2023 та тих що брали участь в голосуванні 17.12.2023. Крім того, 24.09.2025 позивачем до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про витребування у відповідача оригінали листів опитування співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", що брали участь у голосуванні на загальних зборах, які оформлені протоколом № 13 від 17.12.2023. Так, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що у судовому засіданні 30.10.2025 суд оглянув оригінали наданих відповідачем доказів, повернув їх останньому та долучив до матеріалів справи належним чином засвідчені їх копії. Водночас, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не містить висновків щодо розгляду відповідного клопотання. Також оскаржувана постанова не містить відомостей чи є докази, надані відповідачем у судовому засіданні 30.10.2025 саме листками опитування, та чи досліджувались вони судом апеляційної інстанції. Адже із оскаржуваного судового рішення вбачається те, що визначення загальної кількості співвласників та кількості осіб, які взяли участь у зборах (як тих, що були присутніми, так і тих, що брали участь шляхом письмового опитування) судом апеляційної інстанції здійснювалось виключно на підставі протоколу, яким оформлено спірні рішення, та реєстраційного списку співвласників. Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання позивача про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, обставини прийняття загальними зборами спірних рішень (кожного окремого рішення) за наявності достатньої кількості голосів для їх прийняття, визначеної законом та статутом відповідача, не були з достовірністю встановлені судом апеляційної інстанції, а тому є передчасними висновки суду апеляційної інстанції про те, що за спірні рішення проголосували співвласники, що у сукупності володіють простою більшістю голосів співвласників (за наявності достатньої кількості співвласників для їх прийняття), такі рішення є прийнятими відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір". До того ж, Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою порядок визначення кількості голосів при прийнятті певного рішення загальними зборами співвласників, визначений статутом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір", зокрема, щодо рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, для прийняття якого потрібно не менше як дві третини загальної кількості голосів усіх співвласників, а не як зазначив апеляційний господарський суд простою більшістю голосів співвласників. Суд зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ухвалена постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає, оскільки судом апеляційної інстанції не оцінено доказів, доводів сторін та не з`ясовано обставин, які є предметом доказування у такій категорії справ, чим порушено приписи статей 86, 236, 282 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі знайшли своє підтвердження. Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України). Тому, дана справа підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. Згідно із частиною 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції неповністю встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, постанова суду апеляційної інстанції не може вважатись законною й обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції слід урахувати наведене у цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Судові витрати Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 910/9196/24 скасувати.

3. Справу № 910/9196/24 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Н.М. Губенко Судді Г.О. Вронська І.Д. Кондратова