Ухвала КАС ВС № 440/3241/25

УХВАЛА 12 березня 2026 року м. Київ справа № 440/3241/25 адміністративне провадження № К/990/10109/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Полтавського апеляційного суду на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №440/3241/25 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про стягнення недорахованої суддівської винагороди, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.03.2025, просив: - стягнути з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 недонараховану та недоотриману суддівську винагороду в сумі 351 633,22 грн; - зобов`язати Державну судову адміністрацію України перерахувати Полтавському апеляційному суду 351 633,22 грн на виконання рішення суду про стягнення з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 вказаної суми. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 недонараховану та недоотриману суддівську винагороду в сумі 351 633,22 грн. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Полтавському апеляційному суду коштів для проведення виплати ОСОБА_1 недонарахованої та недоотриманої суддівської винагороди в сумі 351 633,22 грн. Допущено до негайного виконання рішення в частині стягнення з Полтавського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 недонарахованої та недоотриманої суддівської винагороди у межах суми стягнення за один місяць - 117 211,07 грн. 05.03.2026 на електронну адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавського апеляційного суду на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №440/3241/25. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Частиною третьою статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Водночас реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України). Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІКС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС системи. Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. Тобто лише ті особи, які не зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІКС та не мають зареєстрований електронний кабінет в ЄСІКС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Суд касаційної інстанції встановив, що Полтавський апеляційний суд надіслав на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу з додатками, засвідчену кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Водночас згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду» Полтавський апеляційний суд має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд». Отже, Полтавський апеляційний суд як юридична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подав касаційну скаргу на електронну пошту суду Верховного Суду без використання підсистем ЄСІКС, що не може вважатися належним способом звернення до суду. Наведене дає підстави стверджувати, що скаржник використав спосіб звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.03.2024 у справі №400/14570/23. Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Полтавського апеляційного суду на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №440/3241/25 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддяЖ.М. Мельник-Томенко