Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/5113/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/5113/25 Перша інстанція: суддя Величко А.В. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення від 31.03.2025р. №143250022101, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 31.03.2025р. за №143250022101 про відмову в призначенні громадянці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу періоди: навчання з 1.09.1982р. - 30.06.1988р., період роботи з 1.08.1988р. - 29.09.1988р. та з 1.08.1994р. - 27.10.1995р., з 30.10.1995р. -13.09.1996р., період отримання допомоги по безробіттю 21.01.1997р. - 21.07.1997р. ; - зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком, починаючи з 4.03.2025р. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона звернулась із заявою про призначення їй пенсії за віком на умовах, передбачених ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, ГУ ПФУ в Одеській області своїм рішенням від 31.03.2025р. за №143250022101 відмовило їй у призначенні даної пенсії, у зв`язку із недостатнім страховим стажем. Позивачка зазначає, що підставою для призначення їй пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках 30.10.1995р. - 13.09.1996р., оскільки у трудовій книжці відсутня назва підприємства, куди була прийнята позивачка, але у трудовій книжці, на вказаних записах проставлені печатки, що є належним підтвердженням. 21.01.1997р. - 21.07.1997р., у період отримання допомоги по безробіттю, оскільки дату наказу заповнено іншими чорнилами. Позивачка вказує на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках. З вказаними діями та відмовою у призначенні пенсії позивачка не погоджується, та вважає, що дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 31.03.2025р. №143250022101 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), до страхового стажу періоди навчання з 1.09.1982р. - 30.06.1988р., період роботи з 1.08.1988р. - 29.09.1988р. та з 1.08.1994р. - 27.10.1995р., з 30.10.1995р. - 13.09.1996р., період отримання допомоги по безробіттю 21.01.1997р. - 21.07.1997р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, починаючи з 4.03.2025р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 211,2грн. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивачка має право на зарахування до страхового стажу періоди навчання з 1.09.1982р. - 30.06.1988р., період роботи з 1.08.1988р. - 29.09.1988р. та з 1.08.1994р. - 27.10.1995р., з 30.10.1995р. - 13.09.1996р., період отримання допомоги по безробіттю 21.01.1997р. - ¬ 21.07.1997р. та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, починаючи з 4.03.2025р., а тому оскаржувані дії та рішення пенсійного органу є протиправними. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ ПФУ у Одеській області про призначення їй пенсії за віком на умовах, передбачених ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, ГУ ПФУ в Одеській області своїм рішенням від 31.03.2025р. за №143250022101 відмовило їй у призначенні даної пенсії, у зв`язку із недостатнім страховим стажем. Вказана відмова аргументована тим, що: - період 1.09.1982р. - 30.06.1988р. у період навчання згідно Диплому МТ №722622, оскільки навчання перевищує загальновстановлений період. При цьому зобов`язано позивачку надати уточнюючу довідку з навчального закладу. При цьому, належний диплом надано до ПФУ, і уточнення вказаний документ не вимагає. - період 1.08.1988р. - 29.09.1988р. , та з 1.08.1994р. - 27.10.1995р., оскільки записи про звільнення не засвідчено печаткою підприємств. При цьому зобов`язано позивачку надати уточнюючу довідку. Не погоджуючись з діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Перевіряючи правомірність та законність дій та рішень пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за №1058-ГУ(надалі - Закон №1058). Так, відповідно до п.1 ст.26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018р., право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2024р. по 31 грудня 2024р. - не менше 31 року. Відповідно до п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 (надалі - Порядок №22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Згідно п.п.3, п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. У відповідності до ст.24 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Приписами ст.62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ. Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 1993р. №637 (надалі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи. Згідно ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до періодів трудової діяльності, що входять до стажу зараховується трудовий стаж до 1 січня 2004р. (який перетворився у страховий) - у разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами. Апеляційний суд звертає увагу на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках. Згідно правової позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 21 лютого 2018р. у справі №687/975/17, при розгляді аналогічного спору, зазначено "на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно дост. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Судова колегія зазначає, що пенсійний орган мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 6.02.2018р. по справі №677/277/17, від 21.02.2018р. у справі №687/975/17, від 26.06.2019р. у справі №607/4243/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відповідно до ч.1 ст. 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі. Порядком №22-1 установлено, що орган, який призначає пенсію, надає допомогу особам, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії шляхом: доведення до відому заявника переліку відсутніх документів які йому слід подати; або шляхом витребування від підприємств, установ та організацій в тому рахунку і від (архівних установ, контролюючих органів) подання додаткових документів, яких не вистачає. Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що в даному випадку позивачці безпідставно не зараховано до стажу періоди навчання та періоди отримання допомоги по безробіттю. Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці у зарахуванні спірних періодів. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.І. Бітов О.В. Єщенко