Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/5521/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5521/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Білак С.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року в адміністративній справі №340/5521/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 26 травня 2025 року №110130011152; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення із відповідною заявою - з 03 грудня 2024 року, та здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі № 340/8290/24 та довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03 грудня 2024 року за №7.22-22/27 та №7.22-22/28. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено, а саме, суд: - визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в в Тернопільській області від 26 травня 2025 року №110130011152 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу»; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення із відповідною заявою - з 03 грудня 2024 року, та здійснити розрахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03 грудня 2024 року №7.22-22/27 та №7.22-22/28, про що винести відповідне рішення, з врахуванням правових висновків суду у цій справі; - стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (ЄДРПОУ 14035769). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в усіх довідках про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Однак в довідці від 03.12.2024 № 7.22-22/27, виданій Кропивницькою митницею державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) значиться надбавка за спеціальне звання (РМС-ІІІ рангу). Отже, зазначена довідка не може бути врахована при перерахунку пенсії відповідно до Закону 889, оскільки не відповідає чинному законодавству. Зобов?язання щодо врахування довідки виданої Кропивницькою митницею державної митної служби України №7.22-22/28 від 03.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби та №7.22- 22/27 від 03.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) рішенням Кропивницького окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не покладено. Судом першої інстанції не враховано те, що без урахування довідок про складові заробітної плати розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» може бути визначений з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", що є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсійної виплати. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 . ОСОБА_1 з 19.10.2022 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №340/8290/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в переведенні з одного виду пенсії на іншій від 11.12.2024 року №110130011152 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 грудня 2024 року про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №340/8290/24 апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у справі №340/8290/24 залишено без змін. На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №340/8290/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 03 грудня 2024 року про перехід з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийнято рішення від 26.05.2025 року №110130011152 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 110130011152 від 26.05.2025 позивачу відмовлено в перерахунку та переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки без врахування довідок про складові заробітної плати, розмір пенсійної виплати зменшиться після переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України №889-VIII. В усіх довідках про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Причиною неврахування довідки від 03.12.2024 № 7.22-22/27, виданої Кропивницькою митницею державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), відповідач вказав, що в довідці зазначена надбавка за спеціальне звання (РМС-ІIІ рангу), а отже така довідка не може бути врахована при перерахунку пенсії відповідно до Закону 889, оскільки не відповідає чинному законодавству. Крім того, відповідач посилається на те, що рішенням Кропивницького окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не покладено зобов`язання щодо врахування довідки, виданої Кропивницькою митницею державної митної служби України № 7.22-22/28 від 03.12.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби та № 7.22-22/27 від 03.12.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років). Відповідач зазначив, що без урахування довідок про складові заробітної плати розмір пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» може бути визначений з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», що є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсійної виплати. Вважаючи вказане рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Таким чином, суд першої інстанції вважає безпідставними доводи відповідача про те, що надбавка за спеціальне звання (РМС-ІIІ рангу) не належить до складових заробітної плати, а довідка яка містить таку надбавку, не відповідає чинному законодавству. Відповідач, маючи сумнів щодо складових заробітної плати для призначення пенсії держаного службовця, мав право запитати в уповноваженого органу, що видав довідку, первинні документи, на підставі яких її було видано та перевірити обґрунтованість такої довідки. Натомість останній безпідставно не врахував для обчислення розміру пенсії надані довідки, як наслідок - відмовив позивачу у переведенні на пенсію державного службовця. З огляду на зазначене, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільстькій області від 26.05.2025 №110130011152 прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому суд прешої інстанції визнав його протиправним та скасував. Суд першої інстанції виснував, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення із відповідною заявою - з 03 грудня 2024 року, та здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03 грудня 2024 року №7.22-22/27 та №7.22-22/28. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10 грудня 2015 року (далі - Закон № 889-VІІІ). Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а стаття 42 цього Закону визначає підстави перерахунку призначених пенсій. Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Відповідно до пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Положеннями пункту 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17. Згідно з пунктом 8 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, (далі - Порядок №622) встановлено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Відтак, особа, яка має станом на 01 травня 2016 року певний стаж державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Разом з тим, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачені додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: вік і страховий стаж. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що саме до повноважень органу Пенсійного фонду належить питання обчислення як страхового стажу (частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV)), а також й спеціального стажу (стажу державної служби). Питання переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення із відповідною заявою - з 03 грудня 2024 року вже було предметом судового розгляду. Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №340/8290/24 зазначено, що записами трудової книжки позивача від 25 липня 1984 року підтверджено, що позивач з 16 вересня 1994 року по 20 травня 2023 року працював на різних посадах в Кіровоградській митниці. Враховуючи положення пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені. До набрання чинності Законом № 889-VIII стаж державної служби обчислювався за правилами, установленими Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283). Пунктом 5 Порядку № 283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії. Пунктом 1 Порядку № 283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання. Відповідно до пункту 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, був Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України). Частиною першою статті 569 МК України передбачено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. За положеннями частини першої статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", передбачені і Митними кодексами України від 12 грудня 1991 року та від 11 липня 2002 року. Відтак, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а. Таким чином, колегія суддів в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №340/8290/24 дійшла висновку, що період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу". Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Стосовно посилання відповідача в рішенні від 26.05.2025 року №110130011152 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», прийнятому на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року у справі №340/8290/24, на той факт, що в довідці від 03.12.2024 № 7.22-22/27, виданій Кропивницькою митницею державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), зазначена надбавка за спеціальне звання (РМС-ІIІ рангу), а отже така довідка не може бути врахована при перерахунку пенсії відповідно до Закону 889, оскільки не відповідає чинному законодавству, колегія суддів зазначає наступне. Форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення пенсії державним службовцям, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2017 року за №180/30048 (далі по тексту Постанова №1-3). Як правильно зазначив суд першої інстанції, довідки №7.22-22/27 та №7.22-22/28 видані за формою відповідно до Постанови №1-3. Відповідно до статті 573 Митного кодексу України, посадовим особам митних органів присвоюються такі спеціальні звання: 1) дійсний державний радник митної служби; 2) державний радник митної служби I рангу; 3) державний радник митної служби II рангу; 4) державний радник митної служби III рангу; 5) радник митної служби I рангу; 6) радник митної служби II рангу; 7) радник митної служби III рангу; 8) інспектор митної служби I рангу; 9) інспектор митної служби II рангу; 10) інспектор митної служби III рангу; 11) інспектор митної служби IV рангу; 12) молодший інспектор митної служби. Спеціальні звання митної служби присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №405-VII, який є чинним на час спірних правовідносин та прямо встановлює, що період роботи (служби) посадових осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у митних органах та організаціях зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України «Про державну службу». Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 №405-VIII встановлено співвідношення між спеціальними званнями працівників митниць та органів доходів і зборів. Так, звання «Інспектор митної служби 1 рангу» відповідає званню «Інспектор податкової та митної справи I рангу», «Радник митної служби 3 рангу» відповідає званню «Радник податкової та митної справи III рангу», «Радник митної служби 2 рангу» відповідає званню «Радник податкової та митної справи II рангу», «Радник митної служби 1 рангу» відповідає званню «Радник податкової та митної справи I рангу». Спеціальне звання інспекторів митної служби та радників митної служби відповідають рангам державних службовців згідно додатку №6 Порядку про співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306. Додатком 13 постанови №306 передбачено, що спеціальне звання «Радник митної служби IІ рангу», яке присвоєне позивачу, прирівнюється до 5 рангу державного службовця. Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про те, що надбавка за спеціальне звання (РМС-ІIІ рангу) не належить до складових заробітної плати, а довідка яка містить таку надбавку, не відповідає чинному законодавству. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати, зазначеної у вказаних довідках. Стосовно доводів апелянта про неправомірність зобов`язання здійснити перевезення позивача з пенсії за віком на пенсію державного службовця, колегія суддів зазначає таке. На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про державну службу». Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Верховний Суд, зокрема у постановах від 11 лютого 2020 року у справі №0940/2394/18, від 04 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20, від 14 вересня 2021 року у справі № 320/5007/20 та від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 вказав, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Враховуючи, що має місце протиправна повторюваність відмови у переведенні позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в в Тернопільській області від 26 травня 2025 року №110130011152 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з дати звернення із відповідною заявою - з 03 грудня 2024 року, та здійснити розрахунок призначеної пенсії з урахуванням довідок Кропивницької митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 03 грудня 2024 року №7.22-22/27 та №7.22-22/28, про що винести відповідне рішення, з врахуванням правових висновків суду у цій справі. Інші доводи суду першої інстанції не покладені в основу незгоди з рішенням суду першої інстанції, що викладені в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не надає їм правову оцінку. Відтак, доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року в адміністративній справі №340/5521/25 - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року в адміністративній справі №340/5521/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328-329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.В. Сафронова суддя С.В. Білак