Ухвала КАС ВС № 200/7095/25

УХВАЛА 10 березня 2026 року м. Київ справа №200/7095/25 адміністративне провадження № К/990/8496/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Смоковича М.І., Білак М.В., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 включно, перерахунок та виплату грошового забезпечення та інших додаткових одноразових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та 2021 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року апеляційну скаргу повернуто заявникові. 25 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у цій справі. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 січня 2026 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. В касаційній скарзі заявник зазначає, що відповідно до штатного розпису військової частини НОМЕР_1 обов`язки юрисконсульта на постійній основі виконуються лише одним молодшим сержантом Альбіною Дружиніною, проте через запровадження воєнного стану тимчасово була призупинена претензійно-позовна робота, в тому числі представництво інтересів скаржника в судах. Верховний Суд наголошує, що доводи заявника про неможливість належного здійснення претензійно-позовної роботи та представництва інтересів у судах у зв`язку з особливостями штатного розпису військової частини та запровадженням воєнного стану є безпідставними, позаяк запровадження воєнного стану саме по собі не припиняє діяльність судів та не обмежує право сторін на звернення до суду чи участь у судовому процесі, а організаційні труднощі, пов`язані з кадровим забезпеченням або внутрішньою діяльністю військової частини, не можуть розцінюватися як об`єктивні та непереборні обставини, що унеможливлювали реалізацію процесуальних прав скаржника у встановлені законом строки. Крім того, заявником не наведено та не підтверджено належними доказами факту повного припинення представництва його інтересів у судах чи вжиття всіх можливих заходів для забезпечення такого представництва іншими способами. Отже, за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявникові у зв`язку з несплатою останнім судового збору на виконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 січня 2026 року. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у цій справі. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко М.І. Смокович М.В. Білак