Постанова 4855 № 640/26986/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/26986/21 Суддя (судді) першої інстанції: Ніколайчук Світлана Василівна ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В. за участю секретаря: Волошка О. Л. представника позивача Бакланової М. В., представника відповідача Кошарської А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (місце ухвалення: місто Дніпро, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту 27.11.2025року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АРІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень від 08.06.2021 №0448070707, від 08.06.2021 №0448080707. На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825 адміністративну справу № 640/26986/21 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» зареєстровано, як платник податку із індивідуальним податковим номером: 411350026567 та знаходиться на обліку в ДПІ у Подільському районі Головного управління ДПС у м. Києві. Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві 11 травня 2021 року проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазину-кафетерію «КОЛО», шо розташований за адресою: м. Київ, ул. Драгоманова, 2-А, приміщення 300, товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платникам податків розрахункових операцій, в тому числі, порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору оформлення трудових відносин працівниками (найманими особами). За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки № 0966/26/15/07/41135005 від 11.05.2021 року. На підставі складеного акту Головним управлінням ДПС у м. Києві 08.06.2021 р. прийнято податкове повідомлення - рішення: - № 0448070707 про порушення ТОВ «АРІТЕЙЛ» п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадське харчування та послуг» та застосована відповідальність передбачену пунктом 7 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій, у сфері торгівлі, громадського харчування послуг» у розмірі 5100, 00 грн; - № 0448080707 про порушення ТОВ «АРІТЕЙЛ» статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилове коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електроні сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями та застосовано штрафну санкцію передбачену ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, шо використовується в електронних сигарет та пального» у розмірі 6800, 00 грн. Не погодившись з прийнятими податковим повідомленнями рішеннями ТОВ «АРІТЕЙЛ» оскаржило їх в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого Державна податкова служба України прийняла рішення від 19.08.2021 року за № 19061/6/99-00-06-03-02-06 та № 19049/6/99-00-06-03-02-06, якими у задоволенні скарг товариства відмовлено. ТОВ «АРІТЕЙЛ» не погоджується з прийняттям оскаржуваних податкових-рішень від 08.06.2021 №0448070707, від 08.06.2021 №0448080707, що і зумовило позивача на звернення до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як зазначалось вище, відповідач встановив порушення проведення розрахункової операції через зареєстрований, опломбований реєстратор розрахункових операцій з порушенням використання режиму програмування, зокрема відсутнє найменування підакцизного товару, який реалізується із застосуванням РРО, що унеможливлює однозначно ідентифікувати споживчі якості реалізованого товару, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями). Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР). Відповідно до приписів п.1, 2, 11, 12 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: - проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); - проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; - вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Пунктом 7 статті 17 Закону № 265/95-ВР визначено, зокрема, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості. Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі - Положення № 13), визначено, що обов`язковими реквізитами фіскального касового чеку на товари (послуги), є: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику "Типи об`єктів оподаткування" та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН" (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери "ІД" (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 23); до сплати (рядок 24); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25); QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31). За відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13). Таким чином, у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій, передбачених пунктом 7 статті 17 №265/95-ВР триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100,00 грн). Аналізуючи вищевикладені норми законодавства можна зробити висновок, що до платника податків можуть бути застосовані штрафні санкції у разі відсутності хоча б одного із елементів із переліку, передбаченого п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 ВР від 06.07.1995. Обґрунтовуючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення податковий орган вказує, що при продажу ТВЕНів «HEETS Teak Selection» «HEETS TROPICAL SWIFT» вартістю 60 грн згідно з фіскальними чеками від 20.04.2021 №590807, 590827 ТОВ «Аритейл» у фіскальних чеках замість коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2403999010 зазначений неправильний код 2403999000. Відповідно до п.3 ст. 3 Закону України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 №674-ІХ тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням введено код УКТ ЗЕД 2403999010. Поряд із цим, як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги податковим органом не надано вищевказані чеки, на які він посилається як доказ вчиненя порушення. Натомість, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи наявний чек № 275 від 11.05.2021 року (перевірку проведено 11.05.2021 року) магазину «Коло» за адресою м. Київ, вул. Драгоманова, 2а, приміщення 300 стосовно купівлі «НЕЕТS Yellow Label» TBE H_sticks на суму 60,00 грн, де вказаний код УКТ ЗЕД 2403999010, що відповідає вимогам п.3 ст. 3 Закону України «Про митний тариф України». Відтак, надані докази у повній мірі спростовують висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому, спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2021 року № 0448070707 підлягає скасуванню. Стосовно порушення встановленого ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», суд зазначає наступне. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР ( далі - Закон № 481/95-ВР). Частиною 2 ст.16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Відповідно до ст. 15-3 Закону № 481/95-ВР передбачено обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння. Рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593 прийнятим на VI сесії VIII скликання «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», зокрема пунктом 1, вирішено суб`єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об`єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години. Згідно з частиною 3 пункту 44 Регламенту Київської міської ради, який затверджений рішенням від 7 липня 2016 року № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради», рішення Київради, які мають індивідуальну дію, набирають чинності з моменту їх прийняття, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті 44 Регламенту. Рішення Київради нормативно-правового характеру підлягають офіційному оприлюдненню шляхом опублікування у газеті Київради «Хрещатик» не пізніше тридцяти днів з моменту їх прийняття та набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Київрадою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, яке містить обмеження щодо продажу алкогольних напоїв в певний час доби (далі рішення № 1529/5593), офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» в номері 115 (5166) від 24 жовтня 2018 року. Факт такого оприлюднення сторонами не оспорюється та визнається. Відповідно до п. 1.5 вказаних Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України № 219 від 24.07.2002 заклади (підприємства) ресторанного господарства поділяються за типами: фабрики-кухні, фабрики заготівельні, ресторани, бари, кафе, їдальні, закусочні, буфети, магазини кулінарних виробів, кафетерії, а ресторани та бари - також на класи (перший, вищий, люкс). При цьому Правилами передбачено, що вибір типу закладу (підприємства) ресторанного господарства та класу ресторану або бару здійснюється суб`єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України. Згідно з п. 1.7. «Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» затверджені наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 219 режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно. Відповідно до п. 44-11 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно - територіальної одиниці . Тобто заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових з 23-ої години вечора до 10-ої години ранку не розповсюджується на суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність в закладах ресторанного господарства. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, господарська одиниця ТОВ «АРІТЕЙЛ» магазин-кафетерій «КОЛО», що розташований у м. Києві по вул. Драгоманова, 2-А, приміщення 300 є об`єктом оподаткування саме, як магазин- кафетерій та підпадає під ознаки закладів ресторанного господарства відповідно до Наказу Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України №219 від 24.07.2002 «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства» та Національного стандарту України «Заклади ресторанного господарства. Класифікація». ДСТУ 4281:2004, а саме: магазин-кафетерій доготовляє, продає і організовує споживання закупних товарів, має в наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, у магазині-кафетерії організоване окреме місце для вживання їжі та напоїв споживачами. З урахуванням вищенаведеного, діяльність ТОВ «АРІТЕЙЛ» не містить будь-яких порушень норм ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та рішення Київської міської ради № 1529/5593 від 27.09.2018 року. Відтак податкове повідомлення-рішення від 08.06.2021 № 0448080707 за порушення позивачем статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що не базується на вимогах закону. Поряд із цим, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя О. В. Епель (Повний текст постанови складено 10.03.2026)