Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 334/8422/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 334/8422/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року (суддя Фетісов М.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Державної службої України з безпеки на транспорті, в якому просить скасувати постанову головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 01.08.2025 серії АВ № 00007118 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме 28.07.2025 о 22 год. 35 хв. за адресою: М-06, км. 54+285, Київська область, транспортний засіб Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,600 % (4.64 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Позивачка дізналась про існування оскаржуваної постанови та факт притягнення її до адміністративної відповідальності лише 30 вересня 2025 року, з дати винесення Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79220466, відкритого на підставі вказаної оскаржуваної постанови. Позивачка не отримувала зазначену постанову та не була належним чином повідомлена про її винесення. Позивачка є власником транспортного засобу Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 , однак на дату фіксації адміністративного правопорушення 28 липня 2025 року вказаний транспортний засіб перебував у законному користуванні іншої особи, а саме ТОВ «ПРОМЕКС-2016» на підставі Договору оренди транспортних засобів від 28 лютого 2025 року, укладеного між представником Позивача та ТОВ «ПРОМЕКС-2016». Орендар ТОВ «ПРОМЕКС-2016» не звертався до Укртрансбезпеки із заявою про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до відповідальності, передбаченою пунктом 1 розділу III Інструкції №

512. Таким чином, оскільки транспортний засіб вибув з її володіння і був переданий у користування іншій особі (ТОВ «ПРОМЕКС-2016») на законних підставах відповідно до статті 14-3 КУпАП позивачка не є належним суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі. Відповідальність за таке правопорушення має нести особа, яка фактично здійснювала експлуатацію транспортного засобу, тобто ТОВ «ПРОМЕКС-2016». Крім того, всупереч Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, оскаржувана постанова не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо) та взагалі не містить інформації щодо напівпричепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм. В оскаржуваній постанові працівник відповідача зазначив лише такі дані щодо транспортного засобу позивача: Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 . Відомостей про причеп (або напівпричеп) постанова не містить. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , транспортний засіб марки Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 , спеціалізованим вантажним сідловим тягачем для участі у міжнародному русі. З огляду на встановлення пунктом 22.5 ПДР України різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на вісі для напівпричепів та для інших транспортних засобів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Також на підставі вказаного договору оренди були внесені відомості про право користування транспортним засобом в ЄДРТЗ, коли керівником ТОВ «ПРОМЕКС-2016» 18.06.2025 було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 за ТОВ «ПРОМЕКС-2016». Більш того, на момент скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 взагалі була за кордоном та повернулась у м. Запоріжжя лише 17.08.2025. Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачка оскаржила його в апеляційному порядку, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ТОВ «ПРОМЕКС-2016» отримало в сервісному центрі ТСЦ 2341 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 18.06.2025 щодо належного користування транспортним засобом марки Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 . Отже, на час виникнення спірних правовідносин, компетентні державні органи були повідомлені про зміну законного користувача транспортного засобу. станом на час винесення оскаржуваної постанови вищезазначений транспортний засіб перебував у користуванні ТОВ «ПРОМЕКС-2016» згідно договору оренди (найму), тому саме ТОВ «ПРОМЕКС-2016» було належним користувачем транспортного засобу і це підтверджено документами, виданими уповноваженими органами МВС. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 транспортний засіб марки Scania R 410 д.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано за ТОВ «ПРОМЕКС-2016» з 18.06.2025, а відповідно оскаржуваної Постанови правопорушення скоєно 28.07.2025 тому відповідальною особою має бути ТОВ «ПРОМЕКС-2016», а не позивачка. Більш того, на момент скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 взагалі була за кордоном та повернулась у м. Запоріжжя лише 17.08.2025, що підтверджується квитками на потяг Хелм-Ковель та Ковель-Запоріжжя. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2025 року відкрито провадження по даній справі та витребувано у Державної служби України з безпеки на транспорті справу про адміністративне правопорушення. На виконання вказаної ухвали відповідачем не долучено будь-яких доказів щодо направлення оскаржуваної постанови позивачці, а тому наявне грубе порушення відповідачем п. 8 розділу ІІ Інструкції № 512 та ст. 279-5 КУпАП, у зв`язку з чим відповідач не мав права направляти оскаржувану постанову до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, оскільки відсутні дані щодо набрання чинності оскаржуваною постановою. Окрім того, представником відповідача до суду надано оскаржувану постанову взагалі без даних щодо набрання нею чинності. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.07.2025 о 22.35 годині за адресою: М-06, км. 54+285, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SCANIA R410, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України : перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,6 % (4,64 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП, про що 01.08.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчук Світланою Іванівною винесена постанова серії АВ № 00007118 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 користувачем транспортних засобів SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та REISCH RSBS35-24LK, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з 18.06.2025 є ТОВ «ПРОМЕКС-2016». Згідно з Договором оренди транспортних засобів від 28 лютого 2025 року та Актом приймання передачі транспортних засобів від 28 лютого 2025 року орендодавець ОСОБА_1 в особі представника Гапоненка Олексія Олександровича передала в оренду ТОВ «ПРОМЕКС-2016» в особі директора Гордієнка Олександра Сергійовича спеціалізований сідловий тягач SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп REISCH RSBS35-24LK, реєстраційний номер НОМЕР_4 . 30.09.2025 головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білокур Л.А. відкрите виконавче провадження № 79220466 з примусового виконання постанови № АВ № 00007118, виданої 01.08.2025, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті штрафу в сумі 34 000 гривень. Відповідно до відповіді з ЄДРТЗ від 17.10.2025 № 1903009 власником транспортного засобу SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є позивачка ОСОБА_1 . Відомості про належного користувача даного транспортного засобу в реєстрі відсутні. Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь- 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Як видно з оскаржуваної постанови системою зафіксовано вагові параметри автомобіля, а саме загальна вага автомобіля становить 44640 кг. Так, перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,6 % (4,64 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон Враховуючи те, що загальна маса транспортного засобу SCANIA R410, державний номерний знак НОМЕР_1 становила 44640 кг, при дозволеній 40 тон, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про перевищення нормативних параметрів визначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення загальної маси на 11,6 % (4,64 тон), що свідчить про допущення відповідальною особою правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП. Колегія суддів констатує правомірність визначення посадовою особою відповідача загальної ваги транспортного засобу, з урахуванням параметрів встановлених в автоматичному режимі при ГВК. Як видно зі змісту спірної постанови, подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржену в цій справі постанову, містять найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь. Повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Відтак, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення містить усі складові, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. При проведенні вагового контролю використовувався технічний засіб WIM 2, свідоцтва про повірку технічного засобу: № 1778, строк дії до 26.12.2025; № UA/232/241224/000885, строк дії до 23.12.2025; № 6038, строк дії до 10.12.2025. Представником відповідача подані суду: Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 30.12.2024 № 1778, а саме координатного засобу вимірювання ІТС WIM підсистеми габаритного контролю транспортних засобів, смуга 1, зворотній напрямок руху, крайня права, чинне до 26.12.2025; Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 10.12.2024 № 6038, а саме приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі ІТС WIM підсистеми вагового контролю транспортних засобів, зав. № М.-06 Київ-Чоп, км. 54+285/WIM2/GPS 50.416554, 29.771429, смуга 1, зворотній напрямок руху, крайня права, чинне до 10.12.2025; Сертифікат калібрування від 24.12.2024 № UA/232/241224/000885 приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі ІТС WIM підсистеми вагового контролю транспортних засобів, смуга 1, зворотній напрямок руху, крайня права, відповідно до яких автоматичного пункту ваго-габаритного контрою WIM2 відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації. Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів в русі WIM2 відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. Встановлені обставини справи свідчать, що відповідач ухвалюючи постанову у справі про адміністративне правопорушення виходив з того, що власником транспортного засобу SCANIA R410, державний номерний знак НОМЕР_1 , є позивачка. Суд відхиляє аргумент скаржниці про те, що позивачка не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», адже відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 користувачем транспортних засобів SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та REISCH RSBS35-24LK, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з 18.06.2025 є ТОВ «ПРОМЕКС-2016». Згідно з Договором оренди транспортних засобів від 28 лютого 2025 року та Актом приймання передачі транспортних засобів від 28 лютого 2025 року орендодавець ОСОБА_1 в особі представника Гапоненка Олексія Олександровича передала в оренду ТОВ «ПРОМЕКС-2016» в особі директора Гордієнка Олександра Сергійовича спеціалізований сідловий тягач SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізований напівпричіп REISCH RSBS35-24LK, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Відповідно до ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Так, порядок внесення відомостей про належного користувача, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 1145. Пунктом 2 Порядку № 1145 визначено, що належний користувач це фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до п. 3 Порядку № 1145 підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до відповіді з ЄДРТЗ від 17.10.2025 № 1903009 відомості про належного користувача транспортного засобу SCANIA R410, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в реєстрі відсутні. Позивачем не надано до суду доказів того, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, а тому, саме позивач, як фізична особа власника транспортного засобу (що останнім не спростовується) повинен нести відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, а також передбачає за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосування адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян); за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу (штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Водночас, відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з ст.217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Таким чином, норми Закону України «Про автомобільний транспорт» не поширюються на питання адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. В свою чергу, вказаний Закон передбачає застосування господарських санкцій до автомобільних перевізників, однак таке поняття є відсутнім в нормах ст.ст.14-3, 132-1 КУпАП. З цих же міркувань питання наявності договору оренди автомобіля за відсутності відомостей про орендаря як належного користувача в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів немає правового значення. Окрім цього, в силу приписів ч.4 ст.279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Оскільки матеріали справи містили всю необхідну та достатню інформацію, справа щодо позивача була правомірна розглянута відповідачем у його відсутності, тобто, із урахуванням вимог ч.4 ст.279-5 КУпАП. Крім того, до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомості про належного користувача, тому в силу статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 131-2 КУпАП, має нести власник транспортного засобу. Що стосується посилань позивачки на відсутність у спірній постанові інформації щодо типу транспортного засобу та виду причепу, як на підставу її протиправності, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (далі Інструкція), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Згідно вказаного Додатку №1 у постанові зазначаються: - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, дата народження, місце проживання (перебування), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Як видно зі змісту спірної постанови, остання відповідає вимогам Додатку №1 Інструкції № 512, що свідчить про безпідставність наведених доводів. Що ж до посилань скаржниці на те, що її не було належним чином повідомлено Відділом про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності колегія суддів зазначає наступне. Наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі. Питання розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульовано розділом ІІІ Інструкції №512. Так, відповідно до п.1, п.2 розділу ІІІ Інструкції №512 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 КупАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року зобов`язано Державну службу України з безпеки на транспорті надати до Третього апеляційного адміністративного суду: докази щодо направлення постанови від 01.08.2025 серії АВ № 00007118 позивачу, відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції № 512 та ст. 279-5 КУпАП. На виконання вимог зазначеної ухвали відповідачем надано суду витребувані докази, а саме: копія конверту з довідкою про причини повернення-досилання/зберігання поштового відправлення 0601177152793; форма 103 поштового відправлення 0601177152793; форма 119 поштового відправлення 0601177152793; накладна №50 рекомендованих повідомлень 0601177152793, зі змісту яких встановлено, що поштове відправлення було повернуто до Відділу 20.08.2025 без вручення його адресату у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Таким чином, відповідачем виконано вимоги Порядку №512 щодо надіслання на адресу ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Доводи позивачки про незаконність спірної постанови не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанцій. Крім того, колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі скаржницею підтверджено, що на момент складання адміністративного правопорушення ОСОБА_1 взагалі була за кордоном та повернулась у м. Запоріжжя лише 17.08.2025, що підтверджується квитками на потяг Хелм-Ковель та Ковель-Запоріжжя. Відтак, суд вважає доведеними належними доказами наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, відповідно про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення оскарженою постановою. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 27 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко