Постанова 4851 № 520/25545/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2026 р. Справа № 520/25545/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, по справі № 520/25545/25 за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу обслуговування громадян №14 Тертишної Анни Сергіївни про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу обслуговування громадян №14 в особі начальника відділу Тертишної Анни Сергіївни, у якій просив: - виключити липень 2000 року, який не зарахований до страхового стажу згідно вимог статті 24 Закону України 1058, за який згідно відомостей довідок ОК-5 не сплачені страхові внески, з переліку місяців не являється місяцем, на які нараховано коефіцієнт заробітної плати; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсійних нарахувань з дати призначення пенсії виключивши липень 2000 року з переліку місяців, на які нараховано коефіцієнт заробітної плати. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у цій справі відмолено у відкритті провадження в адміністративній справі №520/25545/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу обслуговування громадян №14 в особі начальника відділу Тертишної Анни Сергіївни про зобов`язання вчинити певні дії. Позовну заяву повернуто позивачу разом з доданими документами. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2025 апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 по справі №520/25545/25 скасовано. Справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, викладеної у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, в якій вказати виклад обставин справи, обґрунтування позовних вимог з урахуванням висновків даної ухвали та уточнити позовні вимоги, з урахуванням викладених позивачем в позовній заяві фактичних обставин спору та висновків цієї ухвали та подання до суду заяви на виконання вимог ч.5 ст.160 КАС України. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника відділу обслуговування громадян №14 Тертишної Анни Сергіївни про зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2025 про повернення позову у справі № 520/25545/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 169 КАС України, у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 09.12.2025 про залишення позовної заяви без руху. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 169 КАС України). Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, викладеної у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, в якій вказати виклад обставин справи, обґрунтування позовних вимог з урахуванням висновків даної ухвали та уточнити позовні вимоги, з урахуванням викладених позивачем в позовній заяві фактичних обставин спору та висновків цієї ухвали та подання до суду заяви на виконання вимог ч.5 ст.160 КАС України. 22.12.2025 року позивачем, на виконання вимог наведеної ухвали, було подано уточнену позовну заяву, до якої додано позовну заяву від 17.12.2025 року. Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просив суд виключити липень 2000 року, який не зарахований до страхового стажу згідно вимог статті 24 Закону України 1058, за який згідно відомостей довідок ОК-5 не сплачені страхові внески, з переліку місяців не являється місяцем, на які нараховано коефіцієнт заробітної плати та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсійних нарахувань з дати призначення пенсії виключивши липень 2000 року з переліку місяців, на які нараховано коефіцієнт заробітної плати. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач виклав зміст та обсяг свого порушеного права. Таким чином, позивачем викладено зміст порушеного права на власний розсуд. З цього приводу слід зазначити, що зміст та обсяг порушеного права, а також викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку може відрізнятися, проте, формулювання змісту вимог мають бути достатніми для визначення предмету спору. У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, у разі необхідності, суд може вийти за межі позовних вимог у спосіб, що призведе до відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача. Таким чином, визначені судом першої інстанції недоліки позовної заяви мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі. Висновки суду першої інстанції стосовно неможливості повністю зрозуміти зміст позовної заяві, оскільки позов написано від руки та нерозбірливим почерком, колегія суддів вважає помилковими, текст дійсно читається з певними труднощами, проте, зміст встановити можливо. Крім того, суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати обставини справи в установлений законом спосіб. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Також, колегія суддів звертає увагу, що у пункті 58 Рішення «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04, статус остаточного: 10.05.2011) ЄСПЛ повторив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Питання доступу до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Крім того, слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про повернення позовної заяви, а тому ухвала підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 520/25545/25 - скасувати. Справу № 520/25545/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу обслуговування громадян №14 в особі начальника відділу Тертишної Анни Сергіївни про зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова