Постанова 4851 № 520/24430/25

Головуючий І інстанції: Пасечнік О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2026 р. Справа № 520/24430/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.12.25 по справі № 520/24430/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та просив суд: - визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , оформлену листом №09/Л-657/600 від 10.09.2025 «Про розгляд заяви», щодо компенсації ОСОБА_1 втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з моменту виникнення заборгованості до дня повного розрахунку 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з моменту виникнення заборгованості до дня повного розрахунку 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , щодо утримання (відрахування) військового збору в розмірі 5 відсотків в сумі 10880,98 грн. з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , перерахувати та доплатити утриманий (відрахований) в сумі 10880,98 грн. військовий збір з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн., виходячи з ставки військового збору 1,5 відсотка за платежами здійсненими з 29.01.2020 по 01.07.2022 на підставі положень Податкового кодексу України в редакції до набрання чинності Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», та у зв`язку із звільненням від утримання (відрахування) військового збору військовослужбовців, які приймають участь у бойових діях та інших заходах із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку із вторгненням російської федерації в Україні на підставі положень підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України із одночасною компенсацією утраченого доходу та одночасною компенсацією сум податку відповідно до вимог положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 та пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправну бездіяльність яка полягає у не нарахуванні та не невиплаті позивачу компенсації втрати доходу згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», у зв`язку з несвоєчасною сплатою індексації грошового забезпечення, перерахувати та доплатити утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), оформленої листом №09/Л-657/600 від 10.09.2025 «Про розгляд заяви», щодо компенсації ОСОБА_1 втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з моменту виникнення заборгованості до дня повного розрахунку 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з 29.01.2020 до 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання (відрахування) військового збору в розмірі 5 відсотків з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) перерахувати та доплатити утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн., виходячи з ставки військового збору 1,5 відсотка за платежами здійсненими з 29.01.2020 по 01.07.2022 на підставі положень Податкового кодексу України в редакції до набрання чинності Закону України від 10.10.2024 №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», та у зв`язку із звільненням від утримання (відрахування) військового збору військовослужбовців, які приймають участь у бойових діях та інших заходах із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку із вторгненням російської федерації в Україні на підставі положень підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що підстав для нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати проведених 05.09.2025, які здійснено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 у справі № 520/32917/24, яке набрало законної сили 28.08.2025 згідно з постановою Другого апеляційного адміністративного суду, взагалі немає. Крім того, на переконання представника апелянта, позивач помилково посилається на норми підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо звільнення від оподаткування військовим збором, оскільки ця норма стосується доходів у вигляді грошового забезпечення, отриманого на період безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони. Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2024 № 226-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 17.04.2024 № 666-ОС за підпунктом «г». Відповідно до частини 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплачено: грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік у кількості 45 календарні дні у розмірі 84277,50 грн., за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2023 рік у кількості 45 календарні дні у розмірі 84277.50 грн., за 2024 рік відраховано із грошового забезпечення кошти за 4 (чотири) календарні дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення у розмірі 7491,33 грн. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту 4 частини 9 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 25.06.2018 № 558, виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення на день звільнення з військової служби за 09 (дев`ять) повних календарних років військової служби в розмірі 252832,50 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2025 по справі № 520/32917/24 Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щодо незастосування з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, при нарахуванні та виплаті у зв`язку із звільненням компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, яка надається учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №

704. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), здійснити з 29 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2020 рік шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), здійснити з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2021 рік шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), здійснити з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 військова частина НОМЕР_1 ), здійснити з 1 січня 2023 року по 19 травня 2023 року ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням) та допомоги на оздоровлення за 2023 рік, яка виплачена у квітні 2023 року, шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 рік, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Заявою від 06.09.2025 позивач звернувся до відповідача, в якій просив надати інформацію про підстави здійсненої 05.09.2025 виплати в сумі 206738,55 грн. та довідку-розрахунок із проведеної 05.09.2025 виплати в сумі 206738,55 грн., виплатити компенсацію втрат доходу у зв`язку із невчасним розрахунком з грошового забезпечення, яке відбулося тільки 05.09.2025. Листом №09/Л-657/600 від 10.09.2025 «Про розгляд заяви» відповідач надав відповідь на заяву позивача від 06.09.2025, яким повідомив, що виплата суми коштів здійснена 05.09.2025 на картковий рахунок відкритий в АТ «Приватбанк» в сумі 206738,55 грн (з врахуванням утриманого та компенсованого ПДФО 18% - 39171,52 грн та утриманого військового збору 5% - 10880,98 грн) згідно платіжної інструкції від 04.09.2025 №1196 (що додається) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 по справі № 520/32917/24, яке залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025, проведено перерахунок за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням раніше виплачених сум (в тому числі виплачених 12.11.2024 згідно платіжної інструкції № 916 від 11.11.2024, про що повідомлялось в листі від 03.01.2025 № 09/Л-601/1). Детальний розрахунок проведених нарахувань відображено в довідці 09/151-2025 та розрахунку 09/151-2025/1 від 04.09.2025, що додаються. Позивач зазначив, що відповідачем було порушено строки виплати грошового забезпечення, однак не було виплачено йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати та не виплачено військовий збір з грошового забезпечення у належному розмірі. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходів, тому звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення та перерахувати та доплатити утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь ОСОБА_1 на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн., виходячи з ставки військового збору 1,5 відсотка. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон № 2050-ІІІ). Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Водночас використане в зазначеній статті формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20, від 27.07.2022 у справі № 460/783/20, від 11.05.2023 у справі № 460/786/20, від 22.05.2025 у справі № 160/19149/23 та ін.). За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 № 159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159), положення якого фактично відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації. З аналізу зазначеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 встановлюють обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання, у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі грошового забезпечення) громадянам, провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості, та не покладають на особу, якій не виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до роботодавця за її виплатою. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказував, що на його думку, право позивача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати ще не порушено, оскільки позивач із заявою про виплату такої компенсації до відповідача не звертався. Крім того, посилався на висновки Верховного Суду, які викладені, зокрема в постановах від 09.06.2021 у справі № 240/186/20, від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20, від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19-а. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 відступив від висновків, викладених Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.06.2021 у справі №240/186/20, від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20, від 27.07.2022 у справі № 460/783/20, від 11.05.2023 у справі № 460/786/20 та зробив висновок щодо відсутності у особи, якій не виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку звернення до роботодавця з окремою заявою про таку виплату. Такого висновку Судова палата дійшла з огляду на те, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням. З огляду на сформовану Судовою палатою у справі № 560/8194/20 правову позицію, колегія суддів вважає, що право позивача на звернення до суду з відповідними вимогами виникло незалежно від факту його звернення до відповідача із заявою про виплату компенсації, оскільки невиплата компенсації у місяці погашення заборгованості вже свідчить про відмову з боку відповідача, навіть без прийняття окремого рішення. З матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що 05.09.2025 виплатив позивачу грошові кошти в розмірі 205738,55 грн, що вбачається з роздруківки з карткового рахунку позивача. Отже, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), оформленої листом №09/Л-657/600 від 10.09.2025 «Про розгляд заяви», щодо компенсації ОСОБА_1 втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн. у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з моменту виникнення заборгованості до дня повного розрахунку 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів за платежами здійсненими на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 у зв`язку із порушенням термінів виплати грошового забезпечення військовослужбовців за період з 29.01.2020 до 05.09.2025 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №

159. Щодо задоволених судом першої інстанції вимог позову про зобов`язанння відповідача перерахувати та доплатити утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення, яке донараховане та доплачене за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на користь позивача на виконання судового рішення в адміністративній справі №520/32917/24 на загальну суму 206738,55 грн., виходячи з ставки військового збору 1,5 відсотка за платежами здійсненими з 29.01.2020 по 01.07.2022, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Як слідує з підпункту 163.1.1 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту (підпункт 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України). Так, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" №4015-IX від 10.10.2024 (набрав чинності 01.12.2024) збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб. При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців, до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №4113 від 04.12.2024 зміни до пунктів 16-1 і 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовуються з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" від 10 жовтня 2024 року № 4015-IX. З огляду на те, що Закон України №4015-IX від 10.10.2024 набрав чинності 01.12.2024, то зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України внесені Законом України №4113 від 04.12.2024 щодо ставки військового збору у розмірі 1,5 відсотка застосовуються з 01.12.2024. Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду у справі № 520/32917/24 відповідач виплатив грошове забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%. Однак, до такого доходу позивача, в силу положень Податкового кодексу України, має застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого грошового забезпечення, є протиправними. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 року №4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України. За таких обставин, відповідач безпідставно надмірно утримав 3,5% військового збору у розмірі 7616,69 грн. з виплаченого грошового забезпечення позивача. 1,5 відсотки військового збору у розмірі 3264,29 грн утримано правомірно. Також, колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу). Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21 щодо обрання способу відновленого порушеного права та необхідності визначення судом у рішенні відповідних сум. При цьому суд вказав, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Таким чином, застосовуючи наведені вище норми права щодо обґрунтованості утримання з грошового забезпечення позивача 1,5% військового збору, враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що для належного та ефективного захисту порушеного права позивача необхідно змініти абзац 5 резолютивної частини рішення суду першої інстанції виклавши його в наступній редакції: зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) військовий збір у розмірі 7616 (сім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 69 коп. (3,5%), що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/32917/24. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі № 520/24430/25 змінити виклавши абзац 5 резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) військовий збір у розмірі 7616 (сім тисяч шістсот шістнадцять) грн. 69 коп. (3,5%), що утримані з грошового забезпечення, виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/32917/24." В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2025 по справі 520/24430/25 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов