Постанова 4855 № 320/31553/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/31553/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Спейс Інвест" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2023 року позивач - ТОВ "Буд Спейс Інвест" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, яким просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04 липня 2023 року №134572 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити позивача з переліку ризикових платників податків. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи, не досліджено та не враховано надані до суду докази. Апелянт зазначив про те, що ТОВ "Буд Спейс Інвест" здійснювало свою господарську діяльність з підприємствами віднесеними до ризикових, а саме контрагентами-постачальниками ТОВ "Сталеві Металоконструкції-7" та ТОВ "Хака". Звернув увагу суду на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації незалежно від джерела її отримання (внаслідок проведення податкової перевірки чи за результатами засідання Комісії) є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів. Додатково зазначив про те, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Крім того оскаржувані рішення про віднесення платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Позивач подав до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги оскільки апеляційна скарга не містить нележаних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Буд Спейс Інвест" (ідентифікаційний код 42544128, місцезнаходження: 04011, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, 53) зареєстроване в якості юридичної особи з 10 жовтня 2018 року, що підтверджується інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 04 серпня 2022 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №281453 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Буд Спейс Інвест" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що по підприємству встановлено невідповідність трудових ресурсів фактичним можливостям надання послуг відновлення благоустрою в задекларованих обсягах. Оформлення операцій з придбання від ризикових контрагентів-постачальників ТОВ "Сталеві Металоконструкції-7" та ТОВ "Хака" (т. 1 а.с. 41). 22 червня 2023 року позивачем подано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (т. 1 а.с. 42 -213). Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 04 липня 2023 року №134572 позивача визнано таким, що відповідає Критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 22 червня 2023 року №1. Підставою зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з кодами 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також зазначено, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, стосується придбання за період з 01 січня 2022 року по 04 липня 2023 року у контрагентів з ідентифікаційними кодами 40190039 та 40446294. Зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку згідно переліку. Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивач звернувся до суду з позовом (т. 1 а.с. 214). Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у тексті спірного рішення відсутнє посилання на джерела інформації, відповідно до яких відповідач встановив ризиковість операцій позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, у спірному рішенні не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції з відповідними контрагентами та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України). 11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165). Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, і Порядок №1165, який набрав чинності з 01 лютого 2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. При цьому додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.". Отже, з наведеного вбачається, що положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку. Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є індивідуальними актами у відношенні до ТОВ "Буд Спейс Інвест" у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому, всупереч доводів апелянта, може бути оскаржене у судовому порядку. Аналогічний висновок випливає із змісту постанов Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20, від 16 лютого 2021 року у справі №280/3235/20. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 03 березня 2020 року у справі №240/3665/19 колегія суддів відхиляє, оскільки вона прийнята за іншого правового регулювання спірних правовідносин, а відтак висловлена у ній позиція є нерелевантною до справи №320/31553/23. Так, п. 6 Порядку зупинення №1165 (у редакції, чинній на час прийняття рішень про віднесення позивача до ризикових платників податку) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Колегія суддів зазначає, що одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування(п. 8 Додатку 1). Аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Указаний висновок відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 та від 14 травня 2025 року у справі №260/3479/24. Водночас, аналіз змісту рішення від 04 серпня 2022 року №281453 (т. 1 а.с. 41) свідчить, що воно не містить відомостей про те, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена контролюючим органом до ризикової. Відтак, на переконання судової колегії, ненадання належних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків. Окремо суд апеляційної інстанції зауважує, що бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле, де у разі відповідності вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні від 04 серпня 2022 року №281453 вказане поле заповнено наступним чином: "в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що по підприємству встановлено невідповідність трудових ресурсів фактичним можливостям надання послуг відновлення благоустрою в задекларованих обсягах. Оформлення операцій з придбання від ризикових контрагентів-постачальників ТОВ "Сталеві Металоконструкції-7" (код ЄДРПОУ 40490977) та ТОВ "Хака" (код ЄДРПОУ 43004380). Водночас, колегією суддів враховується, що ні у відзиві на позов, ні в апеляційній скарзі, відповідач не надав доказів віднесення контрагентів ТОВ "Сталеві ТОВ "Сталеві Металоконструкції-7" (код ЄДРПОУ 40490977) та ТОВ "Хака" (код ЄДРПОУ 43004380) до ризикових, у тому числі й на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року. До того ж, як було підкреслено вище, контролюючим органом не зазначено, на підставі аналізу якої податкової накладної/розрахунку коригування останній вирішував питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості. Більше того, у рішенні від 04 липня 2023 року №134572 вказано на ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договорів з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлюються повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо зберігання, транспортування, навантаження продукції, розвантаження продукції; складські документи; рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ що підтверджує відповідність продукції; паспорт якості; сертифікат відповідності. Водночас, як свідчать матеріали справи, а також не спростовано відповідачем, позивачем разом із повідомленням від 22 червня 2023 року №1 надані письмові пояснення з первинними документами, зокрема: договори, акти надання послуг, видаткові накладні, акти прийому-передачі виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, картки рахунку 631 (т. 1 а.с. 42-213). У свою чергу, стверджуючи про неповноту наданих підприємством документів, ГУ ДПС у м. Києві фактично вказує на те, що вони у повному обсязі не досліджувалися при прийнятті рішення від 04 липня 2023 року №134572. Вказане дає підстави погодитися з позицією суду першої інстанції про те, що спірне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є протиправним, а відповідачем не надано жодних документальних доказів наявності у нього податкової інформації, яка б могла свідчити про наявність ознак здійснення ризикових операцій позивача та стала підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платника податку. Таким чином колегія суддів погоджується з позицією Київського окружного адміністративного суду про те, що спірне рішення відповідача не містить мотивів та документально підтверджених обґрунтувань правомірності віднесення ТОВ "Буд Спейс Інвест" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання ГУ ДПС у м. Києві обов`язку доказування, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту. Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків. Такий висновок також узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 19 листопада 2021 року у справі №140/17441/20 та від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20. Посилання апелянта на те, що внесення ТОВ "Буд Спейс Інвест" до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що спірне рішення прийнято ГУ ДПС у м. Києві без наявних на те правових підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню. Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Водночас, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства" (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі "Путтер проти Болгарії" (Putter v. Bulgaria № 38780/02). При цьому колегією суддів враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 та від 02 лютого 2016 року у справі №804/14800/14. За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ "Буд Спейс Інвест" є зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити підприємство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку