Постанова 4857 № 260/6960/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 260/6960/23 пров. № А/857/19389/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Іщук Л.П. Обрізка І.М., секретаря судового засідання Михайлівської Р.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року (головуючий суддя Луцович М.М., м.Ужгород) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило: податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.05.2023 № 373/33-00-50-08, № 374/33-00-50-08, які складені на підставі акту перевірки від 19.04.2023 № 245/33-00-50-08/36129430 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (ЄДРПОУ 36129430) щодо податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» визнати протиправними та скасувати. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10 травня 2023 року №373/33-00-50-08 та №374/33-00-50-08. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків сплачений судовий збір у розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем проведено перевірку про що складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». За результатами акту прийнято податкові повідомлення- рішення від 10.05.2023 № 373/33-00-50-08, № 374/33-00-50-08, які складені на підставі акту перевірки від 19.04.2023 № 245/33-00- 50-08/36129430. Перевіркою встановлено наступні порушення: п. «а» п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України , оскільки занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 1 833 333,00 грн., за період січень 2023 року - п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу за січень 2023 на загальну суму ПДВ 1 833 333,33 гривень. Проведеною перевіркою ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» встановлено факти отримання коштів від покупців на банківський рахунок платника податку як передплата (попередня) оплата послуг, що підлягають постачанню на суму 11 000 000,00 грн. Однак товариством не нараховано податкові зобов`язання з зарахованих коштів від покупця/замовника ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур», на банківські рахунки платника податку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес», як оплата послуг, що підлягають постачанню. Відповідно до абзацу а, п.187.1, ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами і доповненнями) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, на загальну суму ПДВ 1 833 333,33 гривень. Виходячи із вищевикладеного на порушення вимог п.п. «а» п.187.1, ст.187; п.188.1, ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» занижено податкове зобов`язання по ПДВ за січень 2023 року на загальну суму ПДВ 1 833 333,00 гривень. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін На порушення вимог п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, встановленого Кодексом для такої реєстрації на загальну суму ПДВ 1 833 333,33 грн., що призвело до застосування штрафних санкцій відповідно до п.1201.2. ст.1201 Податкового кодексу України а саме: ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» 14.02.2023 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за нульовою ставкою ПДВ податкову накладну № 1 від 20.01.2023, виписану для покупця ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» відповідно до якої обсяги постачання на митній території України за ставкою 0% становлять 11 000 000,0 грн. Судом першої інстанції не взято до уваги доводи відповідача щодо відсутності здійснення ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн експрес» міжнародного перевезення, а відтак у позивача відсутнє право застосовувати нульову ставку передбачену п.195.1.3 ст. 195 ПКУ. Згідно вимог п.п. «а» пп. 195.1.3. п. 195.1 статті 195 Кодексу підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Перевіркою встановлено, що фактично ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» в січні 2023 року лише отримано кошти від ТОВ «Туристична Компанія «Анекс Тур» на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення в січні 2023 року не відбулось та відповідно у позивача відсутні підстави для застосування нульової ставки по ПДВ та відповідно податкова накладна № 1 від 20.01.2023 зареєстрована безпідставно, чим порушено п.п. «а» пп. 195.1.3. п. 195.1 ст. 195, п.п. «а» п.187.1, ст.187, п.188.1, ст.188 Податкового кодексу України. Додатково звертає увагу, що зарахування коштів відбулось у січні 2023р., позивач був обізнаний про те що на території України введено воєнний стан, та відповідно уже рік як закриті аеропорти, та не відбувається жодних пасажирських перельотів на повітряному просторі України. Отже, порушення, зазначені в акті перевірки від 19.04.2023 року №245/33-00-50- 08/36129430, є правомірними. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 14 березня 2023 року № 67 та направлень від 23 березня 2023 року №58/33-00-50-08, №59/33-00-50-08, виданих Західним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» (стара назва ТОВ «Авіакомпанія Азур Ейр Україна») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої 19 квітня 2023 року складено Акт №245/33-00-50-08/36129430 (далі - Акт перевірки). Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем: - підпункту «а» пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України, оскільки занижено податкові зобов`язання на суму податку на додану вартість 841667 грн, що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення), та як наслідок вплинуло на завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з податку на додану вартість за період січень 2023 року на суму 1833333 грн; - пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України, не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за січень 2023 року на загальну суму податку на додану вартість 1833333 грн. 10 травня 2023 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки Західним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкові повідомлення-рішення №373/33-00-50-08, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1833333 грн, та №374/33-00-50-08, яким до позивача застосовано штраф за нездійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1833333,33 грн у розмірі 50% у сумі 916666,67 грн. Крім того, позивачем здійснювалося адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень - шляхом подачі відповідної скарги від 30.05.2023. Листом ДПС України від 28.07.2023 позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову у задоволенні такої скарги. Не погодившись із рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду із даним позовом. Скасовуючи судові рішення адміністративних судів та направляючи справу №260/6960/23 на новий судовий розгляд Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2024 року зазначив, що лише посилання відповідача в Акті перевірки на проведення передплати на суму 11000000 грн згідно договору №23.02-2014 від 12 лютого 2014 року та реєстрацію податкової накладної №1 від 20 січня 2023 року, не може бути належним, допустимим та достатнім підтвердженням вказаних обставин. Лише наявність у матеріалах справи податкової накладної та відповідної квитанції про її реєстрацію, може підтверджувати відповідний факт документально. Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій є такими, які не ґрунтуються на оцінці належних, допустимих, достатніх і достовірних доказів у розумінні статей 73 - 76 КАС України, та на всебічному, повному дослідженні обставин справи. Враховуючи вище викладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки під час розгляду справи порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Постановляючи рішення суд першої інстанції входив з того, що у відповідності до підпункті 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом. Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Згідно із підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном. За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9, 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. Згідно із пунктом 201.1 статі 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. У відповідності до підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюється від бази оподаткування та становить 20 відсотків. За приписами пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Згідно матеріалів справи, відповідно до пункту 1.1 Договору на реалізацію повітряного перевезення від 12 лютого 2014 року укладеного між позивачем (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс тур» (Замовник), замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору. Згідно розкладу рейсів для сезону літо 2023, визначеному у додатку № 40 від 01 лютого 2022 року до Договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 лютого 2014 року визначено міжнародні пункти перевезень: КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYT Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRG Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет), тобто, наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом. Розклад виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом на літо 2023 року також узгоджено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс Тур» 01 лютого 2022 року у додатку №40. 01 лютого 2022 року ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична Компанія «Анекс тур», підписали Додаток до Договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12 лютого 2014 року, яким визначили розклад міжнародних рейсів для сезону літо 2023, в яких повинен був бути задіяним КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна). Сезон літо 2023 року відповідно до вказаного додатку включав у себе період з 01 квітня 2023 року до 31 жовтня 2023 року. Відтак, період виконання позивачем свого зобов`язання на виконання Договору на реалізацію повітряного перевезення №23.02-2014 від 12 лютого 2014 року є тривалим. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні був уведений воєнний стан з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Цей указ затверджений Верховною Радою України Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX. Воєнний стан тривав і станом на момент подання касаційної скарги у цій справі. 24 лютого 2022 року також призупинив свою діяльність Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна). Постановляючи рішення суд першої інстанції слушно зауважив, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом. Крім того, 19 квітня 2023 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Отже, перевірку проведено на початку сезону літо 2023 року (з 23 березня по 12 квітня 2023 року), тобто до настання моменту необхідності позивачем виконання свого зобов`язання. Відтак податковий орган зробив висновки за результатами перевірки передчасно, оскільки час виконання позивачем свого зобов`язання ще не настав. З огляду на це суд підставно зауважив, що твердження відповідача про те, що позивачу було достеменно відомо про існування перешкод для реалізації такої операції, а відтак він цілком очікувано міг знати, що така операція не буде здійснена, є некоректним. Позивач, укладаючи до початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, договір яким у сторін угоди виникли певні зобов`язання, не міг передбачити, що така операція не буде здійснена. При цьому введення воєнного стану не призупиняє обов`язки сторін виконувати свої зобов`язання передбачені договором, зокрема в частині сплати авансового платежу. З огляду на вище викладене та враховуючи той факт, що ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» на виконання договору на реалізацію повітряного перевезення повинно було здійснити операції з міжнародного перевезення пасажирів з урахуванням вимог абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України, суд першої інстанції вірно вважав, що контролюючий орган дійшов передчасного висновку про те, що позивачем не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню на загальну суму податку на додану вартість 1833333 грн. Крім того, судом встановленоё що відповідач, зазначаючи про ненарахування позивачем податкового зобов`язання за січень 2023 року на суму 1833333 грн, вважав, що ТОВ «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за ставкою 20% на суму податку на додану вартість 1833333 грн. Надаючи оцінку таким твердженням, судом першої інстанції зґясовано, що 14 лютого 2023 року позивачем зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 20 січня 2023 року, що підтверджується квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної (том 2, а.с.108). Згідно податкової накладної від 20.01.2023 № 1 загальна сума коштів, що підлягала сплаті, з урахуванням податку на додану вартість становить 11 000 000,00 грн, при цьому позивачем обрана ставка податку - 0 % (том 2, а.с.113). Долучена до матеріалів справи копія платіжної інструкції від 20.01.2023 № 16572 підтверджує здійснення передплати на суму 11 000 000,00 гривень по договору № 23.02-2014 (том 2, а.с.114). Враховуючи наведене вище правове регулювання, правильним є твердження суду першої інстанції, що у даних правовідносинах позивач мав право зареєструвати податкову накладну визначивши ставку 0%. Згідно ПК України, отримані кошти не є об`єктом оподаткування. Висновки відповідача щодо оподаткування за ставкою 20% саме міжнародного перевезення при першій події - передплаті - не відображені в ПК України. Відповідно до Податкового кодексу України ставка податку залежить виключно від об`єкта оподаткування, і ніяк не залежить від того, що було першою подією оплата чи надання послуг, як це стверджує відповідач. Доказів, що за отриману передплату відповідач надавав якісь інші послуги, що могли би бути об`єктом оподаткування за ставкою 20%, відповідач суду не надав. Позивач не має жодного дозволу для виконання внутрішніх рейсів по Україні, тому не має можливості виконати послугу перевезення (внутрішні рейси), які оподатковується за ставкою 20%. Крім того суд слушно зауважив, що у разі якщо повітряний простір не буде відкрито то передплата (яка обліковується як заборгованість по отриманим передплатам) може бути повернута замовникам рейсів, що і було зроблено позивачем в подальшому. Вказане підтверджується платіжними інструкціями №1353 від 08.12.2023, №13 від 03.01.2024, №35 від 05.01.2025, які містяться в матеріалах справи. З огляду на викладене суд першої інстанції правильно зазначив, що позивачем виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної від 20.01.2023 № 1 у строки, визначені ПК України, при цьому, за умови формування таких накладних з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, реєстрація таких податкових накладних зупиняється або податкові накладні взагалі не приймаються. При цьому суд підставно зауважив, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів зупинення реєстрації або неприйняття податкових накладних, а отже, висновки податкового органу про реєстрацію податкових накладних за невірною ставкою - суд вважає необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, а податкові повідомлення-рішення від 10 травня 2023 року №373/33-00-50-08 та №374/33-00-50-08 - протиправними та такими, що підлягають скасуванню. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог. З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року у справі №260/6960/23 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя М.А. Пліш судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Повний текст складено 06.03.2026