Постанова 4857 № 140/3394/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/3394/25 пров. № А/857/21677/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року про закриття провадження в справі № 140/3394/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Лозовський О.А., час ухвалення рішення 21 травня 2025 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2018, 2019 роки, підйомної допомоги за 2017 рік, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по серпень 2017 року включно та з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016, 2018, 2019 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2017 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по серпень 2016 року та з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за вищенаведеними позовними вимогами. Надалі на адресу окружного суду надійшло клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) про закриття провадження у справі. Так, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року провадження у справі, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у 2016 році, підйомної допомоги у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по серпень 2016 року, з жовтня 2017 року по лютий 2018 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди, закрито. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач, подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не здійснив належної оцінки предметів та підстав позову, що є визначальним критерієм для встановлення тотожності справ № 140/3049/24 та № 140/3394/25. Суд не перевірив, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону ОСОБА_1 звертається в цій справі за судовим захистом. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.2 ст.312, п.3 ч.1 ст.294 КАС України. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 уже звертався до Волинського окружного адміністративного суду з позовом з позовною вимогою до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_1 ) стосовно: «визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік, підйомної допомоги за 2017 рік та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за періоди з січня 2016 по серпень 2016 року включно та з жовтня 2017 по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016 році, підйомної допомоги виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за періоди з січня 2016 по серпень 2016 року включно та з жовтня 2017 по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення» у справі №140/3049/24. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/3049/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/3049/24 залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2024 та набрало законної сили. Так, у справі №140/3394/25 має місце спір, який вже вирішено, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що підтверджується рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №140/3049/24. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати з таких підстав. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, що вже розглянуті й остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги і з тих же підстав. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, що обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, що були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається. Проаналізувавши підстави, предмет позову та суб`єктний склад сторін у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження, оскільки має місце спір, що виник між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 140/3049/24. Однак колегія апеляційного суду не може погодитися з таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне. Як вбачається з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року, в справі № 140/3049/24 таким зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016 році, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по серпень 2016 року, з жовтня 2017 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за вказані періоди. Підставою позову в справі №140/3049/24 слугувало те, що ОСОБА_1 у відповідь на заяву (в добровільному порядку) здійснено нарахування індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року по лютий 2018 року у сумі 17412,51 грн. Вказані кошти виплачені позивачу 18.01.2024 року. Спірним питанням в справі №140/3049/24 було підставність включення при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016 році, підйомної допомоги, виплаченої у 2017 році та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по серпень 2016 року, з жовтня 2017 року по лютий 2018 року нарахованої та виплаченої в добровільному порядку індексації грошового забезпечення з січня 2015 року по лютий 2018 року у сумі 17412,51 грн. Водночас позивач не погодився з розміром нарахованої індексації та звернувся з позовом, зокрема, про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за періоди із 01.12.2015 по серпень 2016 року включно та з жовтня 2017 року по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як базового місяця, який був вирішений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року, в справі № 140/1417/24. Так, виплата індексації грошового забезпечення в повному розмірі на виконання рішення суду в справі № 140/1417/24, зумовила звернення до суду з розглядуваним позовом про перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016, 2018, 2019 роках, підйомної допомоги виплаченої у 2017 році, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по серпень 2016 року та з жовтня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Отже, судом першої інстанції здійснено неправильний порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається та у справі № 140/3049/24. Виплата індексації, яка зумовила спір в справі № 140/3049/24 мала добровільний характер, на противагу нарахуванню на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року в справі № 140/1417/24 індексації грошового забезпечення в належному розмірі, що і спричинило звернення до суду з цим позовом. Власне і сам розмір розрахованої індексації (як елемента спірних виплат), який зумовив спір в справі 140/3049/24 та в розглядуваній, є відмінним. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, помилково закрив провадження у справі в частині позовних вимог, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308,312,315,320,321,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року про закриття провадження в справі № 140/3394/25 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 06 березня 2026 року.