Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/1172/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/1172/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 06 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 352044 від 17 січня 2023 року. 1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що транспортний засіб «Мercedes-Benz Sprinter» 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , належить громадянину ОСОБА_2 , який не має з ним жодних договірних відносин. Крім того, позивач зазначає, що 29.12.2022 він жодних пасажирських перевезень по автобусному маршруту загального користування "Томашпіль - Вінниця" цим транспортним засобом не здійснював.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 29.12.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області здійснено перевірку транспортного засобу марки «Мercedes-Benz Sprinter» 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та який належить вказаній особі, що підтверджується посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Також страхувальником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 , що підтверджується полісом №АТ/2733370. 2.2 За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №335910 від 29.12.2022. Згідно з вказаним актом встановлено надання послуг з перевезення пасажирів на регулярному маршруті за відсутності на момент перевірки у водія транспортного засобу ОСОБА_2 , документів, визначених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль. Також в акті зазначені пояснення водія: реєстраційні документи випадково залишив в другому автобусі. 2.3 07.02.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби з безпеки на транспорті Цирканюком К.Г., розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №352044 відповідно до якої за порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного закону, постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. 2.4 Уважаючи таку постанову протиправною ФОП ОСОБА_1 подав цей позов до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року позов задоволено. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 352044 від 17.01.2023 року, якою позивача притягнуто до відповідальності згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та накладено штраф в сумі 17000 грн, є протиправною та підлягає скасуванню.

4. Короткий зміст вимог апеляційних скарг. 4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.01.2025 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. 4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду є не з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 4.3 Позивач не скористався правом для подачі відзиву на апеляційну скаргу. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон України №2344-ІІІ), реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. 1.2 Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення). 1.3 Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. 1.4 Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. 1.5 Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. 1.6 Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. 1.7 Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. 1.8 Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567). 1.9 Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту. 1.10 Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. 1.11 В силу вимог статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. 1.12 Відповідно до статті 39 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. 1.13 Вимогами статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений обов`язок водія під час здійснення регулярних пасажирських перевезень мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України. 1.14 Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III. 1.15 Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач ФОП ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «Мercedes-Benz Sprinter» 316 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , не має договірних відносин з власником цього транспортного засобу щодо його використання в своїй діяльності, та 29.12.2022 не здійснював зазначеним транспортним засобом пасажирських перевезень по автобусному маршруту загального користування "Томашпіль АС - Вінниця АС-1-Цекинівка-Томашпіль АС", відтак позивач не є перевізником в спірних правовідносинах і, відповідно, не є суб`єктом відповідальності в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". 1.16 Апеляційна скарга обґрунтована тим, що водієм надано для перевірки паспорт № 782 автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського сполучення, який працює у звичайному режимі руху сполученням "Томашпіль АС - Вінниця АС-1-Цекинівка-Томашпіль АС" номери рейсів 1347-1350, саме на підставі якого ним визначено ФОП ОСОБА_1 , як перевізника в спірних правовідносинах. 1.17 Згідно з паспортом № 782 автобусного маршруту регулярних перевезень міжміського сполучення, який працює у звичайному режимі руху сполученням "Томашпіль АС - Вінниця АС-1-Цекинівка-Томашпіль АС" номери рейсів 1347-1350, затвердженого організатором пасажирських перевезень 08.09.2013, а перевізником вказано ФОП ОСОБА_1 .. Однак, відповідно до відомостей вказаного паспорта маршруту позивач здійснював відповідні перевезення на транспортних засобах: Богдан А 092-11, держ. номер НОМЕР_2 , Богдан А09212 держ. номер НОМЕР_3 на підставі договору № 716м-13 від 08.08.2013, який був дійсний до 03.07.2018. 1.18 Апеляційний суд встановив, що відповідачем не прийнято вказаний паспорт маршруту як належний документ на підтвердження перевезень, разом із тим, враховано його як доказ причетності ФОП ОСОБА_1 до вказаного транспортного засобу. 1.19 Колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки ним не доведено зв`язку між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 чи належним йому транспортним засобом. Крім того, посадовими особами відповідача з метою доведення власної версії винуватості позивача, не встановлено яким чином у ОСОБА_2 під час перевезення був наявний старий недійсний паспорт маршруту позивача. 1.20 Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що оскільки доказів щодо укладення договорів між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із надання послуг пасажирських перевезень або будь-яких інших доказів їх зв`язку щодо організації перевезень відповідачем не надано, тому підстави вважати що в спірних правовідносинах позивач був автомобільним перевізником щодо транспортного засобу, який було перевірено згідно з актом №335910 від 29.12.2022 відсутні.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів апеляційного суду, про відмову у задоволенні позову. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.