Постанова Харківський апеляційний суд № 619/2102/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 05 березня 2026 року м. Харків справа № 619/2102/25 провадження № 22-ц/818/770/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Пилипчук Н.П. суддів: О.В. Маміної, Ю.М. Мальованого за участю секретаря - Муренченко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, треті особи: АТ «IdeaBank», ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року, ухвалене суддею Нечипоренко І.М., - ВСТАНОВИВ: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначено, що 14.08.2020 ОСОБА_3 залишив заповіт на його ім`я на земельну ділянку, розташовану на території Козачолопанської селищної ради Харківського району Харківської області, площею 8,4867 га. У нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини в установлений 6-ти місячний строк він хотів звернутися, однак не встиг, у зв`язку з військовою агресією РФ та активними бойовими діями на території Козачолопанської селищної ради. Крім того, зазначає, що тяжко хворів та продовжує хворіти. Звернувся до державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маслій А.О. та згідно постанови від 19.03.2025 йому було відмовлено у прийнятті спадщини у зв`язку з пропуском строку. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив повно обставини справи, ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на день смерті ОСОБА_3 з ним не проживав, пропустив 6-ти місячний строк у зв`язку з тим, що с-ще ОСОБА_4 на той момент перебувало в зоні бойових дій, у зв`язку з чим, не міг нічого знати про покійного. Крім того, Дергачівська територіальна громада Харківської області, на території якої знаходиться спадкове майно, входить до переліку територій, на яких ведуться бойові дії з 24.02.2022 по теперішній час. Хворів з осені 2023 по серпень 2024, потім з ним стався інфаркт. Коли помер ОСОБА_3 не міг про це знати, тому що не проживав з ним та не був в той момент в ОСОБА_5 . Про смерть ОСОБА_3 та існування заповіту дізнався лише в лютому 2025 року, після чого звернувся до нотаріуса. Вважає, що причини пропуску ним строку для своєчасного подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Дергачівською міською радою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду законним та ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу необґрунтованою. Зазначає, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини. Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Рішення суду мотивовано тим, позивач не надав суду належних та допустимих доказів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, щоб подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що земельна ділянка, розташована на території Козачолопанської селищної ради Харківського району Харківської області, площею 8,4867 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №033601 (а.с. 7). 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Смоляною В.В. за р.н. 1312 посвідчено заповіт, яким ОСОБА_3 заповів зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 26). Постановою державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що він зі спадкоємцем на момент смерті не проживав та заяву про прийняття спадщини у встановлений строк не подавав. На час смерті разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований син ОСОБА_2 (а.с. 8). За відомостями Дергачівської державної нотаріальної контори після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №76/2024 на підставі претензії кредитора від IdeaBank вих. №12.1.4/6237 від 13.03.2024. Більше із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався. Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останнім днем визначеного законом строку для прийняття спадщини є 19.07.2024. Із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори ОСОБА_1 звернувся 19 березня 2025 року. Пропуск позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини складає 8 місяців. Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини вказує на тривале стаціонарне та амбулаторне лікування, та на те, що с-ще ОСОБА_4 на той момент перебувало в зоні бойових дій, у зв`язку з чим, не міг нічого знати за померлого ОСОБА_3 . ОСОБА_1 у період з 04 вересня 2024 року по 13 вересня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою 17141 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 15), та вдруге в період з 01 жовтня 2024 року по 04 жовтня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою 5172 із медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 12). За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Згідно Постанови державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори від 19 березня 2025 року ОСОБА_3 на день відкриття спадщини проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований син ОСОБА_2 (а.с. 8-9). За даними довідки Дергачівської міської ради №2485/03-32 від 16.07.2022 місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 - з 27.05.2004. (а.с. 76) За правилами ст.1268, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6-місячного строку, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Предметом спору у цій справі є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 759/3515/19. Встановивши, що спадкоємцем ОСОБА_3 є його син - ОСОБА_2 , який на час смерті разом зі спадкодавцем проживав та був зареєстрований, який залучений до розгляду цієї справи як третя особа, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області у цьому випадку як орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі. Належним відповідачем у цій справі є син померлого- ОСОБА_2 . Суд першої інстанції, зосередившись на правових позиціях Верховного Суду, що стосуються спорів про надання додаткового строку для прийняття спадщини не звернув уваги на те, що Дергачівська міська рада Харківського району Харківської області не є належним відповідачем у спірних правовідносинах. З огляду на те, що ОСОБА_1 пред`явив позов до неналежного відповідача - Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав ненадання суду належних та допустимих доказів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, є помилковими. На підставі викладеного рішення суду підлягає зміні в частині мотивів відмови у позові. Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст.367,369,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 серпня 2025 року- змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий Н.П.Пилипчук Судді О.В.Маміна Ю.М. Мальований