Постанова 4855 № 320/51651/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/51651/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Осіпової О.О., суддів: Златіна С.В., Кравченка Є.Д., при секретарі Доброму І.В., за участі: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Федоренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2024 № 37659240203 та № 37656240203, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві, а також визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.07.2024 № 0016008-1306-2615 у частині, яка ґрунтується на цих податкових повідомленнях - рішеннях. Свої вимоги мотивує тим, що копія наказу та повідомлення не були вручені позивачу, який також не отримував і рекомендованого листа відповідача з повідомленням про вручення із вкладеними до цього листа копіями наказу і повідомлення, оскільки відповідач (як слідує з його листа від 26.09.2024 № 4183/К/26-15-24-02-03-08/ЗВГ та доданих до нього копій документів) надіслав рекомендований лист з повідомленням про вручення із трек-номером 0101141012925 не на податкову адресу позивача, а на іншу адресу, яка ніколи не була зареєстрованим чи фактичним місцем проживання позивача або податковою адресою позивача. За посиланнями позивача, вказане свідчить, що контролюючий орган не виконав належним чином вимоги ст. 42 Кодексу щодо порядку надіслання копії наказу і повідомлення. Позивач зазначає, що відповідач свідомо унеможливив виконання позивачем п. 85.2. ст. 85 ПК України та, в доповнення до сказаного, маніпулюючи тим, що позивач не надав відповідачу відповідні документи до початку перевірки, звинуватив у ненаданні саме під час перевірки документів, які підтверджують відомості, наведені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, зокрема, що доходи з джерел за межами України, які зазначені у цій декларації, є (іноземними) дивідендами, які відповідно п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України оподатковуються, виходячи із половинної ставки податку на доходи фізичних осіб, встановленої п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (тобто, за ставкою 9 відсотків), а не іншими іноземними доходами, що оподатковуються за ставкою 18 відсотків згідно з пунктом 167.1 ст. 167 вказаного Кодексу. Позивач акцентує, що такі документи (у томі числі з проставленим на них апостилем англійською мовою та відповідним їх нотаріальним перекладом з англійської на українську мови) були у позивача в наявності та могли бути надані під час перевірки, та пізніше подані відповідачу листом від 16.09.2024. На переконання позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.05.2024 № 37656240203 та № 37659240203, прийняті за наслідками перевірки, проведеної з порушенням чинного законодавства України, а також прийнята відповідачем на підставі цих рішень податкова вимога від 30.07.2024 № 0016008-1306-2615 (в частині податкового зобов`язання, що ґрунтується на цих рішеннях) повинні бути визнані протиправними та скасовані у судовому порядку. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито провадження у справі № 320/51651/24, суд ухвалив здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст.ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 07.05.2024 № 37659240203, № 37656240203. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 30.07.2024 №0016008-1306-2615 в частині податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та пені на суму 11960262,05 грн. Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідного письмового запиту контролюючого органу, з відповідними доказами його направлення та вручення платнику податків позивачу, відповідачем до матеріалів справи не надано, а тому відсутні підстави вважати, що контролюючий орган вчинив дії, направлені на фактичне отримання від позивача первинних документів і після початку проведення перевірки. Відтак, недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за період, який перевірявся, вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів. Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки ФОП ОСОБА_2 документально не підтверджено задекларований в рядку 10.6 декларації іноземний дохід у вигляді дивідендів для застосування половинної ставки податку на доходи фізичних осіб відповідно до пп.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПК України. У встановлений судом строк позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій прохав рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки контролюючим органом не було належним чином повідомлено про проведення позапланової невиїзної перевірки шляхом направлення на його правильну адресу копію наказу та повідомлення про проведення перевірки. Натомість, наявний у справі лист позивача від 16.09.2024 № 4183/К/26-15-24-02-03-08/ЗВГ з доданими до нього копіями документів, який був надісланий відповідачу після проведення перевірки, підтверджує, що ці документи з проставленими на них у 2017 році апостилями англійською мовою та їх нотаріально посвідченими перекладами на українську мову також у 2017 році були у нього в наявності, належним чином підготовлені та оформлені для їх подальшого використання в Україні, в тому числі для подання податковим органам. В судовому засіданні представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі. Позивач у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 19.02.2024 № 977-п на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, у зв`язку із виявленою недостовірністю даних, що містяться в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, поданій платником податків фізичною особою, стосовно отриманого іноземного доходу, призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 20.03.2024 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. 19.12.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві сформоване повідомлення № 172/26-15-24-02-03. На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України відповідно до наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 19.02.2024 № 977-п проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого з джерел за межами України платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНКОП: АДРЕСА_2 ) за період з 01.01.2017 до 31.12.2017, результати якої оформлені актом від 02.04.2024 № 27632/Ж5/26-15-24-02-03/ НОМЕР_1 (акт перевірки). Відповідно до висновків акта перевірки, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлено порушення платником податків фізичною особою ОСОБА_1 : - пп. «а» п. 176.1 п. 176, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Кодексу, не надано до перевірки книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподаткованого доходу; - пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, з урахуванням вимог пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу, не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 7545033,09 грн з отриманого іноземного доходу. На підставі акта перевірки від 02.04.2024 № 27632/Ж5/26-15-24-02-03/2413102296 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.05.2024.: - № 37656240203, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами декларування на загальну суму 9431291,36 грн., з яких 7545033,09 грн нараховано за податковим зобов`язанням, 1886258,27 грн штрафні (фінансові) санкції; - № 37659140203, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб. 30.07.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві сформовано податкову вимогу № 0016008-1306-2615. Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України щодо адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 07.05.2024 № 37656240203, № 37659240203. Рішенням Державної податкової служби України від 28.10.2024 № 32336/6/99-00-06-01-03-06 відмовлено платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби України від 28.10.2024 № 32349/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду. Вважаючи податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України). Згідно з п. 85.1 ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом. Відповідно до пп. 85.2, 85.6 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), які б підтверджували задекларовані об`єкти оподаткування, суми податкових зобов`язань, дотримання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою п. 85.4 ст. 85 ПК України. Отже, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами п. 44.6 ст. 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 п. 44.7 цієї статті в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 № 466-ІХ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. П. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Ст. 78 ПК України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до п. 78.1. ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.1 отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 78.1.2 платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу, якщо їх подання передбачено законом; 78.1.3 платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; 78.1.4 виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 78.1.5 платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу (п. 78.8. ПК України). Відповідно до вимог п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. За правилами п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава). Водночас, можливість платника податків виконати свій обов`язок щодо надання документів, що належать до предмета перевірки або пов`язані з предметом перевірки, безумовно, залежить від завчасного повідомлення такого платника про проведення перевірки до її початку. П. 42.2 ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 зазначила, що незважаючи на необов`язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України, відповідно до якого платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом. Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава). При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Суд зауважує, що Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення (постанова Верховного Суду від 16.06.2013 у справі № 815/3559/15). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа від 26.09.2024 № 4183/К/26-15-24-02-03-08/ЗВГ Головне управління ДПС у м. Києві надало позивачу, зокрема, копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 19.02.2024 № 977-п та повідомлення ГУ ДПС у м. Києві від 19.02.2024 № 172/26-15-24-02-03 з доказами направлення та вручення. З матеріалів справи судом встановлено, наказ від 19.02.2024 № 977-п був направлений рекомендованим листом №0101141012925 ОСОБА_3 за адресою « АДРЕСА_3 », яка не є фактичною чи податковою адресою позивача. Вказаний лист не був вручений, повернувся на адресу контролюючого орану. Зокрема, з наявної в матеріалах копії рекомендованого листа судом не вбачається можливим встановити ані дату направлення, ані дату повернення листа відправнику, ані причини неможливості вручення зазначеного листа (а.с.47). При цьому, у самому наказі про призначення перевірки міститься відмінна адреса, а саме: АДРЕСА_1 . Інших доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення перевірки до її початку контролюючим органом не надано. Таки чином, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем наказу від 19.02.2024 № 977-п та повідомлення. Водночас, позивач зазначив, що про існування вказаних документів йому стало відомо лише після отримання копії податкових повідомлень-рішень. Крім того, п. 85.4. ст. 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Обов`язок платника податків надавати усі первинні документи, пов`язані з предметом перевірки, знаходиться у прямій залежності від факту обізнаності платника податків із призначеною відносно нього перевіркою та її предметом і забезпечення йому можливості взяти участь у її проведенні. За змістом п. 85.2 ст. 85 ПК України такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Суд зазначає, відповідного письмового запиту контролюючого органу, з відповідними доказами його направлення та вручення платнику податків позивачу, відповідачем до матеріалів справи не надано. Акт перевірки містить лише посилання на листи ГУ ДФС у м. Києві від 30.05.2018 № 25544/К/26-15-13-04-20, від 21.11.2018 № 74963/К/26-15-13-04-20, лист ГУ ДФС у м. Києві від 14.06.2021 № 14727/І/26-15-07-09-04-27 про надання інформації (сторінка № 3 акту перевірки), копії яких представник відповідача надав у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, проте вони не є належними запитами контролюючого органу, спрямованими до платника податків, у розумінні п. 85.4. ст. 85 ПК України, оскільки такі листи на отримання копій документів були подані посадовою (службовою) особою контролюючого органу за декілька років до дати проведення невиїзної позапланової перевірки. Тому посилання представника відповідача на такі листи не свідчать про неправильне вирішення спору судом першої інстанції. Отже, належних та достовірних доказів направлення відповідних запитів контролюючого орану матеріали справи не містять, відсутні підстави вважати, що контролюючий орган вчинив дії, направлені на фактичне отримання від позивача первинних документів і після початку проведення перевірки. Зазначені обставини вказують на фактичну неможливість виконати свій обов`язок щодо надання документів з боку позивача, що належать до предмета перевірки, або пов`язані з предметом перевірки, внаслідок неповідомлення його про проведення перевірки до її початку та під час її проведення. Таке порушення відповідачем процедури проведення перевірки могло істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про не сплачення ОСОБА_1 до бюджету податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 7545033,09 грн. з отриманого іноземного доходу та про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами декларування на загальну суму 9431291,36 грн., та про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1020,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб. Водночас, наявний у справі лист позивача від 16.09.2024 № 4183/К/26-15-24-02-03-08/ЗВГ з доданими до нього копіями документів, який був надісланий відповідачу після проведення перевірки, підтверджує, що ці документи з проставленими на них у 2017 році апостилями англійською мовою та їх нотаріально посвідченими перекладами на українську мову також у 2017 році були у нього в наявності, належним чином підготовлені та оформлені для їх подальшого використання в Україні, в тому числі для подання податковим органам (а.с.69-91). У випадку надання позивачем цих документів за спірний період та здійснення контролюючим органом аналізу таких документів висновки, відображені в акті перевірки, на підставі яких винесено спірні рішення, могли б істотно відрізнятися. Оскільки контролюючим органом не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів направлення позивачу на його за адресою копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, суд вважає, що відповідач порушив процедуру проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Відтак, встановлені під час розгляду справи порушення ГУ ДПС у м. Києві процедури проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є достатньою самостійною підставою до скасування прийнятих за результатами її проведення рішень та, як наслідок, податкової вимоги в частині податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та пені на суму 11960262,05 грн. Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових та доведених підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2024 № 37659240203, № 37656240203 та податкової вимоги від 30.07.2024 №0016008-1306-2615 в частині податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та пені на суму 11960262,05 грн. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також дотримано норм процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 05.03.2026. Головуючий суддя О.О. Осіпова Суддя С.В. Златін Суддя Є.Д. Кравченко