Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5575/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2026 року справа №200/5575/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 200/5575/25 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про: визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 року, виходячи із 80% сум грошового забезпечення, за наданою Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій станом на листопад 2019 року, вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року, виходячи із 80% сум грошового забезпечення, за наданою Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій станом на листопад 2019 року, вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року, з урахуванням виплачених сум пенсії. В обґрунтування позову зазначає, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. На момент виходу на пенсію відповідачем було розраховано основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення. Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях позивачу надано оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ станом на листопад 2019 р., вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року. Представником позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області була подана заява від 29.05.2025 р. про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС). Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2025 вих. № 20684-17801/Г-02/8-0500/25 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії, на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, оскільки рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не приймалося, підстави для проведення перерахунку за довідкою, наданою із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 відсутні. Також згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.07.2025 вих № 0500-0203-8/73327 відповідач зазначив, що при здійсненні перерахунку пенсії граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійних справах (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 100 відсотків, до категорії 2 95 відсотків) обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення, тобто відповідач відмовив у перерахунку пенсії виходячи із 80% сум грошового забезпечення. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 200/5575/25 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01.12.2019 року, виходячи із 80% сум грошового забезпечення за наданою Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій станом на листопад 2019 року, вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року, виходячи із 80% сум грошового забезпечення, за наданою Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій станом на листопад 2019 року, вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року, з урахуванням виплачених сум пенсії. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обґрунтовано відзив на позовну заяву. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України. Позивач значиться на пенсійному обліку відповідача та має право на пенсію за вислугу років, про що свідчить пенсійне посвідчення, видане 06.12.2007 року. Позивачу була довічно призначена пенсія у розмірі 80% грошового забезпечення при вислузі 31 календарних років у відповідності до Закону України Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що підтверджується протоколом від 01.04.2008 року за пенсійною справою ОСОБА_1 . Позивачеві на його звернення надано оновлену довідку Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсій станом на листопад 2019 року, вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 року, яку представник позивача направив на адресу відповідача 29.05.2025 року з проханням здійснити перерахунок пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення, зазначеного у довідці. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.06.2025 вих. № 20684-17801/Г-02/8-0500/25 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для перерахунку його пенсії, на підставі довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС), оскільки рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не приймалося, тому підстави для проведення перерахунку за довідкою, наданою із Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) вих. № 31/28/37-176 від 27.05.2025 відсутні. Крім того, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.07.2025 вих № 0500-0203-8/73327 відповідачем зазначено, що при здійсненні перерахунку пенсії граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійних справах (окрім осіб, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 100 відсотків, до категорії 2 95 відсотків) обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення. Отже, відповідач відмовив у перерахунку пенсії виходячи із 80% сум грошового забезпечення. Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, виходячи з 80% розміру грошового забезпечення, суд виходить з наступного. Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 23 Закону № 1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення. Слід зазначити, що пункт 23 Закону № 1166-VII набрав чинності з 01.05.2014 року згідно Прикінцевих положень Закону №1166-VII. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 1166-VII максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Таким чином, з 01.05.2014 положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність, у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 1166-VII. Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено право громадян на соціальний захист. Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми, що діяли на час призначення позивачу пенсії. Зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення, внесені Законом №1166-VII, не можуть стосуватися до раніше призначеної пенсії. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.04.2018 року у справі №175/1665/17 (провадження №К/9901/9550/18), постанові від 24.04.2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17). Згідно з ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування основного розміру пенсії, що не перевищує 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивача, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку пенсії позивачу в розмірі 80% суми грошового забезпечення є протиправною, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 200/5575/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі № 200/5575/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 05 березня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді І.В. Геращенко І.В. Сіваченко