Постанова 4818 № 643/6241/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/6241/25 Головуючий І інстанції - Провадження № 33/818/182/26 Замікула Б.С. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А., за участю секретаря - Михайлюка А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Гафича О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гафича Олега Івановича на постанову судді Салтівського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Салтівського районного суду м. Харкова від 23.04.2025 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 № 643/6241/25 (провадження № 3/643/1819/25), № 643/6245/25 (провадження № 3/643/1821/25), № 643/6249/25 (провадження № 3/643/1824/25) про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП об`єднано в одне провадження, та присвоєно об`єднаній справі № 643/6241/25 (провадження № 3/643/1819/25). Постановою судді Салтівського районного суду м. Харкова від 11.09.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Гафич О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норма матеріального та процесуального права. Вказує на відсутність законних підстав в поліцейських зупиняти транспортний засіб в комендантську годину, оскільки ОСОБА_1 мав дійсну перепустку комендатури Харківської області. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи відомостей про повідомлення водія про конкретні ознаки сп`яніння, які були виявленні поліцейськими, та роз`яснення йому права на огляд у медичному закладі. Також зазначає, що суддею не надано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 є працівником критично важливого підприємства, внаслідок чого позбавлення останнього права керування транспортними засобами унеможливить виконання ним своїх трудових обов`язків. Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Гафича О.І., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Судовим розглядом встановлено, що 12.04.2025 о 00:01 у м. Харкові по вул. Нескорених, 17б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «RENAULT MEGANE SCENIC», д.н.з. НОМЕР_1 де був зупинений поліцейськими у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування з поліцейськими в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 1,27 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі. З результатом проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 погодився. Не виконавши вимоги про відсторонення від керування транспортним засобом, водій ОСОБА_1 продовжив рух й того ж дня о 00:45 у м. Харкові по вул. Нескорених, 28, був зупинений поліцейськими, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого склав 0,86 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі. Ігноруючи вимогу про відсторонення від керування транспортним засобом, водій ОСОБА_1 продовжив рух та о 05:11 у м. Харкові по вул. Нескорених, 26а, був зупинений поліцейськими, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, результат якого склав 0,58 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі. Внаслідок зазначених подій, поліцейськими було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№ 297845, 297880, 298004 від 12.04.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Проходження водієм ОСОБА_1 оглядів на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку. Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколів про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність у поліцейських законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є безпідставними з огляду на наступне. Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години. Відповідно до абзацу 2 пункту Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року (з подальшими змінами) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Згідно наказу Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантська година у м. Харкові запроваджена з 23:00 до 05:00 з забороною перебування громадян на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також рух транспортних засобів. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. З огляду на викладене, наявність у ОСОБА_1 перепустки серії ХО № 10983 комендатури Харківської області дозволяє йому перебувати на вулиці під час дії комендантської години, а не забороняє поліцейським здійснювати зупинки транспортного засобу під його керування. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про порушення поліцейськими обов`язку щодо інформування водія про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та порушення порядку проведення такого огляду апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначені вказані ознаки. При цьому, згідно з пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. З матеріалів справи вбачається, що у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, почервоніння очей, порушення мови. Крім того, перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами відповідних оглядів, які склали 1,27 %о, 0,86 %о, 0,58 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі. Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористався. Доводи апеляційної скарги захисника про неврахування суддею, що ОСОБА_1 працює на критично важливому підприємстві, апеляційний суд оцінює наступним чином. Призначаючи адміністративне стягнення, суддя врахував санкцію частини 1 статті 130 КУпАП та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, без позбавлення права керування транспортними засобами. З зазначеним висновком судді, апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає положенням КУпАП, з огляду на наступне. Статтею 25 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Відповідно до частини 1 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені обмеження законодавцем встановлені з урахуванням суспільної небезпеки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, яке відноситься до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому пом`якшуючи обставини при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника, апеляційним судом не враховуються. Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та не містить альтернатив щодо застосування адміністративного стягнення. Отже, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено основне і додаткове стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних і допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин подій. У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Гафича О.І., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Салтівського районного суду м. Харкова від 11.09.2025, або зміни адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортними засобами. Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Гафича Олега Івановича залишити без задоволення. Постанову судді Салтівського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна