Постанова 4803 № 214/194/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1633/26 Справа № 214/194/25 Суддя у 1-й інстанції - Попов В.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Бондар Я.М., суддів - Зубакової В.П., Остапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 розглянувши у спрощеному позовному провадженні , у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року, яке ухвалено суддею Поповим В.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (дата складання повного судового рішення не зазначена), - ВСТАНОВИВ У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» (надалі ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є управителем будинків Саксаганського району та надає мешканцям району послуги з утримання будинку і прибудинкової території, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.10.2018 року, на підставі укладеного з Управлінням благоустрою та житлової політики Виконавчого комітету Криворізької міської ради Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у Саксаганському районі. Позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року, у розмірі 6452 грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 118 грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 29 грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року у розмірі 6452,64 грн., інфляційні втрати у розмірі 118,54 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 29,07 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» судовий збір в розмірі 1514,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» судовий збір в розмірі 1514,00 грн. В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати рішення суду у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не з`ясував чи дійсно між сторонами існують договірні правовідносини, що є обов`язковою умовою для виникнення обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг відповідно до ст.19 Закону України «про житлово-комунальні послуги», ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» не надав доказів, що квартира АДРЕСА_2 під`єднана до внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, теплопостачання тощо. Прибирання прибудинкової території позивачем не здійснювалось за весь період, що свідчить про неналежне виконання обов`язків з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, передбачених законодавством та договорами обслуговування. Апелянт зазначає, що подавалися письмові заяви про необхідність обслуговування системи диспетчеризації, що підтверджує належне інформування управителя про наявні проблеми. Несвоєчасне або неналежне реагування на ці звернення свідчить про порушення обов`язків ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» щодо утримання та обслуговування житлового фонду. Жодного разу працівниками позивача не здійснювалося прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівлі, дератизація та дезінсекція. Також, вказує й на те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази розміру заборгованості відповідачів перед позивачем. Окрім прохання скасувати рішення суду та відмовити у позові по суті, адвокат Морозов В.Ю. також просив зобов`язати директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» надати оригінал договору про надання послуг про утримання будинку, залучити в якості третьої особи ОСОБА_3 , зобов`язати директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» надати протокол загальних зборів для проведення почеркознавчої експертизи, витребувати матеріали кримінального провадження за фактом можливої протиправної діяльності директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» для з`ясування обставин позову, для з`ясування ймовірної злочинної діяльності в ГУНП Дніпропетровської області, та зобов`язати директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» надати акти виконаних робіт, картки фактичної собівартості утримання будинку тощо. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є суб`єктом господарської діяльності, який здійснює надання населенню за плату житлово-комунальних послуг, є управителем частини будинків Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у тому числі будинку АДРЕСА_1 . Так, із 01.10.2018 року ТОВ «Житлосервіс-КР» за адресою: АДРЕСА_1 , надає послуги з управління багатоквартирним будинком згідно договору про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018 року, укладеного між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», в особі директора Цопи Л.А., та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі уповноваженої зборами співвласників ОСОБА_3 , відповідно до умов якого, кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги в порядку та у строки, встановлені договором. Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_3 : ОСОБА_1 - з 06.02.1984 року та ОСОБА_2 - з 18.07.1996 року. Позивачем у період із грудня 2021 року по листопад 2024 року надавались послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим були понесені витрати. На підтвердження надання у вказаний період житлово-комунальних послуг позивачем було надано до суду відомість по видам наданих послуг по будинку, акти виконаних робіт, акти надання послуг підрядними організаціями, акти списання матеріалів, наряд-завдання, які містять детальну інформацію з обсягу фактично наданих послуг та виконаних робіт. Згідно розрахунку суми заборгованості по житловому приміщенню за адресою: АДРЕСА_4 , за період з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року, заборгованість відповідачів по оплаті за надані ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» послуги склала 6452 грн. 64 коп. Так, судом встановлено, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» нараховував щомісяця з 01.12.2021 року по 30.11.2024 року відповідачам плату за надані послуги з управління та утримання будинку і прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме за послуги: 1 - технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливної каналізації, електропостачання, газопостачання; 3 - обслуговування систем диспетчеризації; 4 - обслуговування димових та вентиляційних каналів; 6 - поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків) та іншого спільного майна багатоквартирного будинку; 7 - поточний ремонт внутрішньобудинкових систем: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливної каналізації, електропостачання, газопостачання; 9 - прибирання прибудинкової території; 12 - дератизація; 13 - дезінсекція; 20 - витрати з освітлення місць загального користування; 24 - винагорода управителя, що підтверджується наданими відомостями по видам послуг за спірний період із зазначенням щомісячних витрат на вказані послуги. З боку відповідача до суду першої інстанції відповідачкою ОСОБА_1 неодноразово подавались заяви про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копій судових рішень та заяв-звернень до позивача від 31.07.2023 року, 21.08.2023 року, 04.09.2023 року, 13.03.2024 року, 22.04.2024 року, 10.03.2025 року, 07.04.2025 року, 30.04.2025 року, 12.05.2025 року, 23.05.2025 року, 26.05.2025 року та акту обстеження квартири, в якій проживають відповідачі від 09.05.2025 року. Аналогічні документи додані відповідачкою ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції. У зв`язку з чим не підлягають задоволенню заявлені в апеляційній скарзі адвокатом Морозовим В.Ю. клопотання про витребування тих самих актів, карток, розрахунків тощо. Клопотання про зобов`язання директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» надати протокол загальних зборів для проведення почеркознавчої експертизи, витребувати матеріали кримінального провадження за фактом можливої протиправної діяльності директора ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» для з`ясування обставин позову, для з`ясування ймовірної злочинної діяльності в ГУНП Дніпропетровської області задоволенню також не підлягають, оскільки не були заявлені суду першої інстанції, та суд не може будувати своє рішення на припущеннях тим більше про будь-чиє не доведене належним чином ймовірне злочинне порушення законодавства. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_3 , у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість підлягає солідарному стягненню у судовому порядку. Також, суд дійшов висновку, що на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку з чим, враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» має право на стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації. Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку, витрати на сплату винагороди управителю та інші витрати. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить послуга з управління багатоквартирним будинком. За ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками. Згідно із визначеннями, що містяться у п. 6, 13, 14 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Встановлено, що ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , надаючи послуги з управління багатоквартирним будинком для забезпечення потреб мешканців, а тому має право вимагати від споживачів оплати наданих послуг, а тому колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги щодо відсутності між сторонами договірних відносин. При цьому, слід зауважити, що відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі № 750/12850/16-ц). Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; а індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, (або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги). Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуг у визначеному судом розмірі, який в апеляційній інстанції відповідачкою ОСОБА_1 та її представником адвокатом Морозовим В.Ю. не спростовано та власного розрахунку не надано. Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на те, що відповідачка порушила грошове зобов`язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за порушення виконання зобов`язання по сплаті грошових коштів, й доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують. Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Морозова Вадима Юрійовича залишити без задоволення, рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 серпня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 04 березня 2026 року. Головуючий: Судді: