Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/5909/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1224/26 Справа № 185/5909/22 Головуючий у першій інстанції: Бабій С.О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Бабія С.О. від 29 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Богданівської сільської ради, треті особи Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, про визнання протиправним, незаконним і недійсним рішення сільської ради, додатків до вказаного рішення в частині скорочення посади «інструктор із санітарної освіти», В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у квітні 2013 року вона працевлаштувалась сестрою медичною зі стоматології до комунального закладу охорони здоров`я Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. Рішенням Павлоградської районної ради Дніпропетровської області від 05.10.2017 №227-14/VII «Про передачу до комунальної власності Богданівської об`єднаної територіальної громади комунального закладу охорони здоров`я «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» передано відповідачу вказаний комунальний заклад. Богданівська сільська рада своїм рішенням від 18.10.2017 №393-23/VII прийняла з 01.01.2018 до сільської ради комунальний заклад охорони здоров`я «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». Найменування вказаного комунального закладу було змінено на КЗО «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області. 23.01.2018 ОСОБА_1 було вручене повідомлення про заплановане вивільнення з 23.03.2018 з посади інструктора із санітарної освіти на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. В повідомленні наявне посилання на рішення Богданівської сільської ради №471-27/УІІ від 17.01.2018 «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД»» БСР ДО та скорочення працівників», а також на наказ КЗ «Павлоградський РЦПМСД» БСР ДО» №42 від 23.01.2018. Але ці документи роботодавцем не були додані до повідомлення для врученню позивачці, посада якої підлягає скороченню на підставі цих рішень. Позивачка зазначає, що рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №471-27/VII було прийнято з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», регламенту Богданівської сільської ради сьомого скликання, Кодексу законів про працю України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Зокрема, позивачка стверджувала, що проекти рішень №393-23/VII від 18.10.2017 (не є предметом оскарження) та №471-27/VII від 17.01.2018 не були оприлюднені на офіційному сайті ради за 20 робочих днів до їх розгляду, як того вимагає ч. 3 ст. 15 Закону №280/97-ВР; рішення №471-27/VII прийнято без мотивованої пропозиції та належного погодження, порушуючи ст. 23, 32, 35 регламенту сільської ради. Відповідач не провів консультацій з Профспілкою за три місяці до скорочення штату, як того вимагають ч. 2, 3 ст. 49-4 КЗпП України та ч. 3, 4 ст. 22 Закону №1045-XIV. Тому, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила визнати протиправними, незаконними і недійсними рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №471-27/VII від 17 січня 2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД»» БСР ДО та скорочення працівників» та всі додатки до вказаного рішення в частині скорочення посади «інструктор із санітарної освіти» з 01 квітня 2018 року, в тому числі, пункт 6 додатку №28 «Перелік посад Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які підлягають скороченню з 01.04.2018 року», до якого включена посада «інструктор із санітарної освіти», і додаток №1 «Штатний розпис Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги з 01 січня 2018 року», в якому відсутня посада «інструктор із санітарної освіти» (а.с. 218 т.2). Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що у листопаді 2021 року ОСОБА_1 зверталась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, Первинна профспілкова організація Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, в якій просила визнати протиправним пункт 2 рішення Богданівської сільської ради №471-27/VII від 17.01.2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД» БСР ДО та скорочення працівників» з додатком № 28 «Перелік посад Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які підлягають скороченню з 01.04.2018 року»; скасувати пункт 6 додатку № 28 «Перелік посад Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги, які підлягають скороченню з 01.04.2018 року» та виключити з цього переліку посаду «інструктор із санітарної освіти». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №160/24080/21 провадження у адміністративній справі закрито (а.с. 68-69 т.1). Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року у справі №160/24080/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі №160/24080/21 змінено. Останній абзац мотивувальної частини ухвали викладено в редакції: «Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -». Абзац другий резолютивної частини ухвали доповнено реченням: «Роз`яснити ОСОБА_1 , що справа підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства». В решті ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі № 160/24080/21 залишено без змін (а.с. 70 т.1). Вказана вище постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 28.06.2022, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень. Позивач ОСОБА_1 , на підставі наказу №160/1 к від 10.04.2013 року, прийнята тимчасово на посаду медичної сестри стоматологічного кабінету Богданівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини на час щорічної відпустки медичної сестри стоматологічного кабінету Богданіської амбулаторії ЗПСМ ОСОБА_3 з 10.03.2013 року (а.с. 17 зворот - 18 т.1). Відповідно до даних трудової книжки позивачки запис №22, остання прийнята тимчасово на час декретної відпустки на посаду сестри медичної стоматології Богданівської амбулаторії. На підставі наказу №193 к від 19.04.2013 року ОСОБА_1 переведено тимчасово на посаду сестри медичної стоматологічного кабінету, на час лікарняного листа (дородовий та післяродовий) сестри медичної стоматологічного кабінету ОСОБА_3 з 18.04.2013 року. На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.10.2014 року наказом №355/2-к від 03.10.2014 позивачку, сестру медичну зі стоматології Богданівської АЗПСМ, переведено на 1,0 ст. посади сестри медичної РЦПМСД з 03.10.2014 року. Наказом головного лікаря Павлоградського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 01.06.2017 року №244/1-к, ОСОБА_1 , сестру медичну Павлоградського РЦПМСД переведено на посаду інструктора із санітарної освіти Павлоградського РЦПМСД з 01.06.2017 року. Рішенням Павлоградської районної ради від 05.10.2017 року №227-14/VII вирішено передати до Богданівської сільської ради комунальний заклад охорони здоров`я «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»; передати зі спільної власності територіальних громад Павлоградського району до комунальної власності Богданівської сільської об`єднаної територіальної громади майно, що знаходиться в оперативному управлінні КЗОЗ «ПРЦМСД» без права приватизації та ін. (а.с. 19 т.1). Рішенням Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 18.10.2017 року №393-23/VII вирішено прийняти з 01.02.2018 року до Богданівської сільської ради комунальний заклад охорони здоров`я «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» з його відокремленими структурними підрозділами; у зв`язку із зміною засновника внести зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, а саме: змінити повну назву Центру на комунальний заклад «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області; змінити засновника Центру на Богданівську сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області; внести зміни до статуту та ін. (а.с. 20-21 т.1). Рішенням Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №471-27/VII від 17.01.2018 затверджено штатний розпис КЗ «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області. Також цим рішенням вирішено провести скорочення посад закладу згідно додатку №28, пункт п. 6 якого передбачав скорочення посади «інструктор із санітарної освіти» з 01.04.2018 (а.с. 183-184 т.2). Наказом головного лікаря "Про скорочення штату працівників" від 23.01.2018 №42 внесено зміни до штатного розпису КЗ «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області з 01 квітня 2018 року, скоротивши 16 штатних одиниць, серед яких також інструктор із санітарної освіти (а.с. 140-141 т.2). Наказом головного лікаря КЗ «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 20 квітня 2018 року №172-к «Про звільнення» ОСОБА_1 , інструктора з санітарної освіти, звільнено з роботи з 21 квітня 2018 року у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України (а.с. 30 зворот т.1). Рішенням Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №602-36/VII вирішено реорганізувати шляхом перетворення Комунального закладу «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області» у Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради. 20 лютого 2019 року рішенням Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №700-40/VII вирішено створити Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу «Павлоградський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області» (а.с. 22-23 т.1). Судом також установлено, що ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, треті особи - керівник Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області Смеловська Л.В., Богданівська сільська рада, управління Державної казначейської служби України у м. Павлограді Дніпропетровської області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ПФ у Дніпропетровській області, Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Павлоградська філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості, про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, нарахувати, відрахувати та сплатити до бюджету податки та обов`язкові збори з поданням звітності, про визнання протиправними та незаконними дій, скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку (цивільна справа №185/7126/21). На час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції остаточне судове рішення у справі №185/7126/21 не ухвалене, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним. Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин. Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина друга статті 40 КЗпП України). Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації і діяльності, правового статусу та відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Позивачка в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури прийняття рішення №471-27/VII від 17 січня 2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД» БСР ДО та скорочення працівників», зокрема, на неоприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів, непроведення належного погодження та юридичної експертизи (ст. 32, 35 Регламенту), скликання сесії без мотивованої пропозиції (ст. 23 Регламенту). Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на січень 2018 року) визначено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Згідно до частини другої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (у редакції, чинній на січень 2018 року), інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч. 3 ст. 15 вказаного вище закону). Однак, належних та допустимих доказів порушення відповідачем порядку прийняття вказаного вище рішення №471-27/VII щодо оприлюднення проекту рішення та прийнятого рішення, суду не надано. Відповідач заперечував факт неоприлюднення ним відповідної інформації, стверджуючи, що проект був оприлюднений на сайті bogdanivska.gromada.org.ua, а процедура відповідала законодавству. Відповідач надав копію протоколу засідання постійної комісії від 16.01.2018 та аркуш погодження проекту рішення, підписаний головою комісії, секретарем ради, головним бухгалтером і юристом (а.с. 128-130, 131 т.1). Відсутність дати на аркуші погодження не свідчить про суттєве порушення, оскільки ст. 32 Регламенту не вимагає обов`язкового зазначення дати для позачергових сесій. Відповідач також підтвердив, що сайт bogdanivska.gromada.org.ua діяв до липня 2018 року, а інформація частково перенесена на новий сайт, що відповідає обставинам, встановленим місцевим судом під час здійснення огляду, за клопотанням позивачки, офіційних сайтів відповідача. Позивачка не надала докази на підтвердження неоприлюднення документів на веб сайті відповідача; клопотання про призначення відповідної судової експертизи у місцевому суді не заявлено. Також позивачка зазначає, що КНП «ЦПМСД» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області не повідомило профспілку за три місяці до скорочення та не провело консультацій. Відповідно до частини другої статті 49-4 КЗпП України (у редакції, чинній на січень 2018 року), ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень (частина 3 статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до письмових пояснень Первинної профспілкової організації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, оскільки питання скорочення працівників адміністративного апарату вкрай важливе, директор Смеловська Л.В. разом з головою первинної профспілкової організації повідомили про заплановане скорочення посад працівників, одразу як отримали пропозицію від Богданівської сільської ради (в жовтні місяці 2017 року) про скорочення частини працівників адміністративного апарату при формуванні бюджету на 2018 рік, та завчасно провели роботу щодо влаштування працівників на іншу роботу, а ОСОБА_1 було запропоновано роботу у даному закладі від якої вона відмовилася (а.с. 231-233 т.1). Також профспілкова організація зазначила, що після отримання рішення Богданівської сільської ради №471-27/УІІ від 17.01.2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД» БСР ДО» та скорочення працівників» адміністрацією КЗ «Павлоградський РЦПМСД» було направлено листа №58/1 від 17.01.2017 року на первинну профспілкову організацію щодо надання згоди на скорочення посад, визначених у рішенні. В той же день, було скликано засідання профспілкового комітету на якому було заслухано питання щодо скорочення працівників. Профспілковим комітетом було вирішено терміново скликати збори первинної профспілкової організації. 18.01.2018 року було проведено збори первинної профспілкової організації на якому було заслухано питання щодо скорочення штату працівників. Пропозиція щодо скорочення була підтримана на зборах первинної профспілкової організації, що підтверджується протоколом зборів первинної профспілкової організації №1 від 18.01.2018 (а.с. 238-244 т.1). Таким чином, матеріалами справи спростовано доводи позивачки про неповідомлення сільською радою профспілки перед скороченням та непроведення з нею консультацій. Варто зауважити, що положеннями частини 3 статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" передбачено обов`язок роботодавця завчасно надатипервинній профспілковій організації інформації щодо скорочення, а також провести консультації про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Однак, до участі у справі у якості співвідповідача - КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, як правонаступника роботодавця позивачки, - не залучено. Відсутність представника профспілки на сесії 17.01.2018 чи засіданні комісії 16.01.2018 не є доказом порушення встановленої процедури, оскільки положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чи іншими актами законодавства України така участь не передбачена. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги недоведеність позивачкою істотного порушення відповідачем порядку (процедури) прийняття рішення Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області №471-27/VII від 17 січня 2018 року «Про затвердження штатного розпису КЗ «Павлоградський РЦПМСД»» БСР ДО та скорочення працівників», колегія дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволення позову щодо визнання протиправними, незаконними і недійсними вказаного рішення та всіх додатків до нього в частині скорочення посади «інструктор із санітарної освіти» з 01 квітня 2018 року. Необхідно також зауважити, що у даній цивільній справі позивачкою не заявлено вимог щодо оспорювання наказу про її звільнення та поновлення на роботі. Таких вимог і не заявлено в іншій цивільній справі №185/7126/21 про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, нарахувати, відрахувати та сплатити до бюджету податки та обов`язкові збори з поданням звітності, про визнання протиправними та незаконними дій, скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Твердження позивачки, що позов, у справі яка розглядається, заявлений нею на захист свого трудового права, - є необгрунтованим. До КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Богданівської сільської ради Дніпропетровської області, як правонаступника роботодавця, позов позивачкою не предявлено. Обраний позивачкою спосіб захисту шляхом предявлення позову до сільради, з якою позивачка не перебувала у трудових відносинах, про визнання протиправним, незаконним і недійсним рішення сільської ради, додатків до вказаного рішення в частині скорочення посади «інструктор із санітарної освіти», - не є ефективним для захисту трудового права позивачки, оскільки не призведе до відновлення, захисту саме трудового права позивачки. Доводи апеляційної скарги про невирішення місцевим судом клопотання позивачки про звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви, не свідчать про незаконність рішення суду. Крім того, відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", якщо факт недоплати судового збору з`ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд залежно від конкретних обставин справи може: зобов`язати позивача (заявника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності оголосити перерву в її розгляді; у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням положень ЦПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду. Щодо обґрунтування апелянтки про невстановлення місцевим судом обставин дотримання позивачкою строків позовної давності, колегія зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 листопада 2018 року у справі №372/1036/15-ц (провадження №14-252цс18) зробила висновок про те, що «виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону». Враховуючи невстановлення місцевим судом порушення відповідачем права або охоронюваного законом інтересу позивачки, підстави для застосування, й відповідно, дослідження обставин дотримання (пропуску, поважності причин пропуску) строку позовної давності не є необхідним. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", п. 32). Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 02 березня 2026 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді В.С. Городнича Л.П. Никифоряк