LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд212/395/25

від 03.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

03.03.26 ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3495/26 Справа № 212/395/25 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О. секретар судового засідання Лідовська А.А. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11», ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 вересня 2025 року, яке ухвалено суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 01 вересня 2025 року (до суду апеляційної інстанції справа надійшла 14.01.2026),- В С Т А Н О В И В В січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. На обґрунтування позову зазначило, що позивачка є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку обслуговує кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11». В ніч на 17 вересня 2024 року, зі стелі в ванній кімнаті її квартири почала литись холодна вода і заливати квартиру. Вона зрозуміла, що вода ллється з квартири ОСОБА_2 і вибігла, щоб піднятись до неї. В перегородці, вже була сусідка суміжної квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , в квартирі якої також текла зі стелі вода. Вода також вже була в перегородці, і витікала на сходовий майданчик. Вона відразу почали дзвонити керівнику ЖБК ОСОБА_4 , щоб вона терміново перекрила воду по стояку. Вона почала дзвонити в квартиру АДРЕСА_3 , щоб з`ясувати причину, однак їй ніхто не відчинив. Як з`ясувалось пізніше, ОСОБА_5 вдома не було і, відповідно, ніякі міри, щоб своєчасно попередити затоплення квартир по стояку нижче, прийняті не були. За час, протягом якого була перекрита подача води, її квартира вже зазнала значного затоплення, але і після перекриття води, вона лилась в квартиру, з квартири ОСОБА_2 до обіду 17 вересня 2024 року . Затоплення було настільки значне, що вода проникла в квартиру, яка знаходиться під її на першому поверсі, де проживає подружжя ОСОБА_6 , залила перегородку й вийшла на сходовий майданчик біля ліфту. Вся її квартира, була повністю залита водою, починаючи від вхідних дверей, а також затоплена лоджія. Вода стояла на підлозі в коридорі, кухні, та кімнаті, де лежав ламінат з килимовим покриттям , на підлозі ванної кімнати та вбиральні, де плитка. Стеля та стіни в коридорі, кухні та кімнаті у ванній та вбиральні були повністю мокрі, відійшли шпалери, вода стікала з розеток і люстр, були залиті крісла, диван і інші меблі. Оскільки слюсаря в ЖБК немає, тільки в обід, 17 вересня 2024 року приїхали незнайомі слюсарі, яких викликала керівник ЖБК, які почали ремонтні роботи. Ними була встановлена причина затоплення - порив дентальної труби стояку на холодну воду, яка знаходиться між квартирами АДРЕСА_3 на третьому поверсі та квартирою АДРЕСА_4 на четвертому поверсі та неправильне приєднання нової труби до старої при ремонті в кв. АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_2 . Ремонтні роботи велись протягом тижня. Була відсутня вода, а в її квартирі і електроенергія через пошкодження водою кабелю. В день затоплення квартири, 17 вересня 2024 року, на її вимогу, керівником ЖБК була створена комісія для обстеження затоплених квартир і встановлення причини затоплення та з вини кого це сталось. За її участі, а також ОСОБА_2 з квартири якої було залите її житло, були обстежені її та інші затоплені квартири ( АДРЕСА_5 - другий поверх та АДРЕСА_6 - перший поверх) та складанні відповідні акти, що додаються, в яких вказана причина затоплення, наслідки залиття та які речі ушкоджено. Згідно актів, затоплення квартир, в тому числі її, являється порив центральної труби стояку на холодну воду, яка знаходиться між квартирами АДРЕСА_3 на 3 поверсі та квартирою АДРЕСА_4 на четвертому поверсі. В акті обстеження її квартири вказано, що в квартирі затоплені: стеля в кухні, коридорі, вітальні, лоджії, підлога, шпалери, електропроводка, корпусні меблі, килими, м`які меблі. Вода, що лилась тривалий час затекла під ламінат, який потребує демонтажу та заміни, відстали від стін в коридорі і кімнаті шпалери, пошкоджена і потребує демонтажу та заміни стеля з гіпсокартону в кухні та кімнаті, пошкоджена електрична проводка. До всього додалась відсутність води, електроенергії, сирість, вологість, неможливість приготування їжі та користування майном, каналізацією. Фактично після залиття її квартира, без проведення капітального ремонту, стала не придатною для проживання. Для вирішення питання щодо відшкодування матеріальної шкоди для проведення ремонтних робіт в квартирі, без чого проживати в ній стало неможливо, вона звернулась до ОСОБА_2 з квартири якої, безпосередньо було залите її житло. Відшкодовувати шкоду вона відмовилась, посилаючись на те, що її вини в затопленні квартири немає. Порив труби центрального водопостачання стався не в її квартирі, а між 3 та 4 поверхом, про що вказано в актах, складених комісією за результатами обстеження. Як вбачається з актів, складених комісією в день затоплення 17.09.2024 р., при обстеженні квартири встановлено, що затоплення її та інших квартир по стояку відбулось в зв`язку з поривом труби центрального водопостачання між третім поверхом (кв. АДРЕСА_3 ) та четвертим поверхом квартира АДРЕСА_7 ). Отже, залиття її квартири стало наслідком неналежного утримання ЖБК «Заріччя -11» труб системи водопостачання та водовідведення, який зобов`язаний своєчасно проводити профілактичний огляд та ремонт цих труб, що згідно положень до статуту ЖБК, перебувають у спільній частковій власності членів кооперативу. Натомість відшкодування матеріальної шкоди, завданої їй як власнику житла затопленого в результаті пориву центральної труби водопостачання по стояку, здійснюється за рахунок коштів коооперативних витрат. Вона звернулась до керівника ЖБК «Заріччя - 11» Паламарчук В.Л. з проханням вирішити питання на загальних зборах членів нашого кооперативу, або ж правління ЖБК щодо надання їй матеріальної допомоги на відновлення квартири. Крім того попросила надати їй, складені в день затоплення квартири 17 вересня 2024 року, затверджені належним чином, акти обстеження квартири, а також копію Статуту ЖБК, для ознайомлення. Однак вона одноосібно заявила, що робити це не збирається, а копію Статуту ЖБК зможе надати на запит суду. Для проведення будівельно-технічної експертизи щодо визначення суми матеріальної шкоди, завданої затопленням квартири експерту необхідний акт обстеження квартири, затверджений керівником ЖБК. Оскільки ОСОБА_4 відмовилась затверджувати складений комісією (до складу якого входила і вона) акт обстеження квартири, для вирішення цього питання вона змушена була 21.10.2024 р. звернутись з заявою до Голови Покровської районної у місті ради. Листом № п-348-п/01-37 від 4.11.2024 р. для вирішення вказаного питання їй рекомендовано звернутись до суду. Для огляду квартири і визначення вартості ремонтно-відновлюваних робіт для усунення пошкоджень затоплення квартири, вона змушена була звернутись до фахівців для її огляду і надання відповідного висновку. Згідно звіту про оцінку збитків майна, завданого затопленням квартири, що була оглянута 1.10.2024 р., вартість ремонтно-відновлюваних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття її квартири, з урахуванням вартості матеріалів, станом на 1 жовтня 2024 року складає - 136 654 грн. Так як без проведення ремонту квартира стала не придатна для житла і користування, а відповідач відмовилась від надання матеріальної допомоги, вона змушена була розпочати ремонтні роботи за власний рахунок. Відповідно до кошторису, № 23/10/2024 від 23.10.2024 року, складеного ФОП ОСОБА_7 вартість ремонтних робіт, складає - 51 953,5 гр., вартість матеріалів - 48 066,52 гр. Всього - 100 020 грн. Однак ще до завершення ремонтних робіт, 4 грудня 2024 року її квартира знову була частково затоплена водою. Від обстеження квартири комісією і складання відповідного акту для встановлення причини затоплення керівник ЖБК відмовилась. Заподіяння їй моральної шкоди в зв`язку зі значним пошкодженням квартири і майна, що в ній знаходиться, є очевидним, оскільки пошкодження майна у будь-якому випадку викликає хвилювання та переживання власника цього майна, змушує відчувати незручності в зв`язку з неможливістю ним користуватись і вимагає докладати значних зусиль для його відновлення та нести непередбачувані витрати. Після залиття квартира стала непридатною для постійного проживання і користування пошкодженим майном, створювала дискомфорт навіть після незначного часу перебування в ній. Пошкодження квартири створило складнощі у її житті, потягло за собою нераціональне витрачення життєвого часу через необхідність вирішувати питання, пов`язані з усуненням наслідків залиття. Невідкладність проведення ремонту, із-зі неможливості користуватись житлом, вимагало значних коштів і зусиль. Окрім того, 4 грудня 2024 року під час проведення ремонту в квартирі, вона повторно була частково затоплена водою, але від обстеження квартири і складання відповідного акту, керівник ЖБК відмовилась. Безвідповідальність щодо належного утримання будинку, може в будь-який час призвести до аналогічних обставин. Вважає належним розміром відшкодування моральної шкоди - 20 000 гр. Оскільки відповідач повинен нести відповідальність за спричинення шкоди позивачці квартири в будинку, то просила суд стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-11" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 136 654,00 грн, моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1366,54 грн. Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задоволено. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири в сумі 136 654 (сто тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору - в розмірі 1 366,54 грн. Не погодившись із даним судовим рішенням представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» адвокат Заборський О.В. просив його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник відповідача посилалася на те, що позивачем не доведено, що залиття її квартири відбулось з вини Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11». В актах обстеження зазначено лише про порив труби між 3 та 4 поверхами, не встановлено зону відповідальності, належність трубопроводу, причини втручання у систему водопостачання. Суд безпідставно ототожнив факт пориву з виною ЖБК, безпідставно припустив наявність технічного поверху. Позивачкою надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що факт залиття, спричинених пошкоджень квартири позивача та їх розміру, моральної шкоди та понесених позивачем витрат підтверджені належними та допустимими доказами. В судовому засіданні встановлено, що залиття квартири позивачки сталося через порив центральної труби стояка холодної води на ділянці між кв.9 на третьому поверсі та кв. АДРЕСА_4 на четвертому поверсі дев`ятиповерхового будинку. Місце пориву центральної труби водопостачання встановлено членами комісії при обстеженні затоплених квартир та вказане в складеному ними акті, підписаному без зауважень всіма членами комісії в тому числі і головою ЖБК Паламарчук В.Я. В рішенні суду допущено помилку замість правильного «третьому поверсі» помилково надруковано «технічному поверсі», це очевидна описка, оскільки загальновідомим є факт, що технічний поверх це останній поверх у 9-поверховому в даному випадку будинку і дана помилка не впливає на правильний по суті висновок суду по суті справи. Відповідно до норм чинного законодавства та Статуту ЖБК відповідальним за технічний стан загальних центральних комунікацій в будинку, несе обслуговуючий кооператив, який і є належними відповідачем по справі. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін як законне і обґрунтоване. Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи. Позивачка ОСОБА_1 до апеляційного суду надала заяву, в якій повідомила суд, що вона не може з`явитися в судове засідання у зв`язку з хворобою. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16. У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки позивачк по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи. Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача адвоката Заборського О.В., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 27.04.2009 р., виданого виконкомом Покровської районної в місті ради, згідно рішення № 113/2 від 18.03.2009 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22871359 від 29.05.2009 р в КП « Криворізьке БТІ» є власником квартири АДРЕСА_1 . Судом було встановлено, що за актом від 17 вересня 2024 року, складеним комісією у складі керівника ОК Паламарчук В.Л., бухгалтера ОСОБА_8 , мешканки кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_1 , мешканки кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_9 , мешканки кв. АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , мешканки кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_10 , в зв`язку з поривом центральної труби стояка на холодну воду, яка знаходиться між квартирами АДРЕСА_3 на технічному поверсі та квартирою АДРЕСА_4 на четвертому поверсі, було зафіксовано затоплення трьох квартир ( АДРЕСА_3 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_6 ): - квартира АДРЕСА_8 - стелі в кухні, коридорі, вітальні та лоджії, меблі, ламінат, килим, по стінах шпалери, м`які меблі, електропроводка; - квартира АДРЕСА_6 - шпалери в вітальні та кухні; - квартира АДРЕСА_3 - ламінат у вітальні, мокрі меблі по всій квартирі. Згідно акту обстеження від 17.09.2024, складеного комісією у складі керівника Обслуговуючого кооперативу Паламарчук В.Л., бухгалтера ОСОБА_8 , ревізійною комісією у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в зв`язку з поривом труби центрального водопостачання, яка була закрита кахелем, між третім поверхом (квартира АДРЕСА_3 ) та четвертим поверхом (квартира АДРЕСА_7 ), було зафіксовано затоплення та пошкодження майна квартири АДРЕСА_8 : стелі в кухні, коридорі, вітальні та лоджії; підлога; корпусні меблі; шпалери; килим; м`які меблі електрична проводка. Згідно п. 7.1.1. Статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-11" кооператив має право визначати порядок обслуговування і ремонту будинку та прибудинкової території. Згідно п. 7.1.2. - здійснювати господарську діяльність, пов`язану з утриманням житлового прибудинкової у тому числі укладати договори з фізичними та юридичними особами, у тому числі договори оренди. Відповідно п. 7.1.3. - організувати проведення повної або часткової реконструкції житлового будинку відповідно до умов п.9.7.6. Згідно п. 7.1.4. - організовувати виконання робіт з утримання будинку та прибудинкової території. Таким чином технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем такого будинку та їх поточний ремонт повинно здійснювати ОК "Житлово-будівельний кооператив "Жовтень-11" Відповідно до п. 6.1.7. Статуту, член кооперативу має право вимагати відшкодування за рахунок коштів кооперативних витрат, понесених у зв`язку з запобіганням завданню шкоди об`єктам, що перебувають у спільній частковій власності членів кооперативу, за рахунок коштів кооперативу. Відповідно до п. 6.2.7. Статуту, член кооперативу зобов`язаний забезпечувати доступ до частини та елементів квартири, у разі необхідності усунення пошкоджень об`єктів, що перебувають у спільній власності членів кооперативу, або для запобігання можливої шкоди, яка може бути завдана цим об`єктом. Збитки, які може понести цьому разі член кооперативу, повинні бути йому відшкодовані за рахунок коштів кооперативу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України). Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно до п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування», з наступними змінами та доповненнями, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Також за вимогами ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. З урахуванням вищенаведеного, позивач має довести факт заподіяння шкоди, її розмір, протиправність поведінки заподіювача, а також причинний зв`язок між цією поведінкою та шкодою. Відсутність хоча б однієї із цих умов є підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що залиття її квартири з вини відповідача підтверджується актом про залиття від 17 вересня 2024 року, складеним комісією у складі керівника ОК Паламарчук В.Л., бухгалтера ОСОБА_8 , мешканки кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_1 , в зв`язку з поривом центральної труби стояка на холодну воду, яка знаходиться між квартирами АДРЕСА_3 на технічному поверсі та квартирою АДРЕСА_4 на четвертому поверсі, було зафіксовано затоплення трьох квартир (9, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_6 ), зокрема в квартирі АДРЕСА_8 - стелі в кухні, коридорі, вітальні та лоджії, меблі, ламінат, килим, по стінах шпалери, м`які меблі, електропроводка. У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін`юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №

4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено. Відтак підстав для інших висновків про причини залиття квартири позивача ніж ті, що відображені в акті від 17.09.2024, у суду не було. Надаючи оцінку запереченням відповідача стосовно розміру збитків позивача від пошкодження її майна, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено розмір матеріальної шкоди власника квартири на підставі звіту суб`єкта оціночної діяльності, яку по суті відповідачем не спростовано. Згідно до звіту про оцінку майна ТОВ "Кабінет оцінки "БРАЄР" від 01.10.2024 вбачається, що на замовлення позивачки ОСОБА_1 було підготовлено оцінку збитку майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за яким вартість відновлюваного ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 136 654,00 грн. Сама лише незгода відповідача із розміром оцінки експерта вартості необхідних ремонтних робіт, за відсутності об`єктивних даних щодо невідповідності такої оцінки пошкодженням, які зафіксовані, у томі числі, на долучених до матеріалів справи фотокартках, не є підставою для відхилення його висновку, як доказу у справі. Відповідач визнавши факт залиття квартири позивача не надав суду іншого експертного висновку про оцінку майна, також із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не звертався. Отже, відповідач не спростував презумпцію його вини у заподіянні шкоди майну позивачу та не надав безспірних доказів того, що шкода була спричинена не з його вини. Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 136654,00 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Що стосується рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, то в цій частині колегія суддів також погоджується з висновками суду 1 інстанції, які є обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 635/6868/16-ц. Як роз`яснює п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6„Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди зі змінами та доповненнями - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, суд першої інстанції, врахувавши конкретні обставини справи, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, обґрунтовано стягнув 20 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Жовтень-11» залишити без задоволення. Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 01 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повне судове рішення складене 04.03.2026 року. Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»