Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/14155/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 460/14155/25 пров. № А/857/55629/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, головуючий суддя Гресько О.Р., ухвалене у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ФУД» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- В С Т А Н О В И В: Позивач ТзОВ «ПЕРЕМОГА ФУД» звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що декларант надав Митниці для митного оформлення товарів всі необхідні документи, які підтверджували визначення митної вартості товарів за першим методом - за ціною договору. Однак відповідач після консультацій з декларантом безпідставно визначив митну вартість імпортованих товарів за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Митниця безпідставно поставила під сумнів весь поданий декларантом пакет документів і необґрунтовано витребувала додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025 року. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Рівненська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що митницею встановлено наявність в документах неточностей та розбіжностей. У зв`язку з цим декларанту направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованих товарів на заявлених комерційних умовах поставки; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями; товарно-транспортні документи, які б стосувалися задекларованого товару (накладна УМВС). Вказує, що необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість товару. Зауважив, що декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з цим прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та визначено митну вартість на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" зареєстроване як юридична особа 07.07.2022 року; види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. 10.05.2024 року між компанією-нерезидентом "Xiamen J.C.H. Import & Export Co., Ltd" (КНР) (Постачальник) та ТзОВ ПЕРЕМОГА ФУД (Покупець) укладено Контракт № PF/ХJC001 (далі також Контракт), відповідно до умов якого Постачальник поставляє товари, найменування та асортимент яких зазначені в рахунках-фактурах, а Покупець приймає і оплачує товари (п.1.1.). Відповідно до пункту 1.3. Контракту, товарні позиції, кількість, ціна за одиницю повинні бути визначені в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які Постачальник надає Покупцю. Пунктом 4.2. Контракту визначено, що умови оплати вказані в рахунках-проформах або рахунках-фактурах до цього Контракту. За змістом п. 4.3 Контракту загальна вартість Контракту складається з вартості всіх рахунків-проформ або рахунків-фактур. Вартість окремих поставок по цьому Контракту повинна бути вказана в рахунках-проформах або рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною Контракту. Даний Контракт реалізується (товари поставляються і оплачуються, відповідно) поетапно у відповідності до попереднього рахунку-проформи або рахунку-фактури до Контракту. Пунктом 6.3. Контракту визначено, що Постачальник повинен здійснити поставку товару Покупцю на умовах ІНКОТЕРМС 2020, зазначених у відповідному рахунку-проформі або рахунку-фактурі до цього Договору. Згідно з п. 6.4 Контракту, Постачальник надає Покупцю з товаром наступні документи: рахунки-фактури (інвойси), виписані на ім`я Покупця; коносамент/CMR; пакувальні листи; прайс-лист, завірений Постачальником; специфікація; оригінали і належним чином завірені копії: якісних посвідчень виробника на всю партію товару; сертифікат походження товару/EUR-1; сертифікат здоров`я. 24.01.2024 року Постачальником виписано позивачу комерційний рахунок № JCHHP25016 на суму 7990,00 доларів США на товар "Консервована солодка кукурудза" 24 х 425 мл, торгової марки Долина желаний, 1880 коробок. Згідно з пакувальним листом від 24.01.2024 року до рахунку № JCHHP25016 кількість коробок товару 1880, вага брутто 19740,00 кг, вага нетто 14438,40 кг. Оплата підтверджується платіжним документом від 06.05.2024 року на суму 7990,00 доларів США як передоплата за товари (консервування овочів) згідно Контракту № PF/ХJC001 від 10.04.2024 року, інвойс № JCHHP25016 від 24.01.2024 року. 17.04.2025 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: консервована солодка кукурудза без додавання оцту чи оцтової кислоти в жерстяних банках 24х425 мл. Об`єм банки 425 мл (320г нетто), по24 бан. в упаковці. 1880 упаковок. Всього 45120 банок. Чиста вага (нетто): 14438,40 кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY. Виробник: Xiamen J.C.H. Import & Export Co., Ltd. Країна виробництва: Китай, декларант позивача подав до Рівненської митниці електронну митну декларацію №25UA204130006655U5, зазначивши в графі 22 загальну суму за рахунком 7990,00 дол. США, метод визначення митної вартості (графа 43) -1 за ціною договору. До митної декларації декларантом долучені документи: інвойс № JCHHP25016 від 24.01.2025 року, коносамент №SZBS250100105А від 29.01.2025 року, пакувальний лист б/н від 24.01.2025 року, сертифікат походження №ССРІТ4402500023266 від 26.01.2025 року, митна декларація країни відправлення №531620250160330689; накладна СМГС №00000574 від 24.03.2025 року, квитанція від 06.03.2025 року про оплату імпортованого товару; договір №00606/23 про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 року, рахунок на оплату №855 від 07.04.2025 року. За результатами проведених консультацій з декларантом митним органом прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2025/000018/2 від 18.04.2025 року (далі Рішення №UA204000/2025/000018/2), яким митну вартість товарів скориговано за другорядним резервним методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що підставою для коригування стали: I. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не надано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.; 2) подані до митного оформлення документи містять неточності: - відповідно до п.6.4 Контракту від 10.05.2024 року №PF/XJC001 постачальник має надати покупцю прайс-лист, затверджений постачальником та специфікацію, однак до митного оформлення такі не надано; - відповідно до п.6.7 Контракту від 10.05.2024 року №PF/XJC001 вантажоотримувачем товару є ТзОВ «ПЕРЕМОГА ФУД», що не кореспондується з відомості в накладній УМВС від 24.03.2025 №00000574; - відповідно до п.4.2 Контракту від 10.05.2024 року №PF/XJC001 умови оплати зазначені в рахунку-проформі або рахунку-фактурі до договору, так в інвойсі від 24.01.2025 № JCHHP25016 зазначені умови - 100% передплата. Також до митного оформлення надано банківський платіжний документ від 06.03.2025 року. Таким чином оплата за товар здійснена з порушенням умов контракту та відповідно до коносаменту від 29.01.2025 року №SZBS250100105A здійснена після завантаженню товару на судно; - до митного оформлення не надано MRN, яка містяться в накладній УМВСУ від 24.03.2025 року №00000574 та стосується товару, що декларується; - декларантом надано договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 року №00606/23 між ТзОВ «Фейрлоджістик» та ТзОВ «Перемога Фуд», згідно з якого перший виступає експедитором. Однак в рахунку на оплату від 07.04.2025 року №855 в переліку наданих робіт та послуг відсутні експедиційні витрати. Разом з тим перевізником залізничного транспорту виступає ZIK Sandomiers Sp.z.o.o; - відповідно до п.1.2. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 року №00606/23 послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг та/або додаткової угоди до договору, однак такі до митного оформлення не надані. II. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про рівень вартості товару «Консервована цукрова кукурудза в жерстяних банках по 425мл» країна виробництва - Китай -1,16дол.США/кг, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.04.2025 року №25UA500590000547U0. III. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання всіх додаткових документів згідно з переліком: 1) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану імпортованого товару; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) специфікацію до Контракту від 10.05.2024 року №PF/XJC001; 5) заявку до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 29.12.2023 року №00606/23; 6) MRN 25PL322080NSC00FM3. У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59-61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості товару «Консервована цукрова кукурудза в жерстяних банках по 425мл» країна виробництва - Китай -1,16дол.СІІІА/кг, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 17.04.2025 року №25UA500590000547U0. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 16 748,544 дол. США, (1,16дол.США * 14 438,4кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 690 294,5907грн (16 748,544дол.США * 41,2152 грн/дол. США).. Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з декларацією №25UA204130006652U5 від 18.04.2025 року з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 року справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 року у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Аналізуючи матеріали справи колегія суддів враховує, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. Такі документи як специфікація та прайс-лист виробника не є обов`язковими для надання документами відповідно до частини другої статті 53 МК України при визначенні митної вартості товару та не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. З графи 24 накладної від 24.03.2025 №00000574 встановлено, що перевезення товару здійснюється на підставі наданих відправником документів, а саме: транзитної декларації Т1 № MRN 25PL322080NSC00FM3 інвойсу № JCHHP25016 та пакувального листа. Крім цього, з граф 15, 17 та 18 самої накладної УМВС можна ідентифікувати поставку товару для позивача. Також, 24.01.2024 рпоку Постачальником виписано позивачу комерційний рахунок № JCHHP25016 на суму 7990,00 доларів США на товар "Консервована солодка кукурудза" 24 х 425 мл, торгової марки Долина желаний, 1880 коробок. Вказаним інвойсом передбачено 100% передоплату за поставлений товар. Платіжним документом від 06.05.2024 року здійснено оплату на суму 7990,00 доларів США згідно Контракту № PF/ХJC001 від 10.04.2024 року та інвойсу № JCHHP25016 від 24.01.2024 року. Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15. Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №460/14155/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар Т. В. Онишкевич