Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 725/8922/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 725/8922/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нестеренко Є.В. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 04 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України на рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної митної служби України про скасування рішення суб`єкту владних повноважень та визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Чернівецької митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0440/UA40800/2025 від 21.07.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України. 11 грудня 2025 року Чернівецький районний суд міста Чернівців прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 липня 2025 року о 23 год. 29 хв. у зону митного контролю на території пункту пропуску «Красноїльськ Вікова де Сус» митного поста «Красноїльськ» Чернівецької митниці в`їхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням позивача, яка прямувала з Румунії в Україну у приватних справах. Під час огляду т/з та особистих речей позивача працівники Чернівецької митниці виявили 15 велосипедів іноземного виробництва марки «Scott», модель «Ransom 910», які перевозились у розібраному вигляді. При оформленні митних документів відповідач визначив попередню вартість товарів на суму 3000000 грн., для чого використовувались дані щодо вартості ідентичних та подібних товарів, з урахуванням ринкових цін на запчастини в Україні. При цьому, відповідачем було призначено товарознавчу експертизу вищевказаних товарів, за висновком від 14.08.2025 року № 1420003301-0397 загальна ринкова вартість вилученого товару визначена у сумі 3638249 грн. 10 коп. За таких обставин, відповідачем прийнято постанову у справі про порушення митних правил №0440/UA40800/2025 від 17 вересня 2025 року, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч. 2 ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 30% вартості товарів, в сумі 1091474 грн. 73 коп. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обгрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Так, п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (МК України) визначено, що митний режим це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. Відповідно до ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України. Згідно п.п. 18 п. 1 ст. 196 Податкового кодексу України «...ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин; Ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин...». У відповідності ст. 370 МК України виявлені велосипеди не відносяться до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян. Згідно ст. 516 МК України визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами. Отже, експертиза для визначення вартості незадекларованих товарів проводиться в межах справи про адміністративне правопорушення і є доказом по справі. Така експертиза не є судовою експертизою, а тому на неї не поширюються вимоги, зокрема про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Водночас, згідно із цими нормами, особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил вправі провести незалежну експертизу за власний рахунок. При цьому, відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, із змісту висновків експерта від 14.08.2025 року № 1420003301-0397 та від 01.09.2025 року № 1420003301-0428, які наявні у матеріалах справи, вбачається, що такі висновки мають суттєві недоліки щодо їх оформлення. Зокрема, у висновку від 14.08.2025 року № 1420003301-0397 дійсно відсутні підписи експертів та печатка спеціалізованого органу, що ставить під сумнів їх автентичність та достовірність. Аналогічно, у висновку від 01.09.2025 року № 1420003301-0428 відсутній підпис експерта, що також є істотним порушенням процедури оформлення експертного висновку. Крім того, з матеріалів справи не вбачається детальної інформації щодо методології визначення вартості велосипедів, джерел цінової інформації, врахування стану товарів (розібраний вигляд), а також інших факторів, які могли б вплинути на об`єктивність визначення їх ринкової вартості. Враховуючи те, що вартість вилучених велосипедів має значення як для кваліфікації дій ОСОБА_1 , так і для визначення розміру адміністративного стягнення, у випадку доведеності наявності складу правопорушення, натомість на підставі наявних у матеріалах справи доказів, неможливо встановити вказані обставини з достатнім ступенем достовірності, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в справі про порушення митних правил №0440/UA40800/2025 від 21.07.2025 та закриття провадження у справі. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної митної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького районного суду міста Чернівці від 11 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.