Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5016/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5016/25 Перша інстанція суддя Пекний А.С. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 22 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; - зобов`язати нарахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року; - визнати протиправними дії щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 08 січня 2025 року; - зобов`язати здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 08 січня 2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: - визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 22 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; - зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 22 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця підвищення доходу (базового місяця) - січень 2008 року; - визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 січня 2025 року; - зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 3821,55 грн за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 січня 2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з врахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про зобов`язання апелянта здійснити нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, так як судом не враховано вимог спеціального законодавства, що регулювало спірні правовідносини. Крім того, на переконання скаржника, положення Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 не передбачають підстав та механізму нарахування фіксованої суми індексації грошового забезпечення, а тому заявлені позовні вимоги скаржник вважає безпідставними. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 22 січня 2018 року по 08 січня 2025 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ). Вважаючи бездіяльність відповідача щодо належного обрахунку індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач має право на отримання більшого розміру індексації грошового забезпечення у відповідному періоді, з чим частково погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення). Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Згідно п.5 Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції перевіряється, зокрема, правомірність бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 22 січня 2018 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням січня 2008 року у якості місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, як зазначено вище, з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин. Тобто, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Між тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року. При цьому, вказана схема посадових окладів військовослужбовців діяла до вступу в дію постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців (підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось 01 березня 2018 року). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача мало здійснюватися наростаючим підсумком з січня 2008 року, та як останній місяць підвищення посадового окладу позивача за його посадою є січень 2008 року. З іншого боку, у зв`язку з підвищенням з березня 2018 року посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що з відповідного місяця змінився базовий місяць для нарахування індексації. В свою чергу, сторонами у справі не заперечується того, що позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням у якості базового місяця січня 2008 року за період проходження військової служби з січня по лютий 2018 року. Тому, з метою належного захисту прав позивача, з урахуванням визначеного у позовних вимогах періоду служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за відповідний період. Щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень при нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення у період з 01 березня 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 08 січня 2025 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, із системного аналізу пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що відповідною нормою врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. При цьому, вищевказана позиція Верховного Суду не суперечить висновкам, викладеним судом касаційної інстанції у постанові від 15 червня 2022 року у справі № 520/4061/21, оскільки нею не заперечується відсутність в положеннях Порядку №1078 (в редакції, чинній після 15 грудня 2015 року) такого поняття як «фіксована сума індексації», однак це не виключає того, що абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 передбачають правила нарахування й виплати сум індексації - різниці, що мають щомісячний фіксований характер. В свою чергу, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, суб`єкту владних повноважень належало вирішити питання наявності у позивача право на отримання суми індексації-різниці. При цьому, сторонами у справі не заперечується, що суб`єктом владних повноважень не нараховувався та не виплачувався позивачу відповідний вид індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року. Тому, колегія суддів вважає, що позивач у спірному періоді має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. З іншого боку, колегією суддів встановлено, що згідно з інформацією з КП «ДСС» рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року у справі № 420/4919/25, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29 січня 2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти. Отже, позивачу перераховано розмір грошового забезпечення у січні 2020 року за наслідком підняття розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що підняття розміру посадового окладу є обставиною, яка прямо впливає на обрахунок розміру індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про виплату індексації-різниці з 01 січня 2020 року за умови здійснення систематичних перерахунків розміру грошового забезпечення з січня 2020 року на виконання рішення суду, виключають можливість їхнього одночасного задоволення, а як наслідок вимоги позивача у цій частині не підлягають задоволенню. При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати рішення суду першої інстанції, з ухваленням у відповідній частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 308, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково. Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, в частині висновку щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2020 року по 08 січня 2025 року; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині в сумі 3821,55 грн за період з 01 січня 2020 року по 08 січня 2025 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року - залишити без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук