Постанова 4851 № 520/24703/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2026 р.Справа № 520/24703/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., м. Харків, повний текст складено 28.11.25 у справі № 520/24703/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод" (далі також позивач, ПАТ "Харківський підшипниковий завод") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), у якому просило визнати протиправною та скасувати Вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за № Ю11928458. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Вимогу ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за № Ю11928458 в частині визначення суми боргу у розмірі 11 676 531,45 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" сплачену суму судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 24 528 гривень. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його в цій частині таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції приписів пункту 5 розділу VI Інструкції № 449, а також того, що ГУ ДПС передано заяву на стягнення боргу Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на 12 день після отримання рішення про результати розгляду скарги, а тому пред`явлена вимога є узгодженою. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог у відповідній частині. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Просить розгляд справи провести за відсутності позивача. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України). Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 26 травня 2025 року ПАТ «Харківський підшипниковий завод» засобами поштового зв`язку отримана Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2025 за №Ю-119284-58, сформована ГУ ДПС у Харківській області, в якій зазначено, що станом на 30 квітня 2025 року заборгованість зі сплати єдиного внеску АТ «ХАРП» становить 16 955 267,98 грн. Не погодившись з Вимогою від 19.05.2025 за №Ю-119284-58, АТ «ХАРП» до Державної податкової служба України подало скаргу від 02.06.2025 за № 02/06/25-1. Рішенням Державної податкової служба України про результати розгляду скарги від 17.06.2025 за №17437/6/99-00-06-02-01-06 скаргу АТ «ХАРП» задоволено частково, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.05.2025 за №Ю-119284-58 ГУ ДПС у Харківській області скасовано та відкликано з дня прийняття рішення ДПС України. Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням вимог чинного законодавства України. 21 липня 2025 року ГУ ДПС у Харківській області сформована Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-11928458, в якій зазначено, що станом на 30 червня 2025 року заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування АТ «ХАРП» становить 15 855 972,89 грн. Не погодившись з отриманою Вимогою, позивач протягом десяти календарних днів звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 05.08.2025 за вих. № 05/08/25-2, яка рішенням про результати розгляду скарги від 21.08.2025 за № 24390/6/99-00-06-02-01-06 залишена без задоволення, а Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 року №Ю-11928458 залишена без змін. Станом на 02.09.2025 залишок боргу за вимогою від 21.07.2025 за № Ю-119284-58 склав 14 639 472,07 гривні. Платником у період з 01.07.2025 по 01.09.2025 самостійно погашено (сплачено) ЄВ у сумі 1 216 499,82 гривень. Відповідно до пункту 4 статті 25 Закону № 2464-VI, пункту 5 розділу VI Інструкції № 449 узгоджена вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за № Ю-119284-58 на загальну суму 14 639 472,07 грн за заявою ГУ ДПС від 02.09.2025 № 18823/5/20-40-13-11-13 передана на стягнення боргу до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Не погодившись із зазначеною вимогою, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що включення до вимоги суми, затверджених кредиторських вимог у процедурі банкрутства у розмірі 11 676 531,45 грн є неправомірним. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме, у частині позовних вимог, які суд першої інстанції задовольнив, колегія суддів виходить з такого. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VI (далі також Закон № 2464-VI). У статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю. За правилами частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Частиною 12 цієї ж статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою, - (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI). Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Водночас відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Отже, умовою, з якою законодавець пов`язує можливість застосування визначених у статті 25 Закону № 2464-VI заходів примусу та стягнення, є наявність у платника ЄСВ недоїмки. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт1.1. статті 1 ПК України). Пунктом 1.3. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Згідно з пунктом 87.10. статті 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що сума боргу з єдиного соціального внеску, яка була заявлена відповідачем як кредиторські вимоги в процедурі банкрутства та визнана Господарським судом Харківської області, становить 11676 531,45 грн, підпадає під дію мораторію, отже, незаконно включена ГУ ДПС до Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за №Ю-11928458. Перевіряючи обґрунтованість вказаних доводів, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Мораторій вводиться господарським судом одночасно з порушенням справи про банкрутство і стосується вимог, які виникли і мали місце на дату прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство підприємства уводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Заборона щодо нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання (зобов`язання, які виникли після цієї дати) боржника. Відповідно до частини 5 статті 41 Кодексу з процедур банкрутства України дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Отже, з моменту порушення справи про банкрутство зупиняється виконання боржником зобов`язань щодо сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, строк сплати яких настав на момент порушення справи про банкрутство, та виключається можливість стягнення таких зобов`язань за межами процедури банкрутства. Водночас, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань грошових зобов`язань, строк сплати яких настав до дня порушення справи про банкрутство, не нараховується штраф та пеня або інші фінансові санкції. Тобто зобов`язання боржника (позивача), строк виконання яких настав до порушення справи про банкрутство, можуть виконуватись лише в процедурі провадження у справі про банкрутство у порядку господарського судочинства (конкурсні зобов`язання). Їх погашення у інший спосіб, у тому числі шляхом самостійного зарахування контролюючим органом у рахунок такого боргу платежів, спрямованих на сплату поточних зобов`язань з ЄСВ, не ґрунтується на вимогах закону. Судом установлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 березня 2023 року у справі № 922/2523/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (пр. Індустріальний, буд. 3, м. Харків, 61089, код ЄДРПОУ 05808853). Цією ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється, зокрема, виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 у справі № 922/2523/22, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12 травня 2025 року, визнано кредиторські вимоги ГУ ДПС у Харківській області до ПАТ "Харківський підшипниковий завод" з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11 676 531,45 грн. Так, судом установлено, що станом на 30.06.2025 згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем податкових органів в інтегрованій картці платника ПАТ «Харківський підшипниковий завод», код 05808853, наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, КБК 71010000, у сумі 15 855 972,89 гривень. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку сум боргу за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № Ю-119284-58 від 21.07.2025 у розмірі 15855972,89 грн складається: 1) з суми затверджених кредиторських вимог в процедурі банкрутства у розмірі 11 676 531,45 грн, а саме: - 1 388 928,78 грн залишок основного платежу за 4 квартал 2021 року згідно з податковим розрахунком від 26.01.2022 за № 9424916475; - 4 737 076,49 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за 1 квартал 2022 року від 10.08.2022 за № 9153901100; - 616 085,07 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за 2 квартал 2022 року від 15.08.2022 за № 9159605388; - 2 022 499,53 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за 3 квартал 2022 року від 02.11.2022 за № 9229183056; - 2 911 941,58 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за 4 квартал 2022 року від 05.02.2023 за № 9304830737, 2) з суми поточних зобов`язань у розмірі 4 179 441,44 грн, строк сплати яких настав після 24.03.2023 (після введення мораторію): - 642 646,33 грн залишок основного платежу згідно з податковим розрахунком за січень 2025 року від 27.02.2025 за № 9046841717; - 1 179 163,78 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за лютий 2025 року від 20.03.2025 за № 9072638085; - 1 218 410,50 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за березень 2025 року від 30.04.2025 за № 9119196608; - 1 139 220,83 грн основний платіж згідно з податковим розрахунком за квітень 2025 року від 01.06.2025 за № 9155326606. Отже, загальна сума Вимоги від 21.07.2025 складається з суми боргу з єдиного соціального внеску в розмірі 11676531,45 грн, яка була заявлена як кредиторські вимоги в процедурі банкрутства, і суми боргу з єдиного соціального внеску по поточним зобов`язанням, нарахованих сум страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування на виплату заробітної плати, яка виникла після 23.03.2023, тобто після введення мораторію. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сума боргу з єдиного соціального внеску, яка була заявлена відповідачем як кредиторські вимоги в процедурі банкрутства та визнана Господарським судом Харківської області, становить 11676 531,45 грн, підпадає під дію мораторію, а тому неправомірно включено ГУ ДПС до Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за №Ю-11928458. Включення до вимоги суми, затверджених кредиторських вимог у процедурі банкрутства у розмірі 11 676 531,45 грн є неправомірним. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування Вимоги ГУ ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 21.07.2025 за № Ю11928458 в частині визначення суми боргу у розмірі 11 676 531,45 грн є обґрунтованим і законним. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 520/24703/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 04.03.2026