Постанова 4856 № 600/104/24-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/104/24-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 03 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці Держмитслужби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс»" звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 р. Визнано протиправними та скасовано рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства «Віктор-Ком Імпекс»» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 13097,68 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що 15 березня 2023 року між Компанією «SAREROM», як продавцем, та Приватним підприємством «Віктор-Ком Імпекс», як покупцем укладено Договір купівлі-продажу №187/15.03.2023 (далі - Контракт, Договір). Відповідно до пункту 2.1. Договору предметом договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campsa Turzii, Румунія та обумовлені в додатках до і цієї угоди. Згідно пунктів 5.1. - 5.3 (2.3) Договору загальна вартість даного контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договір контракту 1 000 000,00 євро. Відповідно до п.7.1 Договору продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця призначення. (а.с. 15-26). Згідно п.8.4 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок- фактура, CRM, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження. (а.с. 16). Відповідно до Договору та, зокрема, його додатків №6/2 та №1 сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках. Так, зокрема, сіль кам`яна зоотехнічна для тварин на момент відправки вантажу становить 75 євро за тонну (відповідно до додатку №6/2), згідно додатку до договору №1 сіль екстра випарена харчова в Бег Бегах ціна 140 євро /тонна, сіль екстра випарена харчова в мішках 25 кг ціна 160 євро/тонна, сіль кам`яна харчова в мішках 25 кг ціна 130 євро /тонна, сіль кам`яна харчова в мішках Біг Бег ціна 130 євро /тонна, сіль екстра в упаковці 1 кг ціна 220 євро /тонна, сіль харчова йодована в упаковці 1 кг 280 євро /тонна, сіль екстра випарена харчова в упаковці 1 кг ціна 350 євро /тонна, сіль таблетована для пом`якшення води в мішках 25 кг ціна 225 євро /тонна, сіль брикетована 5 кг ціна 108 євро /тонна, сіль брикетована для тварин 10 кг ціна 108 євро /тонна, сіль брикетована для тварин 10 кг ціна 118 євро /тонна, сіль кам`яна технічна для промисловості насипом ціна 60 євро /тонна, сіль кам`яна технічна для промисловості в мішках Біг Бег ціна 90 євро /тонна. (а.с. 14-20, 21-26). На виконання умов зазначеного Договору здійснено поставку партій товару. Так, 25.09.2025 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA4080200580017U4 разом з товаро-супровідними документами, а саме: саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2375 від 22.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.09.2023 №23ROCJ1800E0096571; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші. (а.с.28-34). У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000497/2 від 25.09.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 23025,0 кг на загальну суму 5413,18 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. (а.с. 35). У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000497/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001671 (а.с. 36). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020058138U0 від 25.09.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами митного органу (а.с. 37). 28.09.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020058867U5 разом з товаросупровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2414 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 27.09.2023 №23ROCJ1800Е0097865; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 38-44). Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА408000/2023/000515/2 від 28.09.2023 відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 22625,0 кг на загальну суму 5366,65 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001710 (а.с. 45-46). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UА408020058981U7 від 28.09.2023, вказавши у митну вартість у розмірі визначеному митним органом (а.с. 47). 29.09.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059168U7 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2400 від 26.09.2023, автотранспортна накладна б/н; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROIS2700E0085687; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 48-54). У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/ 000518/ 2 від 29.09.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22975,0 кг на загальну суму 5449,67 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. (а.с. 55). У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000518/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001716 (а.с. 56). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД №23UA408020059267U5 від 29.09.2023, вказавши у ній митну вартість визначену митним органом (а.с. 57). 02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059631U6 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSАR 2422 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 22.09.2023 №23ROCJ1800Е0098498; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 58-64). Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UА408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22775,0 кг на загальну суму 5377,18 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001734 (а.с. 65-66). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059776U7 від 02.10.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 67). 02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059644U8 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSAR 2425 від 27.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROCJ800Е0098538; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші. (а.с. 68-74). Відповідно, митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22875 кг на загальну суму 5400,79 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,14 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001736 (а.с.75-76). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059845U1 від 03.10.2023, митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 77). 02.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020059656U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FЕSАR 2433 від 28.09.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 28.09.2023 №23ROCJ1800Е0098688; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 79-84). Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/ 2023/ 000523/2 від 02.10.2023 Відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 22795,0 кг на загальну суму 5381,90 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару UA408000/2023/000523/2, Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001738 (а.с.85-86). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020059801U7 від 02.10.2023, вказавши митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с.87). 12.10.2023 року Приватне підприємство «Віктор-Ком Імпекс» подало до митного оформлення митну декларацію №23UA408020061931U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 2558 від 11.10.2023; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 11.10.2023 №23ROCJ1800E0104140; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші (а.с. 88-94). Митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано ПП «Віктор-Ком Імпекс» подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023 митним органом було визначено митну вартість партії товару у кількості 22725,0 кг на загальну суму 5360,83 євро. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,15 євро за 1 кг. У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару Чернівецькою митницею було сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №408020/2023/001819 (а.с. 95-96). З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД № 23UA408020062062U1 від 12.10.2023 митну вартість, визначену посадовими особами відповідача (а.с. 97). Позивач, не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України). Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно з частиною першою та другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно положень статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. За змістом статті 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: ) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частин 2-3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації. Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості. Витребування документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15, від 02 червня 2015 року у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16, від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України суд враховує під час застосування до спірних правовідносин. Зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності. Зокрема, щодо підтвердження здійснення оплати за товар, пакування та маркування, суд зазначає наступне. Відповідно до п.5.1. Договору купівлі-продажу №187 від 15.03.2023 р. Загальна вартість контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору - євро. Вартість контракту 1000000,00 євро. Разом із тим, оплата відвантаженого товару на суму 1726,88 євро підтверджується платіжною інструкцією №266JBKLN9 від 18.09.2023, даною платіжною інструкцією було перераховано кошти на суму 24921,20 євро. У платіжному документі у графі призначення платежу зазначено контракт №187 від 15.03.2023 (СNTR N187 DD 15/03/2023), що в свою чергу відповідає номеру контракту укладеному між Позивачем та компанією "«SAREROM»", а також Додаткам до вказаного контракту. Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15. Щодо пакування та маркування товару слід зазначити, що відповідно до п. 7.1, 7.3 Договору Продавець забезпечує належне пакування, щоб захистити товар під час транспортування від місця відправлення до місця призначення. Продавець повинен маркувати упаковку щоб забезпечити обробку товару та рекламу. Згідно п.7.4 Договору маркування буде написано румунською мовою та міститиме найменування товару, дата виробництва, вага, місце виробництва, інші елементи. Отже, продавець і покупець в Договорі чітко узгодили між собою, що вартість тари (упаковки), а також маркування товару включається до ціни товару, яка піддягає сплаті, а тому відомості щодо включення цих складових до митної вартості товарів, як того вимагає ч. 10 ст. 58 МКУ, відсутні. А тому, така позиція митного органу не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки згідно умов поставки продавець доставляє вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Таким чином, фактурна вартість товару в пункті передачі транспортній компанії охоплювала вартість товару з пакуванням та маркуванням. Вищезазначене обґрунтування також стосується щодо пакування та маркування товару по оскаржуваних рішеннях відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023, рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023 рішення №UА408000/2023/000522/2 від 02.10.2023 рішення №UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023. Щодо різниці в зазначенні суми в румунській валюті. Стосовно різниці між Інвойсом та митною декларацією країни відправлення слід зазначити, що різниця між вартістю товару у румунській валюті визначеному у Інвойсі та митній декларації країни відправлення виникла через курсову різницю. Так, відповідно до Інвойсу 2375 вартість товару в кількості 23025 кг. становить 1726,88 євро, що відповідає всім доданим документам. Дана сума у євро в переведенні на румунські леї на дату складання Інвойсу становить 858,80 RON, а у митній декларації країни відправлення зазначена статистична вартість у румунській валюті леях, яка становить 8531,7 RON. Зазначено також курс валют по відношенню румунської леї до євро. При заповненні митних декларацій суб`єкт (Румунський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість, що власне і було зроблено, а тому відповідач дійшов помилкового висновку, не врахувавши при цьому курсову різницю. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем. Курсова різниця не може викликати сумнівів, оскільки обумовлена застосуванням декларантом курсу валют банку на день оформлення документів, тим більше не може впливати на числові значення митної вартості товару та її розрахунок. Вищезазначене обґрунтування щодо різниці в зазначенні суми в румунській валюті стосується також оскаржуваних рішень відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення №UА408000/2023/000518/2 від 29.09.2023, рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023,рішення№UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023, рішення UA408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023. Що стосується тверджень контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, який було задекларовано митною декларацію №23UA408020058017U1, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, то такі спростовуються наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідкою про транспортні витрати б/н від 22.09.2023, виданою ФОП ОСОБА_1 та рахунком від 22.09.2023 на суму 28 000 грн. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару. Перелічені документи пов`язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу позивача. Так, надана довідка про транспортно-експедиційні витрати містить посилання на номера автомобіля, що зазначені в пакувальному листі та Інвойсі; у свою чергу, пакувальний лист має дані щодо дати завантаження товару, яка відповідає даті завантаження, вказаній в графі 21 CMR; в останній же є посилання на інвойс №2375, сертифікат походження товару форми EUR.1, найменування товару, його вагу, маршрут перевезення/місце завантаження і відвантаження товару. Крім того, рахунок є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом. Наказ МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається відповідач при винесенні Рішення про коригування митної вартості щодо відсутності такого документу як довідка у переліку первинних бухгалтерських документів, не має зобов`язального характеру, а тільки зазначає перелік документів до яких можуть належати, зокрема: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Суд першої інстанції вірно погоджується із доводами позивача стосовно того, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Вищезазначене обґрунтування щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат стосується також оскаржуваних рішень відповідача №UA408000/2023/000515/2 від 28.09.2023, рішення №UA408000/2023/000518/2 від 29.09.2023, рішення №UA408000/2023/000520/2 від 02.10.2023, рішення №UA408000/2023/000522/2 від 02.10.2023, рішення №UА408000/2023/000523/2 від 02.10.2023 та рішення №UA408000/2023/000546/2 від 12.10.2023. Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваному рішенні, суд зазначає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України). Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України). Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Як вбачається із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв`язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки); копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження даних щодо виробника товару і ціни, та для деталізації умов поставки); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни). Водночас, під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару. Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору. З аналізу оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів. Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п`ятого методів визначення вартості товару. При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Зі змісту оскаржуваних рішень та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом. Крім того, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано. Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі № 809/506/17 та від 14.06.2022 у справі № 809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України. Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваних рішеннях між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про прийнятті оскаржуваних рішень на відповідність критеріям, наведених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо. Апеляційний суд, цінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Отже, рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості є протиправними й такими, що підлягають скасуванню. Вирішуючи питання про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвоката, колегія суддів виходить з наступних міркувань. Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. При цьому згідно з ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Також за змістом частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зазначив, що при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд враховує критерії реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерії розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 та від 19.12.2019 у справі № 520/1849/19. На підтвердження сум понесених витрат на правничу допомогу в сумі 9800 грн позивачем надано суду: договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт адвоката, квитанція до прибуткового касового ордера на суму 9800 гривень. В свою чергу, суд першої інстанції виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не відповідає ознакам співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України і зменшив її до 6000,00 грн. Враховуючи наведені обставини, а також фактичний обсяг виконаної роботи, колегія судів погоджується з позицією суду першої інстанції, що розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача у розмірі 6 000 грн. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці Держмитслужби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.