LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд120/3210/24

від 03.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3210/24 Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський Олександр Ванадійович Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М. 03 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1. Позивач звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. 1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 31 серпня 2023 року призначено позивачу пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Водночас позивач не погоджується з датою призначення пенсії, оскільки в силу приписів статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня смерті годувальника.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1. ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_2 . 2.2. Згідно з витягом з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10 липня 2023 року № 2382 травма та причина смерті ОСОБА_2 пов`язана із захистом Батьківщини. 2.3. 10 серпня 2023 року позивач звернулась до уповноваженого органу Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника. 2.4. 31 серпня 2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали з ІНФОРМАЦІЯ_2 для призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 2.5. У зв`язку з надходженням згадуваних вище матеріалів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 31 серпня 2023 року (дата надходження матеріалів) призначено позивачці пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що повідомлено листом від 07 грудня 2023 року. 2.6. Вважаючи дату призначення пенсії невірною, позивач звернулася з позовом до суду.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено. 3.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, згідно з якими пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника, оскільки спеціальною нормою в даному випадку є приписи частини 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що пенсія у разі втрати годувальника, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, призначається з дня звернення за пенсією.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. 4.1. Позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.12.2024 та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останньої, призвело до неправильного вирішення справи. 4.2. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. 1.2 За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. 1.3 Стаття 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. 1.4 Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. 1.5 Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. 1.6 Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (надалі - Закон № 1058-IV). 1.7 Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. 1.8 Статтею 9 Закону № 1058-IV встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. 1.9 Відповідно до частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. 1.10 Непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (частина 2 статті 36 Закону № 1058-IV). До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина 3 статті 36 Закону № 1058-IV). 1.11 Згідно пункту 3 частини 1статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 1.12 Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. 1.13 Разом із тим, статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) передбачено, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника. 1.14 Відповідно до статті 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. 1.15 Положеннями статті 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок. 1.16 Частиною 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що пенсії відповідно до цього Закону призначаються членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією. 1.17 Отже, цією нормою встановлено, що батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ, така пенсія призначається з дня звернення за пенсією. 1.18 На виконання вимог Закону № 2262-ХІІ прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1). 1.19 Цей Порядок регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян". 1.20 Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ силової структури, визначений пунктом 1 цього розділу). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника. Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію. 1.21 Таким чином, особливості призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV та відповідно до Закону № 2262-ХІІ є відмінними. 1.22 Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин не застосовуються приписи пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, оскільки спеціальною нормою в даному випадку є приписи частини 2 статті 50 Закону № 2262-ХІІ, якими передбачено, що пенсія у разі втрати годувальника, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, призначається з дня звернення за пенсією. 1.23 Однак, суд першої інстанції, надаючи оцінку діям відповідача щодо строку з якого позивачу призначено пенсію, не врахував всіх обставин, що мають значення для справи. Так, матеріалами справи встановлено, що син позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивач із заявою про призначення пенсії до уповноваженого органу Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) звернулася 10 серпня 2023 року. 31 серпня 2023 року з ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли матеріали про призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ. 1.24 Апеляційний суд вважає, що саме з 10 серпня 2023 року, тобто з дня звернення ОСОБА_1 за пенсією до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства оборони України, пенсійний орган має призначити позивачу пенсію у разі втрати годувальника, а не з дня надходження матеріалів з ІНФОРМАЦІЯ_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (тобто 31 серпня 2023 року). 1.25 При цьому, колегія суддів відхиляє твердження представника позивача, що ОСОБА_1 набула право на призначення пенсії у разі втрати годувальника з 05 січня 2023 року (з дня смерті годувальника), оскільки пенсія у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ призначається з дня звернення за пенсією, тобто з 10 серпня 2023 року, що узгоджується із приписами частини 2 статті 50 цього ж Закону та Порядку № 3-1. 1.26 Апеляційний суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області протиправно призначено позивачу пенсію у разі втрати годувальника з 31 серпня 2023 року (дня надходження матеріалів з ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а тому відповідача слід зобов`язати змінити дату призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ з 31 серпня 2023 року на 10 серпня 2023 року, тобто з дня звернення позивача за призначенням пенсії до уповноваженого структурного підрозділу Міністерства оборони України ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 1.27 Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, який дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки пенсійний орган діяв неправомірно, визначивши невірну дату, з якої підлягає призначення та виплата пенсії позивачу у разі втрати годувальника.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог. 2.2 Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. 2.3 Керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити частково. Керуючись ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року скасувати. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника з 31 серпня 2023 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області змінити дату призначення ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника з 31 серпня 2023 року на 10 серпня 2023 року, а також нарахувати і здійснити виплату недоплачених сум пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»