Постанова Київський апеляційний суд № 362/6801/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2026 року справа № 362/6801/23 провадження № 22-ц/824/1166/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року, постановлене під головуванням судді Марчук О.Л. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування вимог якого зазначив, що відповідач уклав із п`ятьма товариствами кредитні договори за якими отримав грошові кошти. Зокрема, 26.02.2021 року між ТОВ «Маніфою» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 1785988. Надалі, 11.08.2021 року між ТОВ «Маніфою» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 11-08/2021 за яким право вимоги за вказаним договором позики було відступлено на користь «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Також, 31.03.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 25372-03/2021. Надалі, за відповідним договором факторингу № 30112021-1 від 30.11.2021 року укладеним із первісним кредитором, позивач набув право вимоги за зазначеним кредитним договором. Також, 03.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 805440046. Надалі, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 за яким право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «Таліон плюс». При цьому, 31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» було укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01. Потім, 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 20102022 за яким право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Також, 12.04.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3052122968/666271. Надалі, 09.12.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 09122021 за яким право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено на користь «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Також, 12.04.2021 року між ТОВ «Інфінанс» і ОСОБА_1 було укладено договір позики № 0972732012. Надалі, 22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 22-06/22 за яким право вимоги за вказаним договором позики було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». У підсумку, позивач вказує, що за відповідними договорами факторингу він набув право вимоги за зазначеними п`ятьма кредитними договорами, а тому, оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання по погашенню кредитів та сплаті відсотків за наведеними кредитними договорами не виконує, у нього виникла заборгованість за кредитами, що порушує права позивача, у зв`язку із чим позивач просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість в загальному розмірі 300 822 гривні 46 копійок (а.с. 1 - 8). Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в сумі 300 822 (триста тисяч вісімсот двадцять дві) гривні 46 копійок та 4 512 (чотири тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 34 копійки у відшкодування судових витрат. Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вимоги обґрунтовані тим, що правовідносини за кредитним договором виникли значно пізніше ніж було укладено договір факторингу. Відступлення майбутніх вимог чинне законодавство не забороняє, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. Керуючись ст. 517 ЦК України первісні кредитори мали би надати позивачу належні та достовірні докази переказу коштів на рахунок саме відповідача. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Ясницька Наталія Олегівна зазначає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не має. Всі наведені твердження Апелянта як і сама апеляційна скарга в цілому являється викладенням суб`єктивних міркувань Апелянта щодо даної цивільної справи. Суд першої інстанції, належним чином оцінивши надані сторонами докази та встановивши всі обставини справи, перевіривши наявність, підстави та розмір виникнення заборгованості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором. Судом першої інстанції повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, його висновки відповідають обставинам справи, а під час прийняття рішення судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права, рішення суду являється законним та повністю обґрунтованим. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені усіма наведеними п`ятьма кредитними договорами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми заборгованості за усіма п`ятьма кредитними договорами. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 26.02.2021 року між ТОВ «Маніфою» і ОСОБА_1 укладено договір позики № 1785988, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 12 000 гривень 00 копійок на строк 10 днів; при цьому за відповідними додатковими угодами було неодноразово змінено строк повернення кредитних коштів (а.с. 29 - 33, 34, 35, 36). Також, 31.03.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 25372-03/2021, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 7 500 гривень 00 копійок на строк 7 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,50 % на добу (а.с. 75, 76, 77, 78). Також, 03.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 805440046, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 8 100 гривень 00 копійок на строк 7 днів; при цьому за відповідними додатковими угодами було неодноразово збільшено суму кредиту та строк повернення кредитних коштів (а.с. 10, 11 - 13, 14, 15, 16). Також, 12.04.2021 року між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3052122968/666271, за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень 00 копійок на строк 15 днів зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 % на добу (а.с. 62, 53, 64). Також, 12.04.2021 року між ТОВ «Інфінанс» і ОСОБА_1 укладено договір позики № 0972732012/6 за умовами якого товариство надало відповідачу кредит в сумі 10 000 гривень 00 копійок на строк 12 днів зі сплатою відсотків у розмірі 3,5 % на добу (а.с. 46, 47, 48, 49, 50). Потім, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклало відповідні договори факторингу із вказаними п`ятьма кредиторами відповідача за наведеними кредитними договорами, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги за кредитними зобов`язаннями відповідача по усіх п`ятьох укладених договорах. Зокрема, за договором факторингу: - № 11-08/2021 від 11.08.2021 року укладеним між ТОВ «Маніфою» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 1785988 від 26.02.2021 року (а.с. 37 - 38, 39, 40); - № 30112021-1 від 30.11.2021 року укладеним між ТОВ «ФК «Інвеструм» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 25372-03/2021 від 31.03.2021 року (а.с. 79 - 80, 81, 82); - № 09122021 від 09.12.2021 року укладеним між ТОВ «КУ «Європейська кредитна група» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 3052122968/666271 від 12.04.2021 року (а.с. 65 - 67, 68, 69); - № 22/06-22 від 22.06.2022 року укладеним між ТОВ «Інфінанс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 0972732012 від 12.04.2021 року (а.с. 53 - 55, 56, 57); - № 20102022 від 20.10.2022 року укладеним між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача № 805440046 від 03.04.2021 року (а.с. 21 - 22, 23). Під час розгляду справи встановлено, що відповідач не виконує свої зобов`язання перед позивачем за усіма п`ятьма кредитними договорами по яких позивач набув право вимоги від кредиторів. Із наданих позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунків заборгованості вбачається, що станом на 31.08.2023 року відповідач має заборгованість: - за договором № 805440046 від 03.04.2021 року на загальну суму 78 443 гривні 46 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 22 000 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 56 443 гривні 46 копійок (а.с. 24); - за договором № 1785988 від 26.02.2021 року на загальну суму 37 104 гривні 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 12 000 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 25 104 гривні 00 копійок (а.с. 41); - за договором № 0972732012 від 12.04.2021 року на загальну суму 119 025 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 000 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 109 025 гривень 00 копійок (а.с. 58); - за договором № 3052122968/666271 від 12.04.2021 року на загальну суму 36 250 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 000 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 25 250 гривень 00 копійок (а.с. 70); - за договором № 25372-03/2021 від 31.03.2021 року на загальну суму 30 000 гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 7 500 гривень 00 копійок і заборгованість за відсотками 22 500 гривень 00 копійок (а.с. 83). Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторона апелянта в апеляційній скарзі вказує, що наведена позивачем теза про отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитних договорів стороною позивача не доведена. Кошти кредиту надано Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжних карток № НОМЕР_1 , реквізити яких надані Споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування/ отримання кредитних коштів. Також, учасник справи мав право подати до суду власний розрахунок або, згідно ч. 1 ст. 106 ЦПК України, висновок експерта, складений на його замовлення. Тобто, якщо Відповідач не згоден з розрахунками заборгованості, наданими позивачем чи ставить під сумнів правильність доданого до матеріалів справи Розрахунку заборгованості, він мав право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду, але скористалися даним правом. Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок Позичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII із змінами та доповненнями, п. 1 ст. 13 якого передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. Визначення можливих способів здійснення безготівкових розрахунків повинно відбуватись з дотриманням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги». Відповідно до ст. 1 п. 88 даного Закону технологічний оператор платіжних послуг - юридична особа, що надає послуги процесингу, клірингу або виконує операційні, інформаційні та інші технологічні функції, пов`язані з наданням платіжних послуг, без залучення коштів за платіжними операціями на свій рахунок. Згідно ст. 1 п.94 даного Закону фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, - небанківська фінансова установа, яка не має статусу платіжної установи або установи електронних грошей та у порядку, визначеному законом, має право надавати окремі фінансові платіжні послуги. Відповідно до ст. 10 Закону право на надання платіжних послуг фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг. Відповідно ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «Платежі Онлайн» та ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» має право здійснювати перерахування коштів як оператор онлайн послуг платіжної інфраструктури, який надавав платіжні послуги на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах. Тобто, перерахування коштів на платіжні карти ОСОБА_1 за укладеними електронними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які здійснюють перекази коштів у безготівковій формі, тому видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») було укладено Договір факторингу №28/1118- 01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118- 01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників №138 від 15.06.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 805440046. Відповідно до Реєстру боржників № 154 від 05.10.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором кредитної лінії. Відповідно до п.2.1. Договору факторингу, згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.1.3. Договору факторингу №28/1118/-01, «Право вимоги» - права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до п.4.1. Договору факторингу №28/1118/-01, Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Тобто, Сторони погодили, що Первісний кредитор має право передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги відповідно до форми, встановленій у відповідному додатку. Відповідно до додаткової угоди № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, а саме п. 8.2., строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь - якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Отже, ТОВ «Манівео» може передавати окремими реєстрами ТОВ «Таліон плюс» у строк до 31 грудня 2021 року право вимоги за кредитними договорами. 20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 78 443,46 грн. Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши надані сторонами докази та встановивши всі обставини справи, перевіривши наявність, підстави та розмір виникнення заборгованості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором. Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст складено 03 березня 2026 року. Суддя-доповідач Судді