Постанова Хмельницький апеляційний суд № 681/916/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2026 року м. Хмельницький Справа № 681/916/25> Провадження № 22-ц/820/326/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., з участю заявника ОСОБА_1 , заінтересованої особи ОСОБА_2 та її представниці ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , виконавчий комітет Понінківської селищної ради про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2025 року в складі судді Горщара А.Г. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У липні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з заявою про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, зазначав, що його дочка ОСОБА_4 з дитинства перебуває під спостереженням лікаря-психіатра з діагнозом: розумова відсталість. Дочка є особою з інвалідністю І групи Б з дитинства довічно, потребує постійного стороннього догляду. Заявник, його дружина (мати дитини) ОСОБА_5 , та дочка ОСОБА_2 проживають спільно, батьки разом здійснюють догляд за дочкою. ОСОБА_5 не має змоги за станом здоров`я виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_2 . Дочка велика та висока зростом, потребує допоміжних та технічних засобів пересування у повсякденному житті, тому батьки дійшли згоди, що саме заявник візьме на себе обов`язки опікуна над ОСОБА_2 . Заявник створює необхідні побутові умови, забезпечує доглядом та лікуванням. Виконавчим комітетом Понінківської селищної ради надано подання про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у випадку визнання її недієздатною, а тому заявник просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та призначити його опікуном над нею. Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 13.11.2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительку АДРЕСА_1 , недієздатною. В призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 відмовлено. До призначення опікуна над недієздатною ОСОБА_2 передано її під опіку органу опіки та піклування - виконавчому комітету Понінківської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області. Строк дії рішення визначено протягом двох років, який обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині відмови йому у призначенні опікуном скасувати та задовольнити заяву повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково відмовив у призначенні його опікуном доньки, посилаючись на можливість ухилення від мобілізації. Проте йому вже надана відстрочка від призову на військову службу терміном до завершення мобілізації, оскільки на його утриманні перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І групи. Тому призначення ОСОБА_1 опікуном повнолітньої доньки не матиме наслідком ухилення від мобілізації. В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів. Представниця заінтересованої особи просила задовольнити апеляційну скаргу як таку, що відповідає інтересам недієздатної особи. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою заявника та ОСОБА_5 . ОСОБА_2 з дитинства перебуває під спостереженням у лікаря-психіатра з діагнозом: помірна розумова відсталість IQ 49 % на фоні органічного ураження ЦНС, є особою з інвалідністю І Б групи довічно, за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда, виданої 09.12.2024 року Хмельницьким обласним центром медико-соціальної експертизи, та висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) № 212, виданого Хмельницькою міжрайонної психоневрологічною МСЕК 09.12.2024 року ОСОБА_2 потребує засобів для пересування низькоактивного крісла колісного. За даними висновку судово-психіатричного експерта судово-психіатричного відділення № 664 Хмельницької філії державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 15.09.2025 року ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді помірної розумової відсталості, внаслідок чого не усвідомлює значення свої дій та не може керувати ними. ОСОБА_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 . Її батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебувають в зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_5 та дочками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають по АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 з 18 липня 2025 року працює на посаді мийниці посуду в ТОВ «Фабрика здорової їжі», яка знаходиться в с.Юріївка Київської області. За даними довідки-характеристики, виданої Понінківською селищною радою № 13-11/1115 від 01.07.2025 року, акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства АДРЕСА_4 від 30.06.2025 року ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_3 разом з дружиною та дітьми, здійснює опіку та постійний догляд щодо своєї доньки ОСОБА_4 , забезпечує її усім необхідним для її розвитку та дозвілля, зі слів сусідів, турботливий батько. Згідно з довідкою № 30 від 30.06.2025 КНП «ЦПМСД Полонської міської ради» ОСОБА_1 за станом здоров`я може здійснювати догляд за хворим. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи заяву в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта судово-психіатричного відділення №664 Хмельницької філії державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 15.09.2025 року, ОСОБА_2 страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді помірної розумової відсталості, внаслідок чого не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, тому наявні підстави для визнання її недієздатною. Відмовляючи в задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що органом опіки не проведено належної перевірки наявності в ОСОБА_2 інших членів сім`ї та ближчих родичів, яким має надаватися перевага при визначенні опікуна, та не встановлено можливості виконання повноважень опікуна такими особами, зокрема, наявності бажання та можливості матері ОСОБА_5 здійснювати опікунські повноваження щодо своєї дочки. Водночас заявником не надано доказів доцільності призначення саме його опікуном над дочкою ОСОБА_2 та неможливості виконання таких повноважень її матір`ю. З рішенням суду в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 не можна погодитися, зважаючи на таке. Відповідно до ч. 1 ст.41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 41, 60 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Відповідно до ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування (ст. 64 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених спільним наказом № 34/166/131/88 від 25.05.1999 року, при призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. У справі відсутні дані, що інші родичі ОСОБА_2 , зокрема, її матір, висловили згоду органу опіки та піклування стати опікуном ОСОБА_2 , тож в органу опіки не було правових підстав для встановлення можливості виконання повноважень опікуна такими особами. Суд першої інстанції правильно встановив, що матір ОСОБА_4 з 18 липня 2025 року працює на посаді мийниці посуду в ТОВ «Фабрика здорової їжі», яка знаходиться в с.Юрівка Київської області, тобто, у зв`язку з працевлаштуванням ОСОБА_5 перебуває територіально віддалено від місця проживання доньки. Як пояснив в апеляційному суді заявник, його дружина у зв`язку з працевлаштуванням приїздить додому лише на вихідні, при цьому фізично їй складно обслуговувати доньку в побуті (садовити в крісло, перекладати в ліжко тощо), тому вони (батьки) дійшли згоди, що саме заявник візьме на себе обов`язки опікуна щодо ОСОБА_2 . За змістом ст. 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного, а також зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Отже, опіка над недієздатною особою полягає як у вчиненні юридично значимих дій від її імені, так і створення їй необхідних побутових умов, забезпечення її належним доглядом, що потребує певних фізичних спроможностей здійснювати такі дії. Представлені докази засвідчують, що саме заявник ОСОБА_1 впродовж життя доньки дбає про неї, створює їй необхідні побутові умови, забезпечує їй належний догляд та лікування. У справі відсутні дані, що його поведінка та інтереси суперечать інтересам повнолітньої доньки ОСОБА_2 , яка потребує опіки. Згідно з пунктом 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи. Тож ОСОБА_1 має право та вже отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до завершення мобілізації, що підтверджується витягом з електронної системи «Резерв+» (а.с. 101), і свідчить про хибність припущення суду першої інстанції про намір заявника в такий спосіб ухилитися від призову по мобілізації. Тож з врахуванням наведеного помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для призначення заявника опікуном доньки. Отже, рішення суду в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , передачі ОСОБА_2 під опіку органу опіки та піклування слід скасувати та задовольнити заяву ОСОБА_1 щодо призначення його опікуном ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 13 листопада 2025 року в частині відмови в призначенні опікуна та передачі особи під опіку органу опіки та піклування скасувати та ухвалити нове судове рішення. Призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), опікуном недієздатної ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 03 березня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк