Ухвала ККС ВС № 348/326/22

УХВАЛА 02 березня 2026 року м. Київ справа № 348/326/22 провадження № 51-681 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2024 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року, встановив: У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пункту 4 ч. 2 цієї статті. Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для його скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судом при винесенні рішення, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій. Підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції визначені в ст. 438 КПК, обґрунтовуючи наявність яких слід виходити із положень ч. 2 цієї статті, а також статей 412-414 КПК. Посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону, засуджений не наводить правового обґрунтування цій підставі, як це визначено в ст. 412 КПК, не вказує які істотні порушеннями вимог кримінального процесуального закону перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Оскаржуваний вирок місцевого суду був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, засуджений не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо нього, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду, обмежившись загальним посиланням у касаційній скарзі. Також колегія суддів звертає увагу, що у випадку посилання на необхідність скасування судового рішення місцевого суду і призначення нового розгляду у цьому суді, засудженому слід обґрунтувати таке прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків. На усунення недоліків, засудженому слід подати нову касаційну скаргу. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2024 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 19 листопада 2025 року залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3