LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд192/2654/25

від 02.03.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2384/26 Справа № 192/2654/25 Суддя у 1-й інстанції - Щербина Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді-доповідача Космачевської Т.В., суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року в цивільній справі номер 192/2654/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №4230202 від 19.05.2021 року у розмірі 24612,50 грн. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали, згідно з якою було зазначено про те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копією для відповідача або з доказами направлення копії позову відповідачу у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». 30 жовтня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, яка підписана Щавою Єлизаветою Володимирівною, яка діє на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення від 24 жовтня 2025 року. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором - визнано неподаною та повернуто позивачу. Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року у справі №192/2654/25, справу направити для продовження розгляду до Солонянського районного суду Дніпропетровської області . Доводами апеляційної скарги наведено, що судове рішення є необґрунтованим та незаконним, ухваленим з порушенням норм процесуального права та в результаті неправильного застосування норм матеріального права. Відповідно до довіреності від 24.10.2025 року ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі директора Романенка Михайла Едуардовича уповноважив цією довіреністю Щаву Єлизавету Володимирівну представляти інтереси ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців). Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок її функціонування її окремих підсистем(модулів). Представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Альтернативою використання паперової форми для учасників справи є звернення до суду із процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд». Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана через підсистему «Електронний суд». Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Після оновлення 2.7.0. функція видачі довіреності безпосередньо від юридичної особи втратила чинність, а керівник установи має право видавати довіреність лише в порядку передоручення. Отже, електронна довіреність, надана ОСОБА_2 , відповідно до Інструкції можлива при її формуванні лише в порядку передоручення, а отже є належним доказом підтвердження повноважень представника, так як передбачена нормами чинного законодавства, відповідною Інструкцією та судовою практикою. Апелянтом подано до заяви про усунення недоліків передбачені чинним законодавством підтвердження повноважень як керівника, так і свого представника, який є належним представником апелянта, у справі, а саме: довіреність на Щава Єлизавета Володимирівна.pdf (додаток №1, електронна довіреність у порядку передоручення); виписка з ЄДР.pdf (електронний витяг із ЄДР); докази оплати судового збору.pdf. Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у жовтні 2025 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області звернулось ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором (а.с. 1-4). Справа №192/2654/25, яка переглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали, згідно з якою було зазначено про те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання позовної заяви в новій редакції з усуненими недоліками з копією для відповідача або з доказами направлення копії позову відповідачу у випадку усунення недоліків через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» (а.с. 50). 30 жовтня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, яка підписана Щавою Єлизаветою Володимирівною, що діє на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення від 24 жовтня 2025 року (а.с. 52-68). З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого в системі «Електронний суд» 30 жовтня 2025 року вбачається, що Романенко Михайло Едуардович є керівником юридичної особи,який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (а.с. 67). Довіреністю від 24 жовтня 2025 року Романенком Михайлом Едуардовичем уповноважено Щаву Єлизавету Володимирівну представляти інтереси ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судах України(в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи (а.с. 66). Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором - визнано неподаною та повернуто позивачу (а.с. 69-70). Постановляючи ухвалу про визнання позовної заяви неподаної та повернення її позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що в довіреності, доданій до заяви про усунення недоліків, не зазначено підставу її видачі, відповідно до положень ЦК України, а тому суддя не має можливості з`ясувати обсяг повноважень представника під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки до позову не додано навіть доказів, які свідчать про те, що Щава Є. В. є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС». Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до п. 1 ч. 6. ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України під час розгляду справ у малозначних спорах представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто, допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України). Під час розгляду спорів, що виникають із трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (частина друга статті 60 ЦПК України). Таким чином, у цивільному процесуальному законі встановлено конкретні випадки, у яких представником у суді, окрім адвоката чи законного представника, може бути інша особа, яка має відповідну цивільну процесуальну дієздатність. Повноваження таких осіб відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ЦПК України мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України). Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва органу державної влади, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками органу державної влади. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження. Починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Наведені правові висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) (пункти 18, 25) та у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 201/5028/23 (провадження № 61-15708св23). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з пунктами 2-9 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (пункт 25 рішення у справі «Кутій проти Хорватії»). Крім того, ЄСПЛ у пункті 35 рішення від 13 травня 1980 року в справі «Артіко проти Італії», пункті 32 рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» зазначив, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних. З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2025 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №4230202 від 19.05.2021 року у розмірі 24612,50 грн. Справа №192/2654/25 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. 30 жовтня 2025 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, яка підписана Щавою Єлизаветою Володимирівною, що діє на підставі довіреності, виданої в порядку передоручення від 24 жовтня 2025 року. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого в системі «Електронний суд» 30 жовтня 2025 року вбачається, що Романенко Михайло Едуардович є керівником юридичної особи, який може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. Довіреністю від 24 жовтня 2025 року Романенком Михайлом Едуардовичем уповноважено Щаву Єлизавету Володимирівну представляти інтереси ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» в судах України(в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. З огляду на наведене, перевіряючи законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції припустився надмірного формалізму та дійшов помилкового висновку про те, що заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Тобто, позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у новій редакції не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України. Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задовольнити. Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»