Ухвала КАС ВС № 380/25734/24

ф УХВАЛА 02 березня 2026 року м. Київ справа №380/25734/24 адміністративне провадження №К/990/7973/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №380/25734/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просила: - визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти, а саме - Акт № 432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку (випадку смерті військовослужбовців, в тому числі штаб-сержанта ОСОБА_2 ), що стався 22 листопада 2022 року близько 09 год. 00 хв. форми Нвс-5, затверджений начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09 жовтня 2024 року та Акт № 432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_2 ), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби, який затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09 жовтня 2024 року форми НПвс; - зобов`язати скласти Акти відповідно до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністр внутрішніх справ України № 199 від 22 червня 2016 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року № 574/28704, про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 під час виконання обов`язків військової служби. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати Акт №432-2024 форми Нвс-5 розслідування групового нещасного випадку в частині щодо смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09 жовтня 2024 року. Визнано протиправним та скасувати Акт №432/01-2024 форми НПвс про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем ОСОБА_2 не під час виконання ним обов`язків військової служби, затверджений Начальником Східного регіонального управління ДПСУ 09 жовтня 2024 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно провести розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 22 листопада 2022 року з військовослужбовцем ОСОБА_2 , а також скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права закріплених в абзаці 4 пункту 8 розділу ІІ Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 22 червня 2016 року № 199 (далі - Інструкція № 199) та абзаці 1 пункту 5 Особливостей заповнення акта форми Нвс-5 зазначених в додатку 1 до Інструкції № 199, що відповідно до пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України з урахуванням наявності порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для касаційного оскарження. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу скаржника, що оскарження судового рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це посилатися. Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено: 1) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та / або процесуального права; 2) необхідності висновку Верховного Суду щодо цієї норми, за обставин, установлених судами саме у цій справі. Посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 4 пункту 8 розділу ІІ Інструкції № 199 та абзацу 1 пункту 5 Особливостей заповнення акта форми Нвс-5 зазначених в додатку 1 до Інструкції № 199 скаржник зазначає про те, що доводи судами попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права. На думку скаржника необґрунтованими є наступні висновки суду апеляційної інстанції: - вимушеною причиною для залишення ОСОБА_2 ротно-опорного пункту «Зеніт» слугувала відсутність стійкого зв`язку з начальником 3 бойової прикордонної застави та необхідність доставки води та продуктів харчування до сусіднього ротно-опорного пункту «Хижак». Відтак, оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 відбувся в момент здійснення ним доставки води та продуктів харчування, такий слід кваліфікувати саме як нещасний випадок, що стався під час виконання обов`язків військової служб; - оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 відбувся в момент здійснення доставки води та продуктів харчування, такий слід кваліфікувати саме як нещасний випадок, що стався під час виконання обов`язків військової служби. Разом із цим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судом апеляційної інстанції доказів у справі, водночас у силу наведеної вище норми КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, доводи скаржника щодо відсутності висновку Верховного Суду з питань застосування зазначених правових норм та відповідно потреби у такому висновку не пов`язані з наявністю колізій, можливістю неоднозначного тлумачення, їх різним застосування судами, натомість по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій за результатами розгляду. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Отже, у разі незазначення в касаційній скарзі підстав, на якій вона подається з визначенням передбаченої статтею 328 цього Кодексу підстави, така касаційна скарга залишається без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За змістом положень частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. На підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання уточненої касаційної скарги із обґрунтуванням наявності підстав передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №380/25734/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині. Роз`яснити скаржнику, що неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. В. Желєзний Судді Ж. М. Мельник-Томенко О. Р. Радишевська