Ухвала КАС ВС № 320/2482/24

УХВАЛА 02 березня 2026 року м. Київ справа № 320/2482/24 каксаційне провадження № К/990/4429/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № 320/2482/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Офісний центр «Позняки» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: На адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі № 320/2482/24. 09.02.2026 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. 18.02.2026 скаржник завернувся до Суду із заявою про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, у якій також просив відстрочити сплату судового збору. Суд звертає увагу відповідача, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Правові засади сплати судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою). Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Посилання, якими обґрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом України «Про судовий збір» як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. За змістом частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Враховуючи викладене, Головним управлінням ДПС у м. Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 09.02.2026, підстав для продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору Суд не вбачає, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню. Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі № 320/2482/24 повернути заявнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер В.П. Юрченко