LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/3640/25

від 02.03.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 02 березня 2026 року м. Київ справа № 420/3640/25 адміністративне провадження № К/990/5927/26 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області звернулася до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 Вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень № 001700-19/280-ДСК від 12 листопада 2024 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року, ухваленим в порядку загального позовного провадження та залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 Вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень № 001700-19/280-ДСК від 12 листопада 2024 року повністю та пункт 2 Вимоги в частині суми, що перевищує суму 49500,36 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 26 грудня 2025 року засобами поштового зв`язку відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявникові. 02 лютого 2026 року засобами поштового зв`язку відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність пунктів 1 та 2 Вимоги Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень № 001700-19/280-ДСК від 12 листопада 2024 року. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Оскаржуючи судові рішення, заявник касаційної скарги посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24 квітня 2020 року у справі № 802/342/17-а та у постанові від 02 листопада 2023 року у справі № 160/13920/20. Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі. Водночас аргументи скаржника зводяться лише до зазначення постанов Верховного Суду з певним обґрунтуванням подібності правовідносин до цієї справи, проте в касаційній скарзі відповідач конкретну норму, щодо якої викладені висновки Верховного Суду, не зазначив, що з огляду на це, не може вважатися належним обґрунтуванням касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відтак, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, скаржником не викладені передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області до Державної аудиторської служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», про визнання протиправним та скасування пунктів вимоги - повернути особі, яка її подала.

2. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяС.А. Уханенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»