Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/644/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2026 року м. Хмельницький Справа № 682/644/25 Провадження № 22-ц/820/629/26 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 682/644/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Левицьким Ігорем Семеновичем, на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року у складі судді Матвєєвої Н.В. у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об`єднання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та послуги з управління багатоквартирним будинком. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У березні 2025 року КП «Славутське житлово-комунальне об`єднання» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 45 387,57 грн та за послуги з управління багатоквартирним будинком сумі 8270,19 грн та судові витрати. В обґрунтування поданого позову позивач вказував, що ОСОБА_1 відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, є власницею квартири АДРЕСА_1 . КП «Славутське ЖКО» обслуговує зазначений будинок, а саме: надає послуги з управління багатоквартирним будинком та постачання теплової енергії. Відповідачка належним чином не виконувала своїх зобов`язань по оплаті житлово-комунальних послуг, в результаті чого станом на 28.02.2025 року утворилась заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 8270,19 грн., за послуги з теплопостачання - 45387,57 грн. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Славутське житлово-комунальне об`єднання» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 7544,38 грн., за послуги з теплопостачання в сумі 40994,37 грн та 2739,43 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено. ОСОБА_1 та її представник адвокат Левицький І.С. подали апеляційну скаргу, просять рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимогах в повному обсязі. Представник апелянтки вважає, що висновки суду про часткове задоволення позовних вимог є хибними, оскільки судом безпідставно не застосовано 3 річний строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Так, за період з 31.03.2022 року по 28.02.2025 року борг за послуги з управління багатоквартирного будинку має становить 3 925,08 грн, з огляду на наступний розрахунок: 109,03 грн. х 36 місяців = 3 925 грн. 08 коп, а судовим рішенням стягнуто - 7 544,37 грн, тобто 3 619,29 грн. надлишко нарахована та стягнена сума. Крім того, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Відповідачка не проживала в спірному приміщенні більше 10 років, про що складений Акт позивачем від 01.12.2025 року. Окрім того, відповідачка неодноразово зверталась до позивача із заявами про припинення нарахування оплати за послуги з управління будинком, у зв`язку із не проживанням у спірній квартирі. Також представник апелянтки зазначає, що заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 31.03.2022 р. по 28.02.2025 року має становить 19624, 40 грн, оскільки розмір Абонплати 549, 84 коп за опалення, а рішенням суду стягнуто 40 994,37, таким чином надлишково нарахована та стягнена сума - 21 369,97 грн. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у спільній частковій власності відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.06.2013 року встановлено розмір ідеальних часток у майні, що є спільною сумісною власністю, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальної частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Власником іншої 1/2 ідеальної частки квартири є ОСОБА_2 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником частки вказаної квартири. Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.01.2007 року № 46, виконавцем надання житлово-комунальних послуг мешканцям м. Славута визначено комунальне підприємство «Славутське житлово-комунальне об`єднання». Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 26.07.2018 року № 266, комунальне підприємство «Славутське ЖКО» призначене управителем багатоквартирних будинків по місту Славута Хмельницької області. Як встановлено судом, в зв`язку з спільною частковою власністю на квартиру було розділені особові рахунки і співвласники даної квартири АДРЕСА_1 , мають окремі особові рахунки: ОСОБА_2 має особовий рахунок № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_2 . ОСОБА_2 сплачує кошти за комунальні послуги на свій особовий рахунок, при цьому має заборгованість зі сплати комунальних послуг, яка станом на 30.11.2025 року становить 109,03 грн. за послуги з управління багатоквартирним будинком та 943,99 грн. за послуги з теплопостачання Отже, наявна заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком та з теплопостачання підлягає стягненню з відповідачки як споживача наданих позивачем послуг, оскільки ОСОБА_1 має свій особовий рахунок № НОМЕР_2 і за вказаним особовим рахунком утворився борг за послуги з теплопостачання у сумі 45 387,57 грн. Крім того, КП «Славутське ЖКО» нарахувало відповідачці заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком сумі 8270,19 грн. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. За нормами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Із положень частини 1 статті 526 ЦК України слідує, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За правилами ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами. П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Ст. 5 цього ж Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Згідно ст.ст. 7, 9 цього ж Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Обов`язок споживача оплачувати послуги за постачання гарячої води та теплопостачання також передбачений також пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідачка належним чином не виконує покладені законом обов`язки з оплати житлово-комунальних послуг у вигляді послуг з теплопостачання та послуг з управління багатоквартирним будинком, які надає КП «Славутське ЖКО» у строки, встановлені договором або законом, а тому має сплатити нараховану заборгованість. З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідачки про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування. З відповіді КП «Славутське ЖКО» від 20.08.2018 року, адресованій ОСОБА_1 , вбачається, що дозвіл на відключення від мережі теплопостачання: за адресою: АДРЕСА_2 для ОСОБА_1 не надавався. При проведенні ремонту квартири були встановлені радіатори опалення, які не відповідають технічним умовам для багатоквартирних будинків та не розраховані на тиск у 4-5 атмосфер. В результаті експлуатації батареї не витримали тиск та були відключені. Розводка (стояки), які йдуть через дану квартиру працюють в опалювальний період, квартира обігрівається трубороводами центрального опалення. Відтак вказана квартира під`єднана до загальної мережі теплопостачання, а тому наявна заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком та з теплопостачання підлягає стягненню з відповідачки як споживача наданих позивачем послуг. Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 28.02.2025 року в результаті несплати комунальних послуг за відповідачкою (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) утворився борг за послуги з теплопостачання у сумі 45 387,57 грн. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідачки заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 40994,37 грн. та заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком в сумі 7544,37 грн, оскільки відповідачка заборгованість за послуги з теплопостачання та послуги з управління багатоквартирним будинком не сплачувала з початку надання їй цих послуг і до 25.02.2025 року, з таким висновком погоджується в суд апеляційної інстанції. При цьому, не заслуговують на увагу посилання апелянта на застосування строків позовної давності. Статтями 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України). Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі. Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема п. 19, за яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025 року. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з даним позовом КП «Славутське ЖКО» здійснило нарахування заборгованості за комунальні послуги за період з 31.10.2018 року по 28.02.2025 року, таким чином нарахований борг за надані послугу з теплопостачання та за послуги з управління багатоквартирним будинком є таким, що нарахований в межах позовної давності з урахуванням розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, відтак вимога відповідача про застосування строку позовної давності при вирішенні спору не підлягає задоволенню. З цих підстав доводи апеляційної скарги, що заборгованість за послуги з теплопостачання має бути нарахована лише за період з 31.03.2022 р. по 28.02.2025 рокує необґрунтованими. Не приймає суд до уваги і посилання апелянта на норми п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якими споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії і на такі послуги вищевказані вимоги закону не розповсюджуються. Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Левицьким Ігорем Семеновичем, залишити без задоволення. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 березня 2026 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова