Постанова Львівський апеляційний суд № 464/404/26

Справа № 464/404/26 Головуючий у 1 інстанції: Шашуріна Г.О. Провадження № 33/811/260/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Авраменка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Авраменка О.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 04 лютого 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою об`єднано справи № 464/404/26 та № 464/406/26 в одне провадження та присвоїти № 464/404/26. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 16 січня 2026 року о 19:39 год, м. Львів, вул. Стрийська, 99, керуючи автомобілем марки «Renault», номерний знак НОМЕР_1 проявив неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, здійснюючи рух заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив наїзд на припаркований автомобіль марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Окрім цього, ОСОБА_1 будучи причетним до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події та не повідомив про це підрозділ поліції. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1:5; 2.3б; 2.10а, 10.9 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із рішенням судді суду першої інстанції, адвокат Авраменко О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 04 лютого 2026 року скасувати, прийняти нову постанову, якою накласти менш суворе стягнення у виді штрафу. В обгрунтування апеляційних вимог покликаєтся на те, що ОСОБА_1 проявив неуважність, здійснив рух заднім ходом по слизькій дорозі та вчинив наїз на припаркований автомобіль. ОСОБА_1 необхідно було завести неповнолітнього сина до лікаря, він поспішав, а томку оглянувши незначні пошкодження на припар кованому авто не викликав працівників поліції, а написав свій номер мобільного телефону та прикріпив його впід склоочисник. В подальшому очікував дзвінка і мав намір добровільно відшкодувати завдану шкоду. Умислу уникати відповідальності не мав. Окрім того у судовому засіданні вказав, що з власником автомобіля примирився, добровільно відшкодував завдану шкоду, останній не має претензій. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, його матір перебуває на стаціонарному лікуванні з 05.09.2025 по даний час в КНП «Новояричівський будинок для людей похилого віку та осіб з інвалідністю», займається волонтерською діяльністю, допомагає ЗСУ як водій, здобуває освіту у Бережанському агротехнічному інституті Національного університету біоресурсів і природокористування України, транспортний засіб йому необхідний для користування з метою забезпечення сім`ї. ОСОБА_1 , захисник Авраменко О.В. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Стаття 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, суддя суду першої інстанції правильно виходив із того, що його вина у вчиненні вказаних в постанові правопорушеннях доведена, оскільки підтверджується наявними у цій справі доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №570665 від 20.01.2026, ЕПР1 №570661 від 20.01.2026, що відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень; схемою місця ДТП від 16.01.2026, якою зафіксовано місце зіткнення, а також характер ушкоджень, завданих автомобілю марки «Volkswagen» номерний знак НОМЕР_2 , а саме: пошкоджена права задня дверка; даними рапорта інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП від 16.01.2026; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 16.01.2026; письмовими поясненями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 20.01.2026. Також, розглядаючи адміністративну справу та приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення, суддя суду першої інстанції в повній мірі врахував особу правопорушника, характер вчинених правопорушень та ступінь його вини. Доводи апеляційної скраги про те, що ОСОБА_1 після ДТП залишив потерпілому номер свого мобільного телефону, який прикріпив на авто, апеляційний суд вважає сумнівним із врахуванням наявних у матеріалах справи письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 , в яких не згадується про наявність таких даних. Крім того у матеріалах справи наявний рапорт інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП у Львівській області ДПП Сорокіна М. від 16.01.2026 зі змісту якого вбачаєтся, що для встановлення обставин та особи причетної до ДТП поліцією необхідно було скерувати запит до магазину «Напої Тютюн» для наданя запису з камер відеоспостереження. Апеляційний суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 лише 20.01.2026 розшукала поліція, і такий в період з 16.01.2026 по 20.01.2026 не повідомив поліцію про свою причетність до ДТП, як і не вживав заходів для того, щоб самому сконтактувати з потерпілим. Перевіряючи доводи про справедливість призначеного стягнення, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. Так, санкцією ст. 124 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Санкція ст. 122-4 передбачає накладеня стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб. Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Разом з тим, суть накладення стягнення полягає саме в тому, що особа, яка вчинила правопорушення обмежується в своїх правах та свободах, що безумовно не може не позначитись на якості її життя. Апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції при призначенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в повному обсязі були дотримані вимоги закону, оскільки застосоване щодо нього стягнення повністю відповідає санкціям статтей вчинених правопорушень. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 23, 33, 36 КУпАП врахував характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених адміністративних правопорушень та особу правопорушника. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вчинені адміністративні правопорушення, за своїм характером є грубими суспільно небезпечними порушеннями у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення таких правопорушень. При цьому, апеляційний суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати його виховну дію, оскільки стягнення, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами. Застосовуючи справедливе стягнення за вчинене правопорушення, суд таким чином констатує, що відповідні діяння є суспільно небезпечними та за їх вчинення настають певні негативні наслідки. Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами. Суд першої інстанції, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, призначив ОСОБА_1 справедливе стягнення, яке відповідає вимогам закону. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу адвоката Авраменка О.В. залишити без задоволення, а постанову судді - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Сихівського районного суду м.Львова від 04 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Авраменка О.В. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Урдюк Т.М.