Постанова 4809 № 405/6319/25
від 27.02.2026 ·ПОСТАНОВА Іменем України 27 лютого 2026 року м. Кропивницький справа № 405/6319/25 провадження № 22-ц/4809/600/26 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О.Л., Мурашка С.І., учасники справи: стягувач -Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл», боржник - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 13 листопада 2025 року у складі головуючого судді Волоткевича А.В. УСТАНОВИВ: Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції. У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Екостайл» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просило видати судовий наказ та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» заборгованість у розмірі 8 228, 69 грн. 10 жовтня 2025 року Подільським районним судом міста Кропивницького видано судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» заборгованість за адресою м. Кропивницький, вул. Кропивницького, 81, в розмірі: 6 243,86 грн (шість тисяч двісті сорок три гривні вісімдесят шість копійок) заборгованості за договором; 1 226,57 грн (одна тисяча двісті двадцять шість гривень п`ятдесят сім копійок) втрат від інфляції; 341,84 грн (триста сорок одна гривня вісімдесят чотири копійки) 3 % річних від простроченої суми. Також стягнуто із ОСОБА_1 на користь заявника судові витрати в сумі 242,22 грн (двісті сорок дві гривні двадцять копійок) (а.с.52). 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати повністю судовий наказ від 10 жовтня 2025 року по справі №405/6319/25, 2-н/405/1393/25 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Екостайл» 6 243, 86 грн заборгованості за договором, 1 226, 57 грн втрат від інфляції, 341, 84 грн 3% річних від простроченої суми, 242, 20 грн судових витрат, що виданий Подільським районним судом м. Кропивницького, суддя Шевченко І.В. (а.с.57-61). Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 13 листопада 2025 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 10 жовтня 2025 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги поводження з побутовими відходами індивідуальними споживачами. Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , місцевий суд вказав, що в порушення вимог п. 4 ч.3 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу боржником не додано наказ, що оспорюється. Суд першої інстанції дійшов висновків, що подана ОСОБА_1 заява про скасування судового наказу, виданого 10 жовтня 2025 року у справі № 405/6319/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Екостайл» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги поводження з побутовими відходами індивідуальними споживачами, не відповідає вимогам ч. 3, 5 ст.170 ЦПК України, що є підставою для повернення заявнику без розгляду зазначеної заяви із доданими до неї документами, що, в свою чергу, не позбавляє права повторного звернення до суду з зазначеною заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення заяви. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 13 листопада 2025 року. В обгрунтування мотивів апеляційної скарги заявником зазначено про те, що судом першої інстанції помилково поставлено оскаржувану ухвалу, у зв`язку з тим, що вимогами ст. 170 ЦПК України, не передбачено обов`язку боржника долучати до заяви про скасування судового наказу самого судового наказу. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу стягувачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Позиція апеляційного суду. Відповідно до статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Пунктом 1 частини 1 статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу. Частиною 2 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не встановлено обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що в порушення вимог п. 4 ч.3 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу боржником не додано наказ, який оспорюється. Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого суду з огляду на таке. Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про скасування судового наказу до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Частинами 3,4 ст.170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу. Зокрема, пунктом 4 ч. 3 ст.170 ЦПК України передбачено, що заява про скасування судового наказу має містити наказ, що оспорюється. Тобто, текст заяви повинен містити відомості про наказ, який оскаржується. Частиною 5 ст.170 ЦПК України визначено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про скасування судового наказу: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Положення ч. 5 ст. 170 ЦПК України не покладає на боржника обов`язку додавати до заяви про скасування судового наказу сам судовий наказ чи його копію. Із вказаного слідує, що помилковим є висновок суду першої інстанції про повернення заяви про з підстав, визначених ч. 5 ст. 170 ЦПК. З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 та вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Згідно з ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 13 листопада 2025 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повна постанова складена 27.02.2026. Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко С.І. Мурашко