Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/26423/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/26423/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 ( суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/26423/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №l періоду навчання в СПТУ №15 м. Дніпропетровська з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року та періоду служби в радянській армії з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року та до загального страхового стажу періоду роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року в повному обсязі згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання в СПТУ №15 м. Дніпропетровська з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року та період служби в радянській армії з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року; до загального страхового стажу період роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року в повному обсязі згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з моменту її призначення, тобто з 28.01.2013 року. Позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №l періоду навчання в СПТУ №15 м. Дніпропетровська з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року та періоду служби в радянській армії з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року та до загального страхового стажу періоду роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року в повному обсязі згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 . Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком №l періоду навчання в СПТУ №15 м. Дніпропетровська з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року та періоду служби в радянській армії з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року та до загального страхового стажу періоду роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року в повному обсязі згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання в СПТУ №15 м. Дніпропетровська з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року та період служби в радянській армії з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року; до загального страхового стажу період роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року в повному обсязі згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 17.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне. 30.07.2025 року до Головного управління Пенсійного фонду України було направлено адвокатський запит з метою детального аналізу пенсійного забезпечення ОСОБА_1 . Листом від 19.08.2025 року №0400-010307-8/157127 повідомлено наступне: «...За заявою від 31.01.2013 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058), з 28.01.2013. Згідно наданих документів до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, а також період навчання та військової служби, що склало 23 роки 10 місяців 29 днів, пільговий стаж за Списком №1-8 років. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, розрахований за період роботи з 01.09.1981 по 31.12.1988, та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.12.2012 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2012 рік (2368,70 грн). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,20600. З 01.10.2017 відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148 - VIII від 03.10.2017 ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. З 01.03.2019, 01.05.2020, 01.03.2021, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 ОСОБА_1 проведено автоматизовані перерахунки, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 20.02.2019 № 124, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки (3764,40 грн) збільшеної на коефіцієнт 1,17 (3764,40 грн х 1,17 = 4404,35 грн); від 01.04.2020 № 251, із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки на коефіцієнт 1,11 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн); від 22.02.2021 № 127 із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки на коефіцієнт 1,11 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн); від 16.02.2022 №118 із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки на коефіцієнт 1,14 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн); від 24.02.2023 № 168 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016роки збільшеної на коефіцієнт 1,197 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14x1,197 = 7405,03 грн); від 23.02.2024 № 185 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки збільшеної на коефіцієнт 1,0796 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн); від 25.02.2025 №209, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки збільшеної на коефіцієнт 1,115 (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796x1,115 = 8913,83 грн). Копії запитуваних документів надано Вам листом від 04.08.2025 №0400-010308-8/147803...». В той же час проаналізувавши документи електронної пенсійної справи, стало зрозумілим, що період навчання позивача у СПТУ №15, період служби в радянській армії не враховані до його пільгового стажу за Списком №1, а також деякі періоди трудової діяльності не враховані до загального страхового стажу. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення». Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». За абз. 1 пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі Список № 202). До вказаного списку віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пункт 8 Порядку № 637 встановлює, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Згідно з пунктом д частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР Про професійно-технічну освіту). Аналізом зазначених правових норм встановлено, що необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII, в редакції, яка була чинна на момент навчання позивача, вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. Частиною другою цієї статті визначено, що відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет. Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації (ч. 3 ст. 43 Закону № 1060-XII). В період з 01.09.1978 року по 16.07.1981 року ОСОБА_1 навчався в профтехучилищі №15 м. Дніпропетровська. Згідно диплому серії НОМЕР_3 присвоєно кваліфікацію за професією слюсар ремонтник 2 розряду. Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 05.08.1981 року: 01.09.1978 року -16.07.1981 року навчався в СПТУ №15 м. Дніпропетровська; Запис №1 від 05.08.1981 року прийнятий в копровий цех слюсарем по ремонту обладнання до Дніпропетровського металургійного заводу імені Петровського; Запис №2 від 07.09.1981 року переведений до мартенівського цеху набиральником сифонів і піддонів 3 розряду; Запис №3 від 13.04.1982 року звільнений відповідно до ст.36 п.3 КЗпП УРСР призив на військову службу; Запис 4 - 12.05.1982 року -20.06.1984 року служба в рядах ВС СРСР; Запис №5 від 13.09.1984 року прийнятий в мартенівський цех підготувальником складників до розливу плавок гарячої дільниці робіт 4 розряду. Після закінчення навчання позивач був зарахований на роботу за набутою професією на посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За таких обставин, оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем працевлаштування не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача у СПТУ №15 міста Дніпра (за професією слюсар-ремонтник) має бути зарахований до пільгового стажу за Списком №1. До стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби (п. «в» ч.3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Період роботи, що передує призову на строкову службу в армію зарахований органами пенсійного фонду, та позначений у формі РС право як Список №1, ст.100. Відповідачем безпідставно не враховано період проходження військової служби позивача з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року до пільгового стажу роботи за Списком №

1. В подальшому після проходження служби в радянській армії, 13.09.1984 року позивач прийнятий в мартенівський цех підготувальником складників до розливу плавок гарячої дільниці робіт 4 розряду (зазначений період також зарахований органами пенсійного фонду, та позначений у формі РС право як Список №1, ст.100), що відповідає вимогам Закону і період між закінченням служби і прийняттям на роботу по пільговому стажу за Списком №1 не перевищує трьох місяців. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що необхідно зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період проходження військової служби з 12.05.1982 року по 20.06.1984 року. Крім того, відповідачем безпідставно не враховано до загального страхового стажу період роботи з 16.04.2016 року по 13.01.2020 року, оскільки несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві (запис №30-32 трудової книжки), отримання заробітної плати та утримання з неї страхових внесків, не повинна порушувати законні права та інтереси застрахованої особи, зокрема, право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткове задоволення позову. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 в адміністративній справі №160/26423/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 12 лютого 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 лютого 2026 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова