Постанова 4851 № 520/22290/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 р. Справа № 520/22290/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 20.11.25 по справі № 520/22290/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (далі по тексту ТОВ «НВП «Істок», позивач, Товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту ГУ ДПС у Харківській області, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України, другий відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25 квітня 2024 року № 10957657/37998006, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18 грудня 2023 року №19; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 18 грудня 2023 року № 19, складену ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Істок" у день набрання законної сили таким рішенням; В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 25 квітня 2024 року №10957657/37998006, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 18 грудня 2023 року № 19, складеної на виконання умов договору поставки № 01/07-2023 від 03.07.2023 за фактом поставки товару, оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки спірної податкової накладної. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі №520/22290/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (просп. Героїв Харкова, буд.21, кв.7, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 37998006) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2024 № 10957657/37998006 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" № 19 від 18.12.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 18.12.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" датою її фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (просп. Героїв Харкова, буд.21, кв.7, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 37998006) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (просп. Героїв Харкова, буд.21, кв.7, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 37998006) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок. Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі № 520/22290/24 та прийняти по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «НВП «ІСТОК» відмовити. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття оскаржуваного рішення з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: пункту 9, 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520), статті 242 КАС України, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що не відповідає завданню адміністративного судочинства та в силу положень статті 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення суду. Повідомив, що Комісією ГУ ДПС, на підставі поданих позивачем пояснень та документів, було з`ясовано, що податкова накладна № 19 від 18.12.2023 була складена у зв`язку з виконанням Договору поставки № 01/07-2023 від 03.07.2023, відповідно до якого ТОВ «НВП «Істок», як постачальник, зобов`язується поставляти Товариству з обмеженою відповідальністю «Слобожанська будівельна компанія САРГОН» (далі ТОВ «СБК САРГОН»), як Покупцеві, товар. Відвантаження товару здійснювалось зі складу, який розташований за адресою: м. Харків, пр. Сімферопольський, буд. 6, право користування яким позивач підтверджує Договором суборенди нерухомого майна № 01/11-2023 від 01.11.2023 (далі Договір суборенди), за умовами якого, право користування зазначеним об`єктом наймодавцем підтверджується Договором оренди від 1 квітня 2023 року. Проте, Договір оренди від 1 квітня 2023 року на розгляд Комісії ГУ ДПС надісланий не був, що свідчить про неможливість встановлення походження об`єкту суборенди. Крім того, відсутні будь-які розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, які б підтверджували факт проведення оплати відповідно до умов договору суборенди. До того ж, звернув увагу, що контролюючим органом здійснено запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідь на який встановлено відсутність права користування у наймодавця об`єктом нерухомого майна, переданого у подальшому позивачу. Зауважив, що умовами Договору поставки передбачено, що першою подією є передплата, проте, фактично податкова накладна складена за датою відвантаження товару. Також, товарно-транспорті накладні, подані ТОВ «НВП «Істок», як доказ акту транспортування, складені з порушенням чинного законодавства, адже не заповнені належним чином та не містять відомостей щодо навантаження та розвантаження, підписів відповідальних осіб, суму. Враховуючи зазначене, подані ТОВ «НВП «Істок» документи не були достатніми для підтвердження дійсності виконання господарської операції з контрагентом, тобто такими, що дають право віднести відповідні суми до складу податкового кредиту. З огляду на вказане та те, що у відповідь на повідомлення контролюючого органу про необхідність надання додаткових пояснень платник податків не направив будь-яких доказів, Комісія ГУ ДПС, керуючись прямою імперативною нормою пункту 10 Порядку 520, цілком правомірно прийняла рішення від 25.04.2024 № 10957657/37998006 про відмову у реєстрації податкової накладної № 19 від 18.12.2023 внаслідок ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях. З посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.03.2025 у справі № 140/32696/23 зауважив, що саме по собі ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної у Повідомленні, є самостійною підставою для прояву негативної дискреції. Заперечуючи проти обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, зазначив, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Позивач та другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" (код ЄДРПОУ 37998006) зареєстроване та веде господарську діяльність з 2012 року. Основним видом діяльності за КВЕД: 41.20 "Будівництво житлових і нежитлових будівель". Товариство виконує роботи з будівництва інших споруд н.в.і.у., займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, оптовою торгівлею деревиною, будівельними матеріалами, санітарно-технічним обладнанням та іншим. 03.07.2023 між ТОВ "НВП "Істок" (за договором - Постачальник) та ТОВ "Слобожанська будівельна компанія Саргон" (за договором - Покупець) укладено договір поставки товарів № 01/07-2023, за яким постачальник зобов`язується поставляти покупцеві товар, а покупець прийняти та оплачувати товар відповідно до умов договору (том 1 а.с.21-22). На виконання вказаного договору поставки ТОВ "НВП "Істок" покупцеві - ТОВ "Слобожанська Будівельна Компанія Саргон", був виставлений рахунок № СФ-0000048 від 18.12.2023 року на суму 16908416,74 грн, у т.ч. ПДВ - 2818069,46 грн, товар був відвантажений зі складу продавця, який розташований за адресою: м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6, та виданий на підставі видаткової накладної № 0000042 від 18.12.2023 на суму 16908416,74 грн, у т.ч. ПДВ - 2818069,46 грн, товаро-транспортних накладних № 42/1, № 42/2 та № 42/3 від 18.12.2023. З огляду на подію постачання товару, позивачем складено податкову накладну № 19 від 18.12.2023 на загальну суму 16908416,74 грн, яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (том 1 а. с. 12-13). Однак, контролюючим органом за наслідком надсилання на реєстрацію спірної податкової накладної було сформовано квитанцію від 18.01.2024, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації податкової накладної № 19 від 18.12.2023, оскільки відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 18.12.2023 № 19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник "D"=54.7572%, "Рпоточ"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 а. с.14). 19.03.2024 TOB "НВП "ІСТОК" надано до ГУ ДПС у Харківській області повідомлення № 1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платнику податку. 28.03.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області було прийняте рішення № 14448 про невідповідність ТОВ "НВП "ІСТОК" критеріям ризиковості платника податку. 11.04.2024 ТОВ "НВП "ІСТОК" направлено до ГУ ДПС у Харківській області, повідомлення № 5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. В якості документального підтвердження здійснення господарської операції, що розглядається, були надані копії первинних документів, а саме: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг №2320314500106 з реєстру платників податку на додану вартість, договір поставки № 01/07-2023, рахунки-фактури № СФ-0000048 від 18.12.2023, № НБ-1218-134 від 18.12.2023, товарно-транспортні накладні від 18.12.2023 № 42/3, від 18.12.2023 № 42/2, від 18.12.2023 № 42/1, від 18.12.2023 № 42, від 18.12.2023 № 1218002, від 18.12.2023 № 1218003, від 18.12.2023 №1218004, від 18.12.2023 № 1218005, штатний розпис, банківські виписки, акти звірки взаєморозрахунків між ТОВ "НВП "ІСТОК" та ТОВ "СБК "САРГОН" та між ТОВ "НВП "ІСТОК" та ТОВ "НОВАТОРБУД", картки рахунку № 361, № 631, оборотно-сальдові відомості по рахункам 631, 361, договір з постачальником НБ-23/12/01-15, повідомлення за формою № 20-ОПП, договір суборенди нерухомого майна № 01/11-2023 від 01.11.2023, пояснення (том 1 а. с.17-114). 17.04.2024 через особистий кабінет платника податку позивачем отримано повідомлення № 10919051/37998006 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня про реєстрацію ПН/ РК в ЄРПН. Зокрема, необхідно було підтвердити інформацію, зазначену у податковій накладній, шляхом надання первинних документів, щодо транспортування продукції та складських документів (том 1 а. с. 115-117). 24.04.2024 ТОВ "НВП "ІСТОК" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС в Харківській області, подано повідомлення № 20 про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з додатковими поясненнями, серед яких: прибутковий ордер форми М-4 №1-8, накладна вимога про відпуск матеріалів, картки рахунку 281, наряд-допуск на навантажувально-розвантажувальні роботи № 1812/23-1, договір на послуги машин і устаткування № 271123-1, картки складського обліку № 18/12-1, № 18/12-2, № 18/12-3, № 18/12-4, № 18/12-5, № 18/12-6, № 18/12-7, № 18/12-8, рахунки № 5, акти виконаних робіт № 291223-5 від 29.12.2023, банківські виписки, оплата за навантажувач, ОСВ по рахунку 631, акт звірки, лист пояснення (том 1 а.с.118-178). 25.04.2024 позивачем надіслано повідомлення № 25 з додатковими роз`ясненнями щодо складського обліку та зберігання товарів з додатками у кількості 17 штук (том 1 а.с.179-248). Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області від 25.04.2025 № 10957657/37998006 позивачеві відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18.12.2023 № 19 (том 1 а.с. 10-11). В якості підстави вказано: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Не погодившись із вищевказаними рішення податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" звернулося 01.05.2025 року зі скаргою щодо рішення про відому в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.04.2025 №№10957657/37998006 (том 2 а.с.92-99). Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 08.05.2025 №29064/37998006/2 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Істок" залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.04.2025 № 10957657/37998006, - без змін. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення від 25.04.2024 № 10957657/37998006 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 18.12.2023 та наявності підстав для його скасування, оскільки вважав, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної. З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 18.12.2023, датою її фактичного подання на реєстрацію до податкового органу. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини врегульовано нормами ПК України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок № 1246), Порядку № 1165, Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520). За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно з положеннями абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з положеннями абзаців першого-другого, п`ятого, десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком № 1246. Згідно з положеннями пунктів 12, 13, та 17 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться, зокрема, перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. За результатами перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації, визначеної пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165). Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за результатами розгляду надісланої податкової накладної отримано квитанцію, в якій зазначено, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, які будуть достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлені показники "D"=54.7572%, "Рпоточ"=0. Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165. Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, останній відповідає такому критерію якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Разом з цим, колегія суддів зауважує, що за змістом наявного у матеріалах справи рішення від 28.03.2024 № 14448 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку контролюючим органом прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Отже, обставини які слугували підставою для зупинення реєстрації спірної ПН перестали існувати. Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20. Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що за фактом поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 0000042 від 18.12.2023 на суму 16908416,74 грн, у т.ч. ПДВ - 2818069,46 грн, товаро-транспортними накладними № 42/1, №42/2, № 42/3 від 18.12.2023, позивачем складено податкову накладну № 19 від 18.12.2023 на загальну суму 16908416,74 грн, яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (том 1 а.с 12-13). Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються другим відповідачем, однак залишені останнім поза увагою. Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, що була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог пункту 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування. З огляду на те, що контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 18.12.2023 № 19 подані позивачем документи разом з повідомленням, на виконання вимог пункту 9 Порядку № 520 ТОВ «НВП «Істок» було надіслано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 17.04.2024 № 10919051/37998006. У повідомленні зазначено про необхідність надання первинних документів, щодо транспортування продукції та складських документів. Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до контролюючого органу було надано додаткові пояснення від 24.04.2024 № 20 разом із витребуваними документами. Проте, не зважаючи на отримані від платника податку документи, ГУ ДПС в Харківській області прийнято рішення від 25 квітня 2024 року № 10957657/37998006, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18 грудня 2023 року № 19 з мотивів ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. У графі «додаткова інформація» вказаного рішення не конкретизовано, яких саме документів було недостатньо для прийняття позитивного рішення про реєстрацію ПН. Колегія суддів відхиляє покликання апелянта на відсутність складських документів та первинних документів, щодо транспортування продукції, позаяк позивачем надавались як товарно-транспортні накладні від 18.12.2023 № 42/3, від 18.12.2023 № 42/2, від 18.12.2023 № 42/1, від 18.12.2023 № 42, від 18.12.2023 № 1218002, від 18.12.2023 № 1218003, від 18.12.2023 № 1218004, від 18.12.2023 № 1218005, так і договір суборенди нерухомого майна № 01/11-2023 від 01.11.2023, разом з картками складського обліку № 18/12-1, № 18/12-2, № 18/12-3, № 18/12-4, № 18/12-5, № 18/12-6, № 18/12-7, № 18/12-8. Суд апеляційної інстанції вважає неприйнятими викладені у апеляційній скарзі доводи про ненадання платником податку розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, оскільки спірна податкова накладна складена саме за фактом поставки товару, що підтверджується відповідною видатковою накладною та ТТН, а тому на етапі подання її на реєстрацію у контролюючого органу взагалі був відсутній обов`язок із надання розрахункових документів. До того ж, позивачем разом із поясненнями від 11.04.2024 № 5 були долучені банківські виписки, що спростовує твердження про їх відсутність. Незаконною є і вимога ГУ ДПС із надання Договору оренди від 1 квітня 2023 року, укладеного ТОВ «Еверест Констракшн» зі своїм контрагентом, позаяк у межах спірних правовідносин податкова накладна ТОВ «НВП «Істок» була складена та подана на реєстрацію саме за наслідками господарських взаємовідносин із ТОВ «Слобожанська будівельна компанія САРГОН», а не із ТОВ «Еверест Констракшн». У свою чергу, передача ТОВ «Еверест Констракшн» позивачу в оренду майна є зовсім іншою господарською операцією, а тому її дослідження контролюючим органом у контексті спірних правовідносин є неприйнятним. Підлягають відхиленню і викладені у апеляційній скарзі доводи про недоліки у ТТН, оскільки такі доводи не були покладені в основу спірного рішення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Пунктом 1.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Так, дослідивши наявні у матеріалах справи ТТН колегією суддів встановлено, що останні містять такі реквізити, зокрема, пункт навантаження та розвантаження, відомості про вантажу, у тому числі суму, а також підписи відповідальних осіб, що спростовує доводи про відсутність таких реквізитів. Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21. Разом з цим, при прийнятті спірного рішення від 25 квітня 2024 року №10957657/37998006, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18 грудня 2023 року № 19, першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону. Колегія суддів зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте, завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22. Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН. У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема отриманням поставкою товару, що підтверджується видатковою накладною і ТТН, і було пов`язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію. Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН. Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18. Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 18 грудня 2023 року №

19. Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. ГУ ДПС у Харківській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення від 25 квітня 2024 року № 10957657/37998006, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 18 грудня 2023 року № 19, діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині. Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «НВП «Істок» від 18 грудня 2023 року № 19 датою її фактичного подання. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/22290/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко