Постанова 4824 № 364/447/25

Справа № 364/447/25 Головуючий в суді І інстанції - Макаренко Л.А. Провадження № 33/824/4067/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 жовтня 2025 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Сіваєва Ю.В., за участю: захисника особи, яка притягається до відповідальності Халупка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Володарського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 21.05.2025 близько 12 год. 07 хв. по вул. Юрія Линчака, 23, в селі Логвин Білоцерківського району Київської області (Володарська об`єднана територіальна громада), керував транспортним засобом марки «Фольксаген Пасат», реєстраційний номер НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, тим самим вчинивши правопорушення повторно протягом року після постанови ЕНА № 4685866 від 08.05.2025 та порушивши вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами, далі - Правила дорожнього руху). Того ж дня 21.05.2025 близько 12 год. 07 хв. ОСОБА_1 по вул. Юрія Линчака, 23, в селі Логвин, Білоцерківського району, Київської області (Володарська об`єднана територіальна громада), керував транспортним засобом марки «Фольксаген Пасат», реєстраційний номер НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився, тим самим порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Крім того, згідно з відомостями протоколу про адміністративне правопорушення від 09.05.2025 серії ЕПР 1 № 324448 ОСОБА_1 08.05.2025 близько 21 год. 01 хв. по вул. Шевченка, 32, в селі Рачки Білоцерківського району Київської області (Володарська об`єднана територіальна громада) керував транспортним засобом марки «Фольксаген Пасат», реєстраційний номер НОМЕР_1 (іноземна реєстрація), з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога категорично відмовився, тим самим порушивши вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Постановою Володарського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення 08.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 , - визнано винним у вчиненні 21.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 , - визнано винним у вчиненні 21.05.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Застосовано до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Не погоджуючисьз постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтуванняапеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції, здійснюючи оцінку доказів, вийшов за межі обвинувачення, самостійно трактуючи обставини справи поза межами викладеного в протоколі, чим порушив принцип диспозитивності адміністративного процесу та неупередженості. Також, місцевий суд не забезпечив рівності сторін, оскільки прокурор не з`явився на розгляд справи, а сторона захисту не була почута в повному обсязі, попри подані письмові пояснення й обґрунтовані доводи про недопустимість доказів. Натомість суд визнав доказами матеріали, допустимість яких була безпосередньо заперечена, - зокрема, акти огляду, що складалися без дотримання законної процедури, передбаченої для військовослужбовців, а також розписки третіх осіб, які не можуть підтверджувати умисел чи винуватість. ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, тому згідно з ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовця на стан сп`яніння має проводитися лише уповноваженою посадовою особою військової служби правопорядку, з використанням спеціальних технічних засобів, тестів, відповідно до порядку, затвердженого КМУ. Проте огляд (чи фіксація відмови) у справі від 21.05.2025 було здійснено: цивільними поліцейськими, без залучення ВСП; без дотримання регламенту щодо місця, засобів, фіксації; без відповідної постанови командира військової частини. Таким чином, отримані матеріали - недопустимі докази відповідно до ч. 3 ст. 251 КУпАП. Окрім того, місцевий суд вважає, що ОСОБА_1 не перебував при виконанні обов`язків, а тому спецпроцедура не застосовується. Проте: закон не пов`язує обов`язок огляду за ст. 266-1 лише з «виконанням обов`язків», на момент зупинки особа перебувала на території, не виключеній із зони дії закону про військову службу; не встановлено жодного факту звільнення з військової служби. Більше того, відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», особа вважається військовослужбовцем незалежно від місця перебування, доки не звільнена належним чином. Окрім того, жодних документальних підтверджень технічної несправності або порушення правил обгону надано не було. Відео з нагрудної камери не є достатнім доказом з точки зору об`єктивності фіксації правопорушення. Відтак, всі докази, здобуті після неправомірної зупинки, є недопустимими, незалежно від їх змісту. У справі від 21.05.2025 вся доказова база - похідна від моменту зупинки. Таким чином, апелянт вважає, що порушення на стадії зупинки дискредитує всю подальшу доказову базу. Також, у справі від 08.05.2025 водія намагались везти до м. Тараща (~70 км), при наявності найближчої лікарні у Володарці. Така сама ситуація була встановлена і 21.05.2025 - хоча суд першої інстанції цього не визнав. Крім того, апелянт звертає увагу, що ознаки відмови були зафіксовані через понад годину після зупинки - за цей час: соба не перебувала у лікарні; огляд не проводився належним чином; направлення фактично не було виконано. Таким чином, що постанова Володарського районного суду в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не грунтується на належних, допустимих та достатніх доказах, суперечить вимогам законодавства, міжнародним стандартам справедливого суду, принципу презумпції невинуватості та має бути скасована. Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника Халупка В.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Враховуючи те, що апелянт оскаржує постанову Володарського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 лише в частині притягнення до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд переглядає дану справу в межах поданої апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Постригань Т.Л., дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів. На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 337219 від 21.05.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не вказав, зазначив, що пояснення надасть у суді (т. 3, а.с. 1); - у акті огляду на стан наркотичного сп`яніння, в якому зазначені виявлені ознаки, а саме: звуження зіниць очей, що не реагували на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці (т. 3, а.с. 6); - у направленні ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до «Володарська районна лікарня» від 21.05.2025 (т. 3 а.с. 5); - розпискою ОСОБА_2 про зобов`язання доставити автомобіль марки «Фольксаген Пасат», реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: вул. Шевченка, 73, с. Завадівка, Білоцерківський р-н, Київська обл., а водія ОСОБА_1 не допускати керування ним (т. 3 а.с. 7); - у рапорті поліцейського взводу № 2 роти № 1 Батальйону № 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 21.05.2025 (т. 3 а.с. 9), щодо обставин виявлення та надалі оформлення правопорушень, з яких вбачається, зокрема, що водія було зупинено згідно зі статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію»; - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 337206 від 21.05.2025, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 . Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не вказав, зазначив, що пояснення надасть у суді (а.с. 4); - у довідці щодо відсутності у ОСОБА_1 посвідчення водія (т. 2 а.с. 4); - на оптичних дисках з відеозаписами подій, з яких, зокрема, вбачається, що водія ОСОБА_1 було зупинено 21.05.2025 через технічну несправність (непрацюючий показник габариту) та порушення правил обгону. У подальшому під час спілкування з водієм було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду у найближчій медичній установі ОСОБА_1 відмовився, відповідно був відсторонений від керування, через що був запрошений ОСОБА_2 , який взяв на себе зобов`язання доставити автомобіль за адресою проживання ОСОБА_1 . Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.1 «а» та п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, тому згідно з ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовця на стан сп`яніння має проводитися лише уповноваженою посадовою особою військової служби правопорядку, з використанням спеціальних технічних засобів, тестів, відповідно до порядку, затвердженого КМУ, є такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства. Так, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Виходячи з аналізу вказаної норми, огляд на стан сп`яніння в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини на території військової частини або об`єктів, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП, а не за ст. 130 КУпАП. При цьому огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП. Отже, в даному випадку ОСОБА_1 безумовно є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано підлягав проведенню відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку. Твердження ОСОБА_1 про те, що огляд останнього на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтується на помилковому тлумаченні наведеної норми закону. За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено уповноваженою посадовою особою, відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП та підстав для визнання його недопустимим не вбачається. Доводи апелянта про те, що працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами провадження, зокрема, як слідує з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (т. 3, а.с. 10), водія ОСОБА_1 було зупинено 21.05.2025 через технічну несправність (непрацюючий показник габариту) та порушення правил обгону. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, 36, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, встановлених судом. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова Володарського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Володарського районного суду Київської області від 30 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Рудніченко