LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811466/12611/23

від 27.02.2026 ·

Справа № 466/12611/23 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 22-ц/811/1666/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. секретаря: Чижа Л.М. за участю: представника позивача адвоката Шумського Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про стягнення коштів за договором купівлі-продажу майнових прав, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія РУБІКОН ГРУП», в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму за договором купівлі-продажу майнових прав в розмірі 1 141 011,26 грн. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія РУБІКОН ГРУП» на користь ОСОБА_1 880620,00 грн коштів за договором купівлі-продажу та суму сплаченого судового збору в розмірі 8806,21 грн. Рішення суду оскаржило ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, оскільки при прийнятті такого, суд першої інстанції неправильно встановив обставини щодо одностороннього розірвання договору купівлі-продажу майнових прав N?Б4-14/C2/090222-84 від 09.02.2022, а також порушив норми матеріального права. Зазначає, що відповідно до підпункту 7.3.2 пункту 7.3 договору від 09.02.2022 право позивача на одностороннє розірвання зазначеного договору виникало у разі порушення відповідачем обов?язку щодо будівництва об?єкта у визначені договором планові строки, а саме: завершення будівництва до 30.06.2023 та введення об?єкта в експлуатацію до 30.09.2023. На думку апелянта, у даному випадку відсутні правові підстави вважати договір від 09.02.2022 розірваним, оскільки після настання передбаченого договором строку введення об?єкта в експлуатацію 30.09.2023, позивач не звертався до відповідача з повідомленням про одностороннє розірвання договору у порядку та спосіб, визначені його умовами. Відтак, оскільки обов?язок відповідача повернути позивачу сплачені за майнові права 880620,00 грн пов?язувався із припиненням такого договору від 09.02.2022 внаслідок односторонньо розірвання позивачем договору відсутні і підстави для стягнення вказаної суми. Просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог про стягнення з відповідача в користь позивача 880620,00 грн та ухвалити в цій частині нове про відмову у позові. У судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача-адвокат Шумський Н.М. повністю заперечував проти апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України). Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з положеннями ч.ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України). Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здав в експлуатацію будинок у строк, встановлений договором, внаслідок чого прострочив виконання зобов`язання за умовами договору, що є підставою для стягнення з нього на користь споживача розрахунку еквівалентному 697 доларам США за 1 кв.м. по курсу НБУ на дату відповідної оплати покупця без індексації, а саме в розмірі 880620,00 грн., який визначається з врахуванням площі квартири 45,16 кв.м. *697 дол. США (вартість за 1 кв.м) *27,9619 грн (по курсу на день оплати покупця 09.02.2022, а не 1141011,26 грн, як було заявлено у позові, та суму сплаченого судового збору у розмірі 8806,21 грн. Судом установлено, що 09.02.2022 між ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» (продавець) було укладено договір N?Б4-14/C2/090222-84 купівлі-продажу майнових прав. Об?єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . Плановий термін закінчення будівництва - до 30.06.2023 (п.2.5), плановий термін введення в експлуатацію - до 30.09.2023 (п.2.6.). Майнові права на об?єкти нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту (ів) приймання-передачі майнових прав на об?єкти нерухомості. Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту (ів) прийому-передачі майнових прав на об?єкти нерухомості. Акт(и) підписується сторонами при умові 100% оплати покупцем договірної ціни майнових прав. Вартість майнових прав за цим договором становить 880620,00 грн, вартість одного метра квадратного становить 19500, що еквівалентно 697 доларам США за курсом 27,9619 грн за 1 долар США. При цьому, кінцева вартість визначається сторонами станом на дату передання об?єктів нерухомості за актом приймання-передачі, різниця фактичної площі виплачується з розрахунку еквівалентно 697 доларам США по курсу НБУ на день оплати. Як вбачається з квитанції прибуткового касового ордеру №2 від 09.02.2022 позивач здійснив оплату у розмірі 880620,00 грн за вказаним вище договором купівлі-продажу майнових прав, в повному обсязі виконавши зобов?язання за вказаним договором, що підтверджується довідкою БІК «Рубікон Груп» від 09.02.2022 Вих. N?00101/09/02/2022. Станом на 30.06.2023 відповідач не закінчив будівництво та станом на 30.09.2023 відповідач не виконав зобов?язання по здачі в експлуатацію будинку та не передав документи для реєстрації права власності на квартиру за позивачем. 25.07.2023 та 20.11.2023 позивач скеровував вимоги про повернення коштів, однак відповідач не здав будинок в експлуатацію, та не повернув кошти позивачу у розмірі 1141011,26 грн за порушення договору купівлі-продажу майнових прав від 09.02.2022. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів цивільного права обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають не лише суб`єктивні права, а й обов`язки, які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду). В силу ч.1 ст.526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного договору від 09.02.2022 сторони передбачили можливість його розірвання в односторонньому порядку, зокрема зі сторони покупця у разі невиконання продавцем термінів будівництва та здачі об?єкта в експлуатацію згідно п.2.5 та 2.6 даного договору. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов?язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Сторона відповідача не заперечує той факт, що ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» не вклався у терміни будівництва та здачі в експлуатацію багатоквартирного будинку №4, секція С2 по генплану, на вул.Бережанський, в с.Горішній, Пустомитівського району, Львівської області. Згідно пунктів 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б4-14/C2/090222-84 від 09.02.2022, порушення відповідачем строків будівництва і не введення об?єкта будівництва в експлуатацію у строки, є істотним порушенням умов договору. Як вбачається зі змісту пункту 6.3 договору, в разі не виконання своїх зобов?язань за договором, продавець повертає усі кошти оплачені покупцем в гривнях, з розрахунку еквівалентному 697 доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної оплати покупця без індексації, яка становила на той момент 27 9619 грн за долар США згідно додатку №2 цього договору. Ураховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у позивача виникло право на повернення коштів, сплачених за договором, та право на розірвання договору купівлі-продажу майнових прав від 09.02.2022. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно - інвестиційна компанія «Рубікон Груп» залишити без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення. Повний текст постанови складено: 27.02.2026 Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»