Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/5410/22

Справа № 303/5410/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 19 лютого 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г. за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2023 року, ухвалене головуючою суддею Гуті О. В., у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільної сумісної власності майна подружжя та визначення часток у майні встановив: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.08.2007 між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №

101. Від даного шлюбу у них народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на вихованні та утриманні матері. Зазначала, що спільне життя між нею та відповідачем не склалося через різні погляди на життя, непорозуміння з приводу різних побутових питань. З липня 2022 року вони почали проживати окремо. Тому шлюб носить тільки формальний характер, а тому подальше його існування позивач вважає недоцільним. У вересні 2022 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання спільної сумісної власності майна подружжя та визначення часток у майні. Зустрічний позов обґрунтований тим, що за час спільного життя ними набуте у власність нерухоме майно, а саме, квартира АДРЕСА_1 . Дане майно придбане 20.07.2017 та зареєстроване в реєстрі речових прав на відповідача ОСОБА_1 . Таким чином дане майно є спільною сумісною власністю, яке набуте за час шлюбу. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2023 року, позовні вимоги за первісним позовом задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.08.2007 у відділі реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 101 - розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище « ОСОБА_6 ». Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 гривень судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1016,90 гривень. ОСОБА_1 оскаржила рішення суду в частині задоволення зустрічного позову і просила скасувати в цій частині рішення та ухвалити нове, яким визначити за ОСОБА_2 1/3 частку та за нею 2/3 частку спірної квартири. Вказує, що суд першої інстанції не врахував того, що ОСОБА_2 було пошкоджено їх спільну квартиру шляхом підпалу, не враховано витрати, які вона понесла на відновлення та ремонт майна, а тому вважає, що існують всі підстави для відступлення від ідеальних часток подружжя у спірному майні. При цьому посилається на вимоги ст. 70 СК України. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22.06.2023 провадження у справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі ЗСУ. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.09.2025 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 19.02.2026 на 15 год. 30 хв. Учасники справи в судове засідання 19.02.2026 о 15 год. 30 хв. не з`явились. Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява від 10.02.2026 надіслана через підсистему «Електронний суд», в якій останній зазначив, що у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання чи забезпечити явку свого представника, він просить розглянути справу за його відсутності. Інших заяв чи клопотань від учасників спору на адресу апеляційного суду не надходило. Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Волоши Л.Я., повідомлені на їх офіційні електронні адреси, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 05.09.2025 (а.с.153-154). Позивач ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце судового засідання шляхом отримання судової повістки поштовими засобами зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення від 15.09.2025. У зв`язку з тим, що сторони по справі не з`явились, однак такі були повідомлені про судове засідання належним чином, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то таку слід вирішити по суті. Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення зустрічного позову, то апеляційний суд, в силу приписів ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги. Апеляційним судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 28.08.2007 у відділі реєстрації актів цивільного стану Свалявського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №101, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.08.2007 (а.с.19). У шлюбі у позивача та відповідача народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження (а.с.17-18). Відповідно до судового наказу від 06.09.2022 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходів) до досягнення дітьми повноліття (а.с.100). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності № 308717757 від 01.09.2022 квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 . Право власності зареєстровано 20.07.2017 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2106, виданий 20.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу (а.с.38-43). Згідно із наданим позивачем актом про пожежу 24.07.2022 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 виникла пожежа (а.с.95). Також з довідки від 18.07.2022, складеної начальником Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, вбачається, що перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються подружжям та проживають спільно в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до ч.2 ст. 194 КК України її об`єктом є знищення або пошкодження чужого майна, а тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, а вбачається адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП (а.с.98-99). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла до наступного. Згідно з ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частини перша, четверта статті 65 СК України). Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказано, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ( 2947-14 ), ч. 3 ст. 368 ЦК) (435-15 ), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя. Предметом зустрічного позову є квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 2106, виданий 20.07.2017, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу. Заперечуючи щодо рівного поділу часток в майні подружжя ОСОБА_1 в суді першої інстанції зазначила, що ОСОБА_2 умисно здійснив підпал даної квартири, а тому враховуючи положення ч. 2 ст. 70 СК України, суд вправі відступити від засади рівності часток подружжя. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги за зустрічним позовом повністю та визнав спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і поділив між ними квартиру порівну. Вказав, що ОСОБА_1 не надано суду доказів, які б підтверджували наявність обставин передбачених ч. 2 ст. 70 СК України. У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції прийшов до хибних висновків в частині незастосування ч. 2 ст. 70 СК України під час задоволення зустрічного позову. Зокрема, послалася на акт про пожежу 24.07.2022 та на довідку від 18.07.2022, складеної начальником Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. Вважає, що умисні дії ОСОБА_2 у підпалі квартири є підставою для застосування судом ч. 2 ст. 70 СК України. Апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами спору, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з липня 2022 року погіршились шлюбні відносини. В сім`ї побільшало конфліктних ситуацій, погіршилась обстановка. Сторони перестали проживати разом та вести спільне господарство. Згідно судового наказу від 08.09.2022 виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області у справі №303/5806/22 з ОСОБА_2 на користь малолітніх дітей здійснюється стягнення аліментів. З довідки начальника Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 18.07.2022 вбачається, що ОСОБА_1 посварилася з ОСОБА_2 через його неадекватну поведінку. Після чого заявниця разом з своїм чоловіком відвідували психіатра та проживали окремо. З вищенаведеного вбачається, що між сторонами спору тривалий час існує конфлікт особистого характеру. Згідно наданої відповіді Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 17.10.2022 на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №169858 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Однак, до матеріалів справи не долучено вищезгаданого протоколу чи судового рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_1 не надала суду фото/відео докази пошкоджень квартири, не надано експертного висновку про підпал та пожежу житла, не заявлено відповідного клопотання про призначення експертизи для встановлення дійсної причини підпалу. Тобто, з наданих ОСОБА_1 доказів та наявних матеріалів справи неможливо достовірно встановити обставини на які посилається ОСОБА_1 , а саме щодо навмисного підпалу ОСОБА_2 квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Водночас, сам факт наявності підпалу в квартирі та пошкодження пожежею майна сторін, являється підставою для пред`явлення до винної особи вимог стосовно відшкодування завданої пожежею шкоди, а не підставою для відступлення від рівності часток в спільній сумісній власності подружжя. Таким чином, суд першої інстанції в частині задоволення вимог зустрічного позову прийшов до обґрунтованих висновків, правильно встановив всі обставини справи та вірно оцінив надані суду докази. Отже, апеляційний суд, приходить до обґрунтованих висновків, що рішення суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, ухвалене із повним та всебічним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, таке рішення відповідає чинним нормам матеріального права, а тому на підставі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, в частині зустрічного позову, без змін. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 січня 2023 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 лютого 2026 року. Суддя-доповідач: Судді: