Постанова 4813 № 491/849/23
від 26.02.2026 ·Номер провадження: 22-ц/813/945/26 Справа № 491/849/23 Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.02.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., переглянувши справу №491/849/23 за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Магденко» про повернення земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за апеляційною скаргою фермерського господарства «Магденко» на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 серпня 2024 року у складі судді Надєр Л.М., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 21 липня 2023 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328. За інформацією станом на 21 червня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 площею 4,613 га, адреса: Одеська область, Ананьївський район, Шимківська сільська рада, земельна ділянка № НОМЕР_1 , масив № НОМЕР_2 , є об`єктом права оренди земельної ділянки. Згідно запису про інше речове право №33465208, вчиненого державним реєстратором Любашівської районної державної адміністрації Стратієвським В.С. щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 зареєстровано договір оренди землі, серія та номер б/н від 23 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та орендарем ФГ «Магденко» (код ЄДРПОУ 39699383), строк дії на 49 років, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 438942390 від 01 жовтня 2019 року. Відомості про оренду належної позивачу земельної ділянки внесено до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Позивач ОСОБА_1 вказала, що з ФГ «Магденко» договір оренди не укладала, договір оренди землі чи інші документи щодо укладення договору оренди землі не підписувала, істотні умови цих договорів не погоджувала, намірів та волевиявлення на їх укладення з ФГ «Магденко» не мала, проживає в м. Одеса і до Ананьївського району с. Шелехове чи до Любашівської районної державної адміністрації в 2019 році не приїздила, як і в 2020-2023 роках. Позивач заперечує факт укладення договору с ФГ «Магденко» як правочину в силу того, що як власник земельної ділянки та сторона двостороннього договору оренди землі такий договір з відповідачем не підписувала. Отже, договір оренди землі від 23 вересня 2019 року площею 4,613 га, кадастровий номер 2120285600:01:001:0328 є неукладеним, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц. Те, що договори оренди землі є неукладеними, свідчить про відсутність правових підстав для використання земельної ділянки ФГ «Магденко» та порушення права власності ОСОБА_1 , яке підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки позивачу зі скасуванням рішення про державну реєстрацію права оренди. Позивач ОСОБА_1 просила: зобов`язати ФГ «Магденко» (код ЄДРПОУ 39699383) усунути перешкоди у користуванні та повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 5120285600:01:001:0328, площею 4,613 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48942390 від 01 жовтня 2019 року 10:45:03 державного реєстратора Стратієвського В.С. Любашівської районної державної адміністрації Одеської області; стягнути витрати на сплату судового збору в сумі 1073,60 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи (т.1 а.с.2-7). Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області від 03 серпня 2023 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.23). Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 19 вересня 2023 року витребувано з Любашівської районної державної адміністрації Одеської області докази щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 (т.1 а.с.61-62). Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 25 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (т.1 а.с.89 Відповідач ФГ «Магденко» про справу повідомлений, відзив на позов не подав. Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 22 серпня 2024 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (т.1 а.с.203-209). Висновок суду мотивовано тим, що волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі у встановлений законом спосіб не відбулося, оскільки доказів, що правочин нею підписаний, не надано, тобто цей правочин є неукладеним, а відповідач не спростував цієї обставини; позивач як власник земельної ділянки має намір розпорядитися земельною ділянкою на власний розсуд, витребувавши земельну ділянку та визнавши відсутнім право оренди з подальшим його скасуванням. Твердження позивача про те, що позивач не укладала договір оренди землі та не підписувала його, залишились неспростованими відповідачем. Враховуючи ту обставину, що договір оренди між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко» є неукладеним, то і відсутні законні підстави для користування земельною ділянкою орендарем на підставі договору оренди. Відповідачем прав та обов`язків за спірним договором оренди землі не набуто і правовідносини за ними не виникли, тому зайняття земельної ділянки, яка належить позивачу ОСОБА_1 фактичним користувачем ФГ «Магденко» є неправомірним. Оскільки факт укладення договору оренди землі не підтверджено належними та достатніми доказами, то державна реєстрація права оренди ФГ «Магденко» на підставі договору оренди, існування якого суду не підтверджено, не може вважатися законною. 19 вересня 2024 року відповідач ФГ «Магденко» подав заяву про перегляд заочного рішення (т.2 а.с.1-7). Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2024 року заяву ФГ «Магденко» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (т.2 а.с.54-56). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Магденко» на рішення суду. В апеляційній скарзі ФГ «Магденко» просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.2 а.с.60-65). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у наступному. Щодо способу захисту. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №513/879/19, провадження №14-49цс22). Звертаючись із позовом, позивач просила усунути перешкоди у користуванні та повернути їй спірну земельну ділянку, скасувати право оренди земельної ділянки, що виникло на підставі договору оренди, укладеного між ФГ «Магданко» та ОСОБА_1 . Належним способом захисту прав орендаря, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Позовна вимога про скасування права оренди земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди, укладеного між ФГ «Магденко» та ОСОБА_1 , не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання ФГ «Магденко» повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною. Щодо відсутності доказів не підписання договору, які мав би подати позивач. Позивачем не було обґрунтовано та не доведено доказами, що договір між сторонами не підписувався. Реєстрація права оренди відбулася на основі оригіналу договору оренди від 23 вересня 2019 року. Відсутні будь-які підстави вважати, що договір між сторонами не був укладений через свою недоведеність та відсутність будь-яких для цього підтверджень та доказів незаконної державної реєстрації спірного договору оренди землі. З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності. Так, право власності на земельну ділянку за позивачем зареєстровано 04 жовтня 2018 року, після чого між сторонами погоджено всі істотні умови та договір оренди з відповідачем укладено 23 вересня 2019 року на підставі якого відповідач приступив до обробітку спірної земельної ділянки. Позивач звернулась до суду з позовом лише 21 липня 2023 року, тобто через чотири роки після укладення договору оренди землі. При зверненні до суду позивач не надала копію чи оригінал оспорюваного договору, не порушувала питання про витребування оригіналу договору оренди землі у відповідача, не порушувала питання про проведення судово-почеркознавчої експертизи на предмет наявності чи відсутності її підпису на договорі. Питання про надання оригіналу договору чи про призначення експертизи в ході судового розгляду взагалі не піднімалось судом та стороною позивача. Висновки суду ґрунтуються на припущеннях позивача. Щодо відсутності обов`язку у відповідача доводити обставини, на які посилається позивач. Доведення обставини щодо відсутності підпису позивача на договорі оренди, а відповідно і витребування договору лежить на стороні позивача. Відповідач не несе відповідальності за збереження матеріалів реєстраційних справ. При цьому до заяви про перегляд заочного рішення відповідач додав копію договору оренди від 23 вересня 2019 року та зазначив про знаходження такого договору у позивача і державного реєстратора, однак суд помилково не врахував зазначені обставини. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Позивач не визнає факт укладення договору з ФГ «Магденко» як правочину в силу того, що як власник земельної ділянки та сторона двостороннього договору оренди землі такий договір з відповідачем не підписувала, наміру укладати договір не мала. Договір оренди землі від 23 вересня 2019 року є неукладеним. Щодо оригіналу договору оренди. Численними доказами, які містяться в матеріалах справи, наданими у відповідь на запити суду, а також на адвокатські запити, встановлено відсутність договору оренди між позивачем та відповідачем в реєстраційній справі про державну реєстрацію речового права оренди та самої реєстраційної справи. На порушення вимог законодавства, (частини 4 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції Закону №1666-УІІІ від 06 жовтня 2016 року, що підлягає застосуванню до спірних відносин, згідно якої державний реєстратор, який не перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, та провів державну реєстрацію права оренди, зобов`язаний передати реєстраційну справу у паперовій формі або документи, що були видані, оформлені або отримані ним під час проведення такої реєстрації, до відповідного суб`єкта державної реєстрації прав, який забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі) - договір оренди між позивачем і відповідачем та реєстраційна справа і документи стосовно реєстрації речового права на підставі договору оренди б/н від 23 вересня 2019 року державним реєстратором Любашівської районної державної адміністрації Стратієвським В.С. відсутні як в реорганізованих Ананьївській районній державній адміністрації (по місцю реєстрації права власності на земельну ділянку з відкриттям розділу), Ананьївській селищній раді (яка зберігає реєстраційну справу про реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку), Любашівській районній державній адміністрації (за місцем незаконної реєстрації речового права оренди на земельну ділянку на підставі договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року), так і в Подільській районній державній адміністрації, до якої приєднані реорганізовані Ананьївська та Любашівська райдержадміністрації згідно постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ. Викладене свідчить, що оригінал договору оренди земельної ділянки, належної на праві власності позивачу, який підлягає державній реєстрації, відсутній у реєстраційній справі, що підтверджує той факт, що договір оренди земельної ділянки позивач з відповідачем не укладала. В справі підлягають застосуванню висновки, сформульовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16 (провадження №14-499цс19) щодо ефективного способу захисту права власника земельної ділянки шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки. Апелянт до скарги додав незасвідчену фотокопію договору оренди від 23 вересня 2019 року та вказав, що оригінал договору має бути у реєстратора та позивача, тобто представник відповідача не зазначає про наявність у нього оригіналу договору. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що за не підтвердження факту укладення договору оренди землі між сторонами, який слугував підставою реєстрації права оренди, державна реєстрація є такою, що здійснена незаконно і підлягає скасуванню. Щодо способу захисту. Доводи апеляційної скарги про неналежний спосіб захисту є безпідставними; рішення Верховного Суду, на які посилається апелянт, не є релевантними у даній справі через інший характер порушення. Щодо дотримання норм процесуального права. Твердження представника відповідача про не отримання відповідачем від суду жодних сповіщень про розгляд справи через неправильно зазначену адресу місця знаходження відповідача, а також про те, що про існування справи сторона відповідача дізналася з загальнодоступних реєстрів, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, в заяві про перегляд заочного рішення адреса відповідача ФГ «Магденко» вказана: Одеська область, Ананьївський (нині Подільський) район, с. Шелехове, та аналогічна адреса відповідача зазначена у договорі про надання правової допомоги №18/09/24 від 18 вересня 2024 року, який додано до заяви про перегляд заочного рішення у підтвердження повноважень представника відповідача. Саме за цією ж адресою здійснювалися виклики відповідача до суду (т.2 а.с.86-91). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) є власником земельної ділянки площею 4,613 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 51203285600:01:001:0328, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1659580851202, що розташована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с/рада Шимківська, земельна ділянки № НОМЕР_4 , масив № НОМЕР_5 . Земельна ділянка належить на праві приватної власності (розмір частки 1/1) на підставі розпорядження №519/А-2018 від 11 липня 2018 року Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області. Державна реєстрація права власності здійснена 28 вересня 2018 року, номер запису про право власності: 28225133, державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області Чернієнко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43337182 від 05 жовтня 2018 року (т.1 а.с.12-13). За інформацією станом на 21 червня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо належної на праві власності ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4,613 га, цільового призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 51203285600:01:001:0328, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1659580851202, що розташована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с/рада Шимківська, земельна ділянки № НОМЕР_4 , масив № НОМЕР_5 , зареєстроване інше речове право, а саме: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі №б/н від 23 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко», строк дії: договір укладено на 49 років з правом пролонгації; орендар: фермерське господарство «Магденко» (код ЄДРПОУ: 39699383); орендодавець: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ). Державна реєстрація іншого речового права здійснена 28 вересня 2019 року, номер запису про право власності: 33465208, державним реєстратором Любашівської районної державної адміністрації Одеської області Стратієвським В.С. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48942390 від 01 жовтня 2019 року (т.1 а.с.14-15). Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» Любашівська районна державна адміністрація Одеської області після процесу реорганізації місцевих державних адміністрацій передала архіви реєстраційних справ юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також нерухомого майна до Подільської районної державної адміністрації Одеської області. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №3650 «Про утворення та ліквідацію районів» Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області після процесу реорганізації місцевих державних адміністрацій передала архіви реєстраційних справ юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також нерухомого майна до суб`єкту державної реєстрації виконавчого органу Ананьївської міської ради. Інформація про наявність реєстраційної справи щодо державної реєстрації речового права, а саме права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 на підставі договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко» відсутня: у Подільській районній державній адміністрації Одеської області (т.1 а.с.44, 50, 78, 85, 86); у відділу надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради (т.1 а.с.55); в управління «Центр надання адміністративних послуг» Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області (т.1 а.с.82). Договір оренди №б/н від 23 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко» щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328, строком дії на 49 років з правом пролонгації, де орендар фермерське господарство «Магденко» (код ЄДРПОУ: 39699383), орендодавець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), суду не надано. ОСОБА_1 заперечує укладення договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 та, відповідно, стверджує, про відсутність у неї оригіналу договору оренди чи його належним чином посвідченого примірника. ФГ «Магденко» зазначає про укладення договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328, при цьому не надає суду оригінал договору оренди чи його належним чином посвідчений примірник. Місце зберігання (знаходження) реєстраційної справи щодо державної реєстрації речового права права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0128 на підставі договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року та, відповідно, оригіналу договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року не встановлено. ФГ «Магденко» не надано доказів сплати ОСОБА_1 та, відповідно, отримання нею орендної плати у період 2019-2024 роки. Позивач ОСОБА_1 в порядку статті 84 ЦПК України зверталась до суду з клопотанням про витребування реєстраційної справи щодо державної реєстрації речового права, а саме права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 на підставі договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко». Суд першої інстанції за клопотання позивача про витребування доказів витребував у компетентних органів вказану реєстраційну справу, проте за змістом отриманих відповідей жоден із компетентних органів не підтвердив наявність реєстраційної справи та, як наслідок, оригіналу договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року. В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов`язку доказування та подання доказів кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В порядку доведення обставин не укладення договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 надано наявні в неї докази та заявлено клопотання до суду про витребування доказів судом, які позивач не може подати самостійно. Натомість ФГ «Магденко» в порядку доведення обставин укладення договору оренди №б/н від 23 вересня 2019 року не надано належних доказів на підтвердження заперечень на позовні вимоги, не заявлено клопотань до суду про витребування доказів судом. Відповідач ФГ «Магденко», достовірно знаючи про справу, зайняв в суді першої та апеляційної інстанції позицію неявки та посилання на відсутність обов`язку у відповідача доводи обставини, які входять до предмета доказування у справі. Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано виходив з того, що факт укладення між сторонами договору оренди землі не підтверджено належними, допустимими, достовірними доказами, які були б достатніми для висновку про наявність договірних відносин оренди. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України). Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) зазначено, що «відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими. Разом з тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення». Суд першої інстанції послався на ряд постанов Верховного Суду, які містять висновки про те, що відсутність оригіналу договору оренди землі підтверджує доводи позивача про те, що такий договір не укладався. Твердження позивача, що не укладала договір оренди землі та не підписувала договір, не спростовані відповідачем. Апеляційний суд приймає встановлений судом першої інстанції висновок про те, що волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі у встановлений законом спосіб не відбулося; що доказів підписання позивачем договору не надано; що договір оренди як правочин є неукладеним і ця обставина відповідачем не спростована. Факт реєстрації речового права оренди земельної ділянки не може заміняти договір про таке право, так як за положеннями статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі; лише після виникнення речового права оренди таке право підлягає державній реєстрації. У правовій системі України доктрина venire contra faktum proprium (заборони суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи сторони правочину як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину. Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Зазначена форма виключає можливість укладення спірних договорів шляхом вчинення конклюдентних дій. Аналогічний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19). Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення буд-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328 між ОСОБА_1 та ФГ «Магденко» є неукладеним, як наслідок, правовідносини оренди не виникли та, відповідно, відсутні законні підстави для користування ФГ «Магденко» земельною ділянкою, порушене право власності позивача на земельну ділянку підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку. У справі, що переглядається, за встановлених судом обставин ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належною позивачу земельною ділянкою шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки. Реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речового права оренди земельної ділянки на підставі не укладеного договору оренди не відповідає вимогам закону, як наслідок, порушене право власності позивача на земельну ділянку підлягає захисту шляхом скасування державної реєстрації речового права - права оренди ФГ «Магденко» земельної ділянки кадастровий номер 5120285600:01:001:0328. Обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з висновком, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) та відповідає судовій практиці (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі №687/333/20 (провадження №61-14569св21), від 04 лютого 2020 року у справі №2/2218/3845/11, від 13 лютого 2023 року у справі №687/329/20 (провадження №61-14885св21), від 17 січня 2022 року у справі №687/358/20 (провадження №61-8698св21), від 07 грудня 2022 року у справі №687/333/20 (провадження №61-14569св21), інших). Апеляційний суд приймає доводи відзиву про безпідставність доводів апеляційної скарги про неналежний спосіб захисту та не релевантність судової практики, на яку послався відповідач, оскільки: 1)вона стосуються інших обставин (укладених договорів, а не їх неукладеності) або інших правовідносин сторін, які не є подібними; 2)належні та допустимі докази у справі (відповіді компетентних органів) доводять відсутність факту укладення договору, волевиявлення позивача на укладення договору оренди земельної ділянки та реєстрацію права оренди на цій підставі; 3)у даній справі обраний спосіб захист забезпечує ефективне поновлення прав позивача згідно закону та позицій Верховного Суду. Щодо дотримання норм процесуального права. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце знаходження відповідача ФГ «Магденко»: 66431, Одеська область, Ананьївський (нині Подільський) район, с. Шелепове (т.1 а.с.22). Провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності; ухвалу про відкриття провадження у справі, судові виклики-повідомлення тощо направлялись судом першої інстанції відповідачу ФГ «Магденко» за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи. Матеріали справи підтверджують те, що відповідач ФГ «Магденко» про справу достовірно знав, проте до суду не з`являвся, неодноразово подавав заяви про відкладення з різних причин. Порушень норм процесуального права, які б слугували підставою для скасування рішення суду першої інстанції, не встановлено. Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального права, що такі регулюють, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові. Правові підстави для скасування рішення суду відсутні. Справа в провадженні суду першої інстанції з липня 2023 року, суду апеляційної інстанції з листопада 2024 року; призначена ухвалою суду від 21 січня 2025 року до розгляду на 27 листопада 2025 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи мали процесуальний час для обґрунтування позицій; учасники справи повідомлені у встановленому законом порядку; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 27 листопада 2025 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу фермерського господарства «Магденко» залишити без задоволення. Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 22 серпня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Магденко» про повернення земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 26 лютого 2026 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді О.С.Комлева Є.С.Сєвєрова