Постанова Сумський апеляційний суд № 585/4767/25

Справа №585/4767/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євлах О. О. Номер провадження 33/816/977/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 25 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.01.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.01.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 5 місяців та без оплатного вилучення транспортного засобу, за те, що 03.12.2025 о 14.28 год в м. Ромни, по вул. Гетьмана Мазепи, 57А ОСОБА_1 керував автомобілем Мерседес НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, хитка хода), від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП. Крім того, 03.12.2025 14.28 год в м. Ромни, по вул. Гетьмана Мазепи,57А водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, будучи повторно протягом року притягнутим до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді даної справи, всебічно не з`ясувавши всіх обставин подій у справі про адміністративне правопорушення, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та не відповідають фактичним обставинам справи. У призначену дату ОСОБА_1 до суду не з`явився. Судова повістка про виклик до суду апеляційної інстанції на 25.02.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Судом на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , направлялась судова повістка про виклик до суду. Тому будучи обізнаним про те, що в цій справі відомим для держави в особі суду місцем його проживання є вказана адреса, ОСОБА_1 мав сумлінно поставитися до того, що на цю адресу можуть направлятися листи/повістки, які напряму стосуються його законних прав та інтересів, ймовірне надходження яких він повинен був очікувати та слідкувати за ними, що у свою чергу вказувало б на його належну процесуальну поведінку. Направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним». При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю суду. Обов`язок суду «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні. Схожі висновки викладені в постанові ВП ВС (постанова № 800/547/17 від 25.04.2018). Адреса для листування, зазначена ОСОБА_1 у його апеляційній скарзі є адресою здійснення адвокатської діяльності його захисника Шох К.А. Від захисника Шох К.А. надійшло клопотання про відкладення судового засідання з тих підстав, що 11.02.2026 сторона захисту отримала матеріали справи, однак у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, захисник не зміг погодити з клієнтом правову позицію та підготувати належний захист. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Причини неявки захисника в судове засідання, зазначені в його заяві суддя апеляційного суду вважає неповажними, оскільки з часу ознайомлення з матеріалами справи минуло два тижні, що є достатнім часом для підготовки захисту у справі про адміністративне правопорушення. З врахуванням вказаних обставин, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду без участі вказаних осіб, а тому, перевіривши матеріали даної справи та апеляційні доводи та вимоги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 530597 від 03.12.2025, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - копією рапорта помічника чергового Роменського РВП ГУНП в Сумській області про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (а.с. 3); - копією постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 30.06.2025 про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 11.07.2025 (а.с. 4-5); - відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час встановлення особи водія, було виявлено, що він позбавлений права керування транспортними засобами, а також під час спілкування з водієм, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та працівниками поліції було запропоновано водію пройти огляд на стан сп`яніння та місці зупинки транспортного засобу або в лікарні, на що він відповів відмовою. Працівниками поліції було роз`яснено водієві про те, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП, оскільки він вже протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП. Також було повідомлено, що буде складений протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Після цього поліцейськими було складено протоколи, ознайомлено водія з їх змістом та надано копії водію під підпис (а.с. 6); - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 530592 від 03.12.2025, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 10). Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України, вчинені особою, яка протягом року вже піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, а також у порушенні вимог п.2.1.а ПДР України, будучи повторно протягом року притягнутим до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тобто у вчиненні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, у поза розумний сумнів. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено. При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та намагався швидко залишити місце зупинки, після встановлення особи водія, останній повідомив, що позбавлений права керування транспортним засобом, після чого у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Однак, останній на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора драгер відповів відмовою, їхати в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння також бажання не виявив, після чого йому були роз`яснені права та обов`язки і поліцейські повідомили, що на нього будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення. Доводи апелянта, про те, що суд допустив спрощений підхід при розгляді справи повністю спростовуються змістом постанови судді, в якій належним чином проаналізовані наявні в справі докази. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, постановив: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130, ч. 5 ст.126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн., із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки 5 місяців без оплатного вилучення транспортного засобу залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Соколова