Постанова Одеський апеляційний суд № 521/16938/25

Номер провадження: 33/813/149/26 Номер справи місцевого суду: 521/16938/25 Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання Губарі Д.В., за участі: представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Малюка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Проценка О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП установив Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: ОСОБА_1 08.09.2025 року о 00:58 годин в м. Одесі по вул. Десятій, 2/1 керувала транспортним засобом «Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки, зі згоди водія на приладі Драгер Alcotest 7510 (0306) у встановленому законом порядку, відповідно до тесту 1425. Результат огляду 1,69 проміле, чим порушила п. 2.9 ПДР. За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 446942 від 08.09.2025року за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,0 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Проценко О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв`язку з відсутністю в її діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що -суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи; -в матеріалах справи відсутні відомості що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; - ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом. На підставі цього, адвокат Проценко О.М. в інтересах ОСОБА_1 просить задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилась, причини неявки апеляційному суду не повідомила, однак участь в апеляційному розгляді приймає її захисник адвокат Малюк Є.В., який просив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , за участі її представника. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Малюк Є.В. підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №446942 від 08.09.2025 року, ОСОБА_1 08.09.2025 року о 00:58 годин в м. Одесі по вул. Десятій, 2/1 керувала транспортним засобом «Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки, зі згоди водія на приладі Драгер Alcotest 7510 (0306) у встановленому законом порядку, відповідно до тесту 1425. Результат огляду 1,69 проміле, чим порушила п. 2.9 ПДР (а.с.1,5). Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №446942 від 08.09.2025 року ОСОБА_1 власноручно підписала, тобто фактично погодившись із його змістом, зауважень та застережень в протоколі не вказала, незгоди з результатом тесту на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано. Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, чеком «Drager 7510» (тест №1425), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, який ОСОБА_1 також підписала без заперечень (а.с. 5-7). Крім того, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується долученими до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписом на DVD-R диску, на якому зафіксовано факт проходження останньою огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 було роз`яснено її права та обов`язки, а остання неодноразово визнавала факт вживання алкогольних напоїв, зокрема пива. За наведених обставин доводи апелянта стосовно не роз`яснення поліцейськими прав та обов`язків, апеляційний суд вважає необґрунтованими. На відеозаписах зафіксовано, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , було повідомлення працівниками поліції про встановлення в неї ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, а також те, що ОСОБА_1 особисто підтвердила, що вона їздила на заправну станцію для придбання алкогольних напоїв (пива), напередодні вживала алкогольні напої, визнавала факт наявності алкоголю з ротової порожнини. На відеозаписі також зафіксовано факт добровільного погодження ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Drager 7510». З відеозапису на DVD-R диску прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 08.09.2025 року, під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, який беззаперечно підтверджує відомості викладені в протоколі та вину водія. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимими. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи. Крім того, дій, які б вказували на грубе недотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння або Інструкції, під час апеляційного розгляду скарги судом не встановлено. Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, є неприйнятними з огляду на таке. Разом з тим, факт керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, зазначених у протоколі, та зупинка її поліцейськими підтверджується іншими доказами, наявними у матеріалах справи. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що факт керуванням транспортним засобом встановлюється будь-якими фактичними даними, які в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами. Так, з відеозапису з бодікамер поліцейських 473746 та 470618 вбачається, що на запитання поліцейського: «що за маневри такі, чого ми літаємо, що вживали?», ОСОБА_1 надала однозначну відповідь: «Пиво». При цьому, ОСОБА_1 не заперечувала факт керування, а навпаки пропонувала працівникам поліції «рішити», проте отримала відмову. Вказала, що проживає неподалік від місця зупинки, та їздила на АЗС за пивом. Отже, долучені відеозаписи повністю відображають подію, за обставинами якої складено протокол про адміністративне правопорушення у цій справі, є належним доказом, оскільки на них чітко зафіксовані факти визнання ОСОБА_1 керування автомобілем, вживання перед цим алкогольного напою, виявлення поліцейським у неї ознак алкогольного сп`яніння, проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за згодою водія та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп`яніння. Вказані обставини апелянтом у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер та досліджується у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи. Крім того, факт керування ОСОБА_1 автомобілем зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 08.09.2025, який з огляду на положення ст.251 КУпАП, є одним із доказів у справі, та в якому зафіксовано адміністративне правопорушення керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та зазначено про проведення огляду зі згоди водія на місці зупинки у встановленому порядку за допомогою приладу Драгер під відеозапис. При цьому, ОСОБА_1 , будучи ознайомленою із складеним протоколом, не заперечувала факту керування нею транспортним засобом та підписала протокол, хоча не була позбавлена можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважала за потрібні. Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується сукупністю доказів, які є у матеріалах справи, а позиція сторони захисту щодо недоведеності факту керування апеляційним судом розцінюється як обраний спосіб захисту. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що обов`язок відеофіксації за ч.2 ст.266 КУпАП стосується саме процедури огляду водія на стан сп`яніння, а не моменту руху (безпосереднього керування) ним транспортним засобом. Зазначені вище докази, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Застосовуючи адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.33 КУпАП, врахувавши характер та обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини. Стягнення застосовано в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Рішення суду в цій частині також відповідає сталій практиці Європейського суду з прав людини, зокрема висновку у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, в якому Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, в апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Апеляційним судом не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в районному суді. За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Проценко О.М. залишити без задоволення. Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.11.2025, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець