Постанова Вінницький апеляційний суд № 144/1408/25

Справа № 144/1408/25 Провадження № 33/801/238/2026 Категорія: 305 Головуючий у суді 1-ї інстанції Магдяк Н. І. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА 25 лютого 2026 рокум. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Човганюк Алли Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою Теплицького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн, а також стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн. Не погоджуючись із такою постановою суду, адвокат Човганюк А. М. в інтересах ОСОБА_1 13 лютого 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно захисник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Заявником зазначено, що вперше апеляційна скарга була подана 04 грудня 2025 року, своєчасно, в межах десятиденного строку, ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Човганюк А. М. Апеляція була прийнята до розгляду, що підтверджується тим, що справа була призначена до розгляду на 07 січня 2026 року, що підтверджується Судовою повісткою-повідомленням від 19 грудня 2025 року, яка надійшла на адресу скаржника ОСОБА_1 . У подальшому справа була знята з розгляду, однак зняття справи з розгляду, підтверджує той факт, що скарга була прийнята до розгляду. 03 січня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надійшла постанова про повернення апеляції від 24 грудня 2025 року. Зміст даної постанови ОСОБА_1 був незрозумілий і вона звернулась до адвоката Човганюк А. М. за роз`ясненням, однак зустрітися сторони змогли лише 14 січня 2026 року, оскільки адвокат Човганюк А. М. в період із 05 січня 2026 року по 12 січня 2026 року (включно) перебувала на лікарняному. Також в постанові про повернення апеляції від 24 грудня 2025 року були відсутні роз`яснення про право апелянта звернутися повторно із апеляційною скаргою та не визначалися відповідні строки. Оскільки ОСОБА_1 отримала постанову про повернення апеляції 03 січня 2026 року, а повторно подала 18 січня 2026 року, тобто на 14 день, то з урахуванням, що адвокат Човганюк А. М. перебувала на лікарняному 8 днів, можливо зазначити, що повторно апеляція подана протягом 7 днів (тобто менше 10 денного строку), з часу отримання апелянтом постанови про повернення апеляції, що є розумними строками на повторне звернення. Однак, постановою від 29 січня 2026 року суддя Вінницького апеляційного суд Сало Т. Б. відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Теплицького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та повторно повернув апеляцію, при цьому зазначивши, що сторона апелянта не вчинила негайних дій щодо оскарження постанови та нова апеляційна скарга повністю дублює вперше подану апеляційну скаргу і тому не підлягає до розгляду. З даною постановою сторона апелянта ознайомлена в Єдиному Реєстрі судових рішень. Таку постанову сторона апелянта вважає помилковою та такою що порушує принцип гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення та не забезпечує ефективного права на справедливий суд та з формальних підстав унеможливило доступ апелянта до апеляційного суду. Беручи до уваги те, що до апеляції адвокатом надано ордер, із зазначенням про відсутність обмежень по повноваженнях, що першочергово апеляція подана своєчасно (04 грудня 2025 року), повторно апеляція подана в семиденний строк з часу отримання постанови суду з урахуванням хвороби адвоката, та повторність пов`язана була із наданням договору про правничу допомогу (причина повернення апеляції) з метою дотримання конституційного принципу права на апеляційне оскарження та принципу правової визначеності адвокат просить суд поновити строк на подачу апеляції ОСОБА_1 на постанову Теплицького районного суду від 25 листопада 2025 року в справі №144/1408/25 та розглянути її у відповідності до вимог апеляції. Дослідивши апеляційну скаргу і матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Відповідно до вимог статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. У рішенні Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року №2-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України зазначено, що у Кодексі України про адміністративні правопорушення, який має відповідну логічно вибудувану конструкцію, унормовано, зокрема, послідовність процедурних дій щодо розгляду та вирішення питань, пов`язаних із притягненням особи до адміністративної відповідальності; порядок оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, ухваленої по суті; порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Частина друга статті 294 КУпАП передбачає, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено. Отже, початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду пов`язаний з моментом прийняття такої постанови. Оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена судом 25 листопада 2025 року. Із матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційну скаргу адвокат Човганюк А. М. подала через систему «Електронний суд» 04 грудня 2025 року (а. с. 79-84). Постановою Вінницького апеляційного суд від 24 грудня 2025 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку із не підтвердженням адвокатом повноважень на захист інтересів ОСОБА_1 (а. с. 87). Вдруге із апеляційною скаргою адвокат Човганюк А. М. звернулася до суду через систему «Електронний суд» 18 січня 2026 року (а. с. 92-102). Постановою Вінницького апеляційного суд від 29 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови було відмовлено (а. с. 105-107). Суд у постанові вказав: « ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про те, що постанова про повернення апеляційної скарги надійшла на її адресу 03 січня 2026 року. Однак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано лише на п`ятнадцятий день з моменту отримання копії постанови про повернення апеляційної скарги та самої апеляційної скарги. ОСОБА_1 зазначає, що їй був незрозумілий зміст цієї постанови, у зв`язку з чим вона звернулася до адвоката Човганюк А. М. за роз`ясненням, однак остання у період з 05 січня 2026 року по 12 січня 2026 року перебувала на лікарняному. Апеляційний суд вважає, що зміст постанови Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2025 року є цілком зрозумілим. Крім того, згідно доданих до апеляційної скарги листків непрацездатності, ОСОБА_3 перебувала на лікарняному з 05 січня 2026 року по 12 січня 2026 року. Тоді як апеляційну скаргу було подано лише 18 січня 2026 року. При цьому заявник не мотивує неможливість подання апеляційної скарги у період з 13 січня 2026 року по 18 січня 2026 року і це при тому, що нова апеляційна скарга повністю дублює вперше подану апеляційну скаргу. Сторона захисту, знаючи про те, що після повернення апеляційної скарги допущено пропуск строку на апеляційне оскарження, не вчинила негайних дій щодо оскарження постанови. А враховуючи, що вдруге подана апеляційна скарга за своїм змістом аналогічна скарзі, яку вже було повернуто апеляційним судом, та зважаючи на незначний обсяг заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказано лише одну підставу, апеляційний суд вважає, що доводи заявника не підтверджують наявність об`єктивно непереборних, незалежних від його волевиявлення перешкод для звернення з апеляційною скаргою в межах розумних строків». Втретє апеляційна скарга подана, як зазначалося, 13 лютого 2026 року (а. с. 109-115). Як видно зі змісту апеляційної скарги, зазначені адвокатом підстави для поновлення строку на її подання, є ідентичними зазначеним у апеляційній скарзі, яку було подано 18 січня 2026 року, будь-яких інших підстав не наведено. Такі підстави для поновлення строку уже були предметом розгляду апеляційного суду та з урахуванням встановлених обставин були визнані неповажними. Крім того, суд звертає увагу на те, що не обґрунтовуючи причин пропуску строку на апеляційне оскарження при подачі апеляційної скарги 18 січня 2026 року, заявник подаючи 13 лютого 2026 року втретє апеляційну скаргу, фактично лише надає власну оцінку постановам суду апеляційної інстанції, раніше прийнятим у даній справі. Разом з тим, апеляційний суд також зауважує, що відповідно до відомостей у АСДС: - постанову апеляційного суду про повернення апеляційної скарги від 24 грудня 2025 року адвокат Човганюк А. М. отримала у системі «Електронний суд» 25 грудня 2025 року, після чого апеляційна скарга була подана вдруге 19 січня 2025 року; - постанову апеляційного суду про відмову задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду від 29 січня 2026 року адвокат Човганюк А. М. отримала у системі «Електронний суд» 04 лютого 2026 року, після чого втретє апеляційна скарга була подана 13 лютого 2026 року. Окрім того суд звертає увагу заявника на те, що ч. 2 ст. 271 КУпАП прямо передбачений обов`язок захисника разом із ордером надати суду витяг із договору, а тому покликання на те, що ордер є самостійним документом, який підтверджує повноваження адвоката на представництво, і подання самого договору або витягу з нього не є обов`язковим, є безпідставними. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав, з урахуванням викладених у скарзі доводів, для поновлення ОСОБА_1 строку на подання апеляційної скарги на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Апеляційний суд констатує, що звертаючись з апеляційною скаргою поза встановленими законом процесуальними строками, скаржник не надав належних доказів про наявність перешкод у реалізації права на оскарження постанови суду першої інстанції у встановлений законом строк. За таких обставин, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП підлягає поверненню особі, яка її подала. Водночас апеляційний суд роз`яснює, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку на її подання. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Вінницький апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу адвоката Човганюк Алли Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Теплицького районного суду Вінницької області від 25 листопада 2025 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Оніщук