Ухвала КАС ВС № 160/28291/24

УХВАЛА 25 лютого 2026 року м. Київ справа №160/28291/24 адміністративне провадження № К/990/53566/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Рахункової палати на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Рахункової палати, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «АВТОСТРАДА», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», про визнання протиправним та скасування рішення, У С Т А Н О В И В: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до Рахункової палати, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «АВТОСТРАДА», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь», у якому просила: - визнати частково протиправним рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частинах, що стосуються Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області та скасувати його у наступних частинах, що стосуються Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області, а саме: - пункт 4 мотивувальної частини (Порушення норм і правил при використанні бюджетних коштів та будівництві магістральних водогонів, а також недостатній внутрішній контроль призвели до недоотримання бюджетом доходів на 528,4 млн гривень); - пункт 5 мотивувальної частини (Незабезпечення конкурентного відбору учасників призвело до непрозорих процедур закупівель та обмеження кола претендентів, що негативно вплинуло на економність використання бюджетних коштів. Наслідок відбору підрядників шляхом надсилання їм пропозицій з будівництва об`єктів експериментального проєкту, без застосування електронної системи закупівель, порушення та завищення вартості робіт і матеріалів); - пункт 6 мотивувальної частини (Завищення цін на матеріальні ресурси в кошторисній документації стало результатом недостатнього контролю замовника та делегування частини його повноважень інженерам-консультантам. Такі дії призвели до значного завищення вартості матеріалів і робіт та неекономного використання 358,5 млн грн бюджетних коштів, а також ризику неекономного їх використання на загальну суму 162,4 млн гривень); - пункт 7 мотивувальної частини (Незабезпечення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області належного контролю за якістю виконання проєктнокошторисної документації трьох об`єктів експериментального будівництва призвело до коригування проєктів у 2024 році та збільшення їх вартості на 41 відс., що свідчить про низьку якість проєктної документації та нерезультативне використання 83650,6 тис. грн бюджетних коштів на її виготовлення); - пункт 8 мотивувальної частини (Застосування при будівництві водогонів акта приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості за формою КБ-2в (УПВ), який передбачає відображення узагальнених показників виконаних робіт, унеможливлює перевірку правильності і обґрунтованості включення до нього обсягів виконаних робіт, кількості і вартості матеріальних ресурсів та інших витрат, що без документального підтвердження створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів»); - пункт 7 резолютивної частини (Проінформувати Офіс Генерального прокурора про результати аудиту з одночасним надсиланням рішення Рахункової палати); - пункт 8 резолютивної частини (Оприлюднити Звіт про результати аудиту і рішення Рахункової палати на офіційному веб-сайті Рахункової палати). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року, позовну заяву Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частині пункту 4 мотивувальної частини (Порушення норм і правил при використанні бюджетних коштів та будівництві магістральних водогонів, а також недостатній внутрішній контроль призвели до недоотримання бюджетом доходів на 528,4 млн гривень). Визнано протиправним та скасовано рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частині пункту 5 мотивувальної частини (Незабезпечення конкурентного відбору учасників призвело до непрозорих процедур закупівель та обмеження кола претендентів, що негативно вплинуло на економність використання бюджетних коштів. Наслідок відбору підрядників шляхом надсилання їм пропозицій з будівництва об`єктів експериментального проєкту, без застосування електронної системи закупівель, порушення та завищення вартості робіт і матеріалів). Визнано протиправним та скасовано рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частині пункту 6 мотивувальної частини (Завищення цін на матеріальні ресурси в кошторисній документації стало результатом недостатнього контролю замовника та делегування частини його повноважень інженерам-консультантам. Такі дії призвели до значного завищення вартості матеріалів і робіт та неекономного використання 358,5 млн грн бюджетних коштів, а також ризику неекономного їх використання на загальну суму 162,4 млн гривень). Визнано протиправним та скасовано рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частині пункту 7 мотивувальної частини (Незабезпечення Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області належного контролю за якістю виконання проєктнокошторисної документації трьох об`єктів експериментального будівництва призвело до коригування проєктів у 2024 році та збільшення їх вартості на 41 відс., що свідчить про низьку якість проєктної документації та нерезультативне використання 83650,6 тис. грн бюджетних коштів на її виготовлення). Визнано протиправним та скасовано рішення Рахункової палати від 27 серпня 2024 року №39-2 «Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності на тему: «Руйнування Каховської гідроелектростанції: масштаби і наслідки катастрофи» в частині пункту 8 мотивувальної частини (Застосування при будівництві водогонів акта приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості за формою КБ-2в (УПВ), який передбачає відображення узагальнених показників виконаних робіт, унеможливлює перевірку правильності і обґрунтованості включення до нього обсягів виконаних робіт, кількості і вартості матеріальних ресурсів та інших витрат, що без документального підтвердження створює ризики незаконного, неекономного та нерезультативного використання бюджетних коштів). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Справа судом першої інстанції розглянута за правилами загального позовного провадження. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Рахункова палата звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 03 листопада 2025 року та від 08 грудня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень. 19 грудня 2025 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Рахункової палати на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення. яким відмовити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2026 року визнано неповажними, зазначені Рахунковою палатою, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу Рахункової палати на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду заяви (клопотання) про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, уточнену касаційну скаргу. Роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. На виконання вимог ухвали Суду від 20 січня 2026 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» сформовано заяву про усунення недоліків та новий примірник касаційної скарги. Так, у заяві про усунення недоліків відповідач повторно зазначає, що постанова апеляційного суду від 11 вересня 2025 року надійшла до електронного кабінету Рахункової палати 12 вересня 2025 року (п`ятниця) о 21:51, а тому з урахуванням частини шостої статті 251 КАС України постанова від 11 вересня 2025 року вважається врученою 15 вересня 2025 року (понеділок). Рахункова палата 14 жовтня 2025 року у межах строку подання касаційної скарги надіслала до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на рішення від 11 березня 2025 року та постанову від 11 вересня 2025 року. Отже, звертаючись вперше із касаційною скаргою Рахункова палата дотрималася вимог процесуального законодавства щодо строку її подання. Повторні подання касаційної скарги хоча і відбулися поза межами строку касаційного оскарження, проте упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Фактично після першого повернення скарги 05 листопада 2025 року (дата отримання ухвали від 03 листопада 2025 року), Рахункова палата повторно її подала через 12 календарних днів, а після другого повернення скарги 09 грудня 2025 року (дата отримання ухвали від 08 грудня 2025 року) - через 9 календарних днів. Отже, повторні подання касаційної скарги відбувалися без зволікання, надмірного затягування з дотриманням саме розумного строку. Також відповідач зазначає, що підготовка касаційної скарги для повторної подачі відбувалася в межах найкоротших строків, які є необхідними для такого виду документу з урахуванням великої кількості обставин справи та нормативно-правового регулювання. Крім того, відповідач стверджує, що Рахункова палата, подаючи касаційні скарги у новій редакції, не зловживала своїми процесуальними правами, оперативно реагувала на зауваження Верховного Суду та викладала касаційні скарги в новій редакції шляхом обґрунтування, доповнення / зміни підстав касаційного оскарження. Отже, відповідач вважає, що повторні подання касаційної скарги відбувалися з метою виконання зауважень суду, протягом розумного строку, необхідного, зокрема, для аналізу практики Верховного Суду, зазначення підстав касаційного оскарження, їх обґрунтування, погодження та накладення відповідних резолюцій, передбачених внутрішніми порядками документообігу, постійних повітряних тривог в м. Києві. Тоді як подання касаційної скарги впродовж декількох днів свідчило б про формальний підхід до підготовки нової редакції касаційної скарги, зокрема щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження. Просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження. Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до суду касаційної інстанції, відповідач не скористався належним чином своїм правом на звернення до суду. Так, звернувшись з касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, заявник, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не виклав у ній належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень, у зв`язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 03 листопада 2025 року). При повторному зверненні, відповідачем також не було дотримано вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження та ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року була повернута скаржнику. Крім того, залишаючи касаційну скаргу без руху 20 січня 2026 року, Судом також зазначено про недотримання відповідачем вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Верховний Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення касаційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не може вважатися обґрунтованою. Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника, що частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків. Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Отже, повернення попередньої касаційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до касаційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Крім того, Суд звертає увагу, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Щодо посилання скаржника на постійні повітряні тривоги в м.Києві, Суд зауважує, що повітряні тривоги не мають постійного характеру та не доводять фактичну неможливість виконати процесуальний обов`язок щодо своєчасного звернення до суду касаційної інстанцій у межах процесуальних строків. Також Суд наголошує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання касаційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання касаційної скарги. Отже, зважаючи на пропуск строку на касаційне оскарження, вказані відповідачем причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі та які б могли зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження. Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними. За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, У Х В А Л И В: Визнати неповажними підстави пропуску Рахунковою палатою строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24. Відмовити у задоволенні клопотання Рахункової палати про поновлення строку касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рахункової палати на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі №160/28291/24 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області до Рахункової палати, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «АВТОСТРАДА», Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТДОРСТРОЙ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», про визнання протиправним та скасування рішення. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко