Ухвала КАС ВС № 260/5885/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 24 лютого 2026 року м. Київ справа №260/5885/24 адміністративне провадження №К/990/5804/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/5885/24 за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» до Тур`я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський», на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Тур`я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський», на стороні позивача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Тур`є-Реметівської сільської ради 23.05.2024 №1242 «Про затвердження детального плану території ур. «Полонина Руна». Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025, у задоволенні позову відмовлено. На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» 09.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання, з огляду на наступне. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Частинами 2 та 3 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив оскаржувану постанову 27.11.2025, повний текст судового рішення виготовлено 03.12.2025 а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 02.01.2026. Слід зазначити, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено у відкритому судовому засіданні, за участю, зокрема, ОСОБА_1 , тобто скаржник був обізнаний про прийняте апеляційним судом рішення. Водночас, касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» 09.02.2026, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , вказуючи підставами касаційного оскарження пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, заявила клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує тим, що вже зверталася з касаційною скаргою, проте остання була повернута у зв`язку з незазначенням передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Також ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до наказу про додаткову відпустку вона перебувала у різдвяній відпустці до 26.12.2025 і стала до роботи 29.12.2025. При цьому третьою особою зазначено про отримання нею оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» 04.12.2025 та наголошено, що вказані обставини (перебування у різдвяній відпустці, направлення повного тексту оскаржуваного судового рішення 03.12.2025, звернення вперше до Верховного Суду із касаційною скаргою 03.01.2026, отримання копії ухвали про повернення первісної касаційної скарги 26.01.2026 о 21 год. 55 хв.) свідчать про поважність пропуску строку на касаційне оскарження. Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, колегією суддів з`ясовано наступне. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду із касаціною скаргою, у взаємозв`язку з інтервалами часу, а саме: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги і отримання відповідної копії ухвали суду до дати повторного звернення з касаційною скаргою тощо. При цьому причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», ОСОБА_1 вже реалізовувала своє право на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, проте ухвалою Верховного Суду від 26.01.2026 її касаційну скаргу повернуто як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Вказану ухвалу від 26.01.2026 доставлено до електронного кабінету скаржника 26.01.2026 о 21 год. 55 хв., повторно із касаційною скаргою ОСОБА_1 звернулась До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 09.02.2026, тобто через 14 днів. При цьому третьою особою не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження з огляду на інтервал часу, який тривав з дати отримання скаржником повного тексту оскаржуваного рішення (04.12.2025) до дати її звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою (09.02.2026) та з моменту постановлення ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги (26.01.2026) до подання касаційної скарги повторно (09.02.2026). Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Також згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Тобто особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Верховний Суд зауважує, що повертаючи 26.01.2026 вперше подану касаційну скаргу, суд касаційної інстанції зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, тобто, саме проявлений ОСОБА_1 підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення. Водночас, надаючи оцінку зазначеним ОСОБА_1 причинам пропуску на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції наголошує, що невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не є поважною причиною пропуску цього строку, оскільки не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, доводів про наявність таких поважних причин ОСОБА_1 не наводить. Колегія суддів наголошує, що, звертаючись вперше до Верховного Суду, ОСОБА_1 не було дотримано вимог КАС України щодо належного оформлення касаційної скарги, що і стало підставою для її повернення 26.01.2026, тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, попередня касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Долучений до клопотання про поновлення строку доказ на підтвердження поважності пропуску процесуального строку, а саме перебування ОСОБА_1 у відпустці з 15.12.2025 по 26.12.2025 свідчить лише про наявність короткостроких суб`єктивних причин та такі обставини не можуть бути підставою для обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. оскільки відпустка не є обставиною, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Разом з цим Верховний Суд наголошує, що поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Також Верховний Суд вважає з необхідне зазначити, що для оформлення, підписання та направлення касаційної скарги до суду касаційної інстанції, у скаржника було достатньо часу, а загальний строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги повторно (09.02.2026) після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту (03.12.2025), не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень. У клопотанні відсутнє й обґрунтування необхідності такого проміжку часу для реалізації свого права на повторне подання касаційної скарги. Варто зазначити, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Отже, сукупність встановлених Верховним Судом за результатом розгляду заявленого ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку обставин свідчить виключно про те, що скаржником допущено необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження з дотриманням вимог КАС України. При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк, проте ОСОБА_1 не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший строк. Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не є такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, скаржник має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою. Таким чином, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, та надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Щодо сплати судового збору Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції станом на момент подання позову встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI). Станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру. Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8) Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги докази сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Сплату судового збору слід здійснювати за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)", призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції: - обгрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням інших поважних причин його пропуску; - документу про сплату судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 169, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України У Х В А Л И В: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №260/5885/24 за позовом Міжнародної благодійної організації «Екологія - Право - Людина» до Тур`я-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітряний Парк Турянський», на стороні позивача - ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач В.М. Шарапа Судді Я.О. Берназюк В.М. Кравчук