Постанова 4803 № 213/327/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/606/26 Справа № 213/327/25 Суддя у 1-й інстанції - Алексєєв О.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2026 року м.Кривий Ріг Справа № 213/327/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Матвійчук Ю.В. сторони: позивачка ОСОБА_1 , відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року, яке ухвалено суддею Алексєєвим О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 31 березня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР» (надалі - ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР») про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифу за надання житлово-комунальних послуг, скасування тарифу та перерахунок сум нарахувань. Позовна заява обґрунтована тим, що з 01 лютого 2014 року ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» надає комунальні послуги до будинку АДРЕСА_1 , які зобов`язаний надавати згідно із встановленими та затвердженими тарифами. Однак, в роздруківках системи «НОВА-КОМ» зазначений інший тариф, ніж був встановлений. Вважає такі дії незаконними та такими, що суперечать ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач протягом періоду з 01 лютого 2014 року по січень 2025 року функції по наданню комунальних послуг систематично не виконував, нарахування проводились за не надані послуги (відсутність двірника майже десять років, прибирання під`їздів, прибудинкової території). Нарахування не відповідають затвердженому тарифу та не проводяться за фактично надані послуги. Після неодноразових звернень, проводилось нарахування за фактом наданих послуг, проте з січня 2022 року виставляється повний тариф. Споживачі буд. АДРЕСА_1 не звертались до відповідача про зменшення обсягу житлово-комунальних послуг. Фактично виконуються функції лише по освітленню прибудинкової території та під`їздів, іноді по усуненню аварійних ситуацій, але нарахування за дані послуги викликають сумніви, не підтверджені актами виконаних робіт, розрахунками та показниками лічильника світла. Звернення виконувати свої обов`язки, згідно затвердженого тарифу, в повному обсязі відповідачем ігноруються. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд: визнати незаконними дії щодо встановлення тарифу за надання житлово-комунальних послуг, скасувати запроваджений тариф та перерахувати суми нарахувань мешканцям будинку АДРЕСА_1 за період з січня 2022 року по грудень 2024 року включно, у зв`язку із ненаданням житлово-комунальних послуг в повному обсязі. Рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд помилково поклав тягар доказування на позивачку та не застосував до правовідносин сторін положення Закону України «Про захист прав споживачів». Суд не надав належної оцінки письмовим доказам у справі та розглянув справу без виклику сторін, чим істостно порушив право позивачки на участь у процесі. Судом не взято до уваги, що враховуючи положення статтей 16, 18, 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги або управитель/балансоутримував зобов?язаний якісно надавати послуги щодо утримання багатоквартирного будинку, а в разі отримання претензій від співвласників багатоквартирного будинку реагувати, усувати перешкоди та давати відповідь на акт-претензію на протязі п?яти робочих днів із результатом виконаної роботи. У відповідача у відзиві відсутні акти виконаних робіт, розрахунки, акти-претензії, тоді як протокол зборів мешканців свідчить про систематичне невиконання послуг. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 та її представника - адвоката Романенко Є.Д., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади. 01 грудня 2021 року між ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» та співвласниками будинку АДРЕСА_1 укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, де узгоджена договірна ціна за послугу управління будинком становить 5,0000 грн (4,7000 + 0,30 винагорода) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі приміщення, що перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників (п.10 Договору, додаток до нього 5). Позивачкою надано власноруч створені листи із зазначенням тарифу в 2022-2024 роках, за адресою АДРЕСА_1 : у 2022 році з січня по квітень - 4,9995, травень - 4,808, червень - 4,4558, з липня по вересень 4,9995, жовтень 4,5984, листопад 2,2039, грудень 2,0419; у 2023 році січень 1,9507, лютий 1,95, березень 2,10, квітень 3,0195, травень 1,7806, червень 2,2756, липень 2,6219, серпень 3,2047, вересень 2,3703, жовтень 3,0779, листопад 2,6251, грудень 2,5019; у 2024 році січень 2,4033, лютий 2,20, березень 2,30, квітень 3,8241, травень 2,551, червень 3,2224, липень 4,0007, серпень 4,1324, вересень 4,0143, жовтень 4,9995, листопад 4,2264, грудень 4,1908. Згідно довідок ДІС «НОВА КОМ», ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» для нарахувань застосовувався тариф: у 2022 році з січня по квітень - 4,9995, травень - 4,808, червень - 4,4558, з липня по вересень 4,9995, жовтень 4,5984, листопад 2,2039, грудень 2,0419; у 2023 році січень 1,9507, квітень 3,0195, травень 1,7806, червень 2,2756, липень 2,6219, серпень 3,2047, вересень 2,3703, жовтень 3,0779, листопад 2,6251, грудень 2,5019; у 2024 році січень 2,4033, квітень 3,8241, травень 2,551, червень 3,2224, липень 4,0007, серпень 4,1324, вересень 4,0143, жовтень 4,9995, листопад 4,2264, грудень 4,1908. Позивачкою надано розрахунок суми перерахунку за 2022 2024 роки по п. №9 кошторису витрат на утримання будинку АДРЕСА_1 , з урахуванням терміну позовної давності. Згідно протоколу громадських слухань будинку АДРЕСА_1 від 03 лютого 2025 року про затвердження тарифу на 2025-2027 роки, а також про систематичне невиконання послуг ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» в період з 01 лютого 2014 року по січень 2025 року, який підписано мешканцями кв. АДРЕСА_3 , 6-8, АДРЕСА_4 , вирішено зобов`язати «СІТІ СЕРВІС» зробити перерахунок за ненадані послуги за період з 2022 по 2024 рік, виключити з тарифу п.п.1, 2, 3, 7,

8. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» про визнання незаконними дій щодо встановлення тарифу за надання житлово-комунальних послуг, скасування тарифу та перерахунок сум нарахувань, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» не було в повному обсязі виконано свої обов`язки за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 грудня 2021 року, а також доказів її звернення з претензією до відповідача щодо неналежної якості таких комунальних послуг в порядку, який передбачений ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом. Статтею 15 ЦК України встановлено, що право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За правилами статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом України «Про житлово-комунальні послуги» регулюються відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, та взаємовідносини між виконавцем послуг та споживачем регулюються виключно на договірних засадах. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Цим Законом визначено, що управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. 01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII. Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст. 1 Закону). Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ст. 1 Закону). Статтею 5 Закону визначено перелік житлово-комунальних послуг. Так, до житлово-комунальних послуг належить, зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Статтею 7 Закону визначено права і обов`язки споживачів. Так, споживач має право: 1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; 2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна); 4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості; 6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; 7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку; 9) складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт; 10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку; 11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі; 12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; 13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем. Індивідуальний споживач зобов`язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; 6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм; 7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг; 11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором; 12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором. Відповідно до ст. 9 Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів. Згідно ст. 10 Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Якщо управитель визначений органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Така ціна протягом строку дії договору управління може змінюватися виключно за погодженням сторін з підстав та в порядку, визначених таким договором. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін. Судом встановлено, що 01 грудня 2021 року між ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» та співвласниками будинку АДРЕСА_1 , в особі ОСОБА_2 , уповноваженої зборами співвласниками будинку, укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, де узгоджена договірна ціна за послугу управління будинком становить 5,0000 грн (4,7000 + 0,30 винагорода) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі приміщення, що перебуває у власності або користуванні кожного зі співвласників (п.10 Договору, додаток до нього 5). Оскільки, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування, вартість послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , регулюється Договором від 01 грудня 2021 року. Позивачкою не надано належних доказів того, що ТзОВ «СІТІСЕРВІС-КР» не було в повному обсязі виконано свої обов`язки за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 грудня 2021 року, а також доказів її звернення з претензією до відповідача щодо неналежної якості таких комунальних послуг в порядку, який передбачений ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у зв?язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи ж апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції до правовідносин сторін положень Закону України «Про захист прав споживачів» колегією суддів не приймаються, з огляду на вищевикладене. Не можна погодитись і з доводами апеляційної скарги щодо позбавлення позивачки ОСОБА_1 доступу до правосуддя та розгляду справи без повідомлення учасників справи, оскільки, ухвалою суду від 03 лютого 2025 року розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 08 годину 30 хвилин 31 березня 2025 року, про що було повідомлено учасників справи (а.с. 34, 37), однак, позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з?вилася, що підтверджено протоколом судового засідання (а.с. 62). Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 24 лютого 2026 року. Головуючий: Судді: