Постанова Сумський апеляційний суд № 577/3280/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2026 року м.Суми Справа №577/3280/23 Номер провадження 22-ц/816/58/26 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Щербаченко М. В. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., у присутності: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника адвоката Волкової Ірини Іванівни, розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана її представником адвокатом Юсан Інною Олександрівною, на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2024 року у складі судді Потій Н.В., ухваленого в м. Конотоп Сумської області, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Конотопської міської ради про виділення частки в натурі із майна, що є у спільній частковій власності та припинення права спільної часткової власності, у с т а н о в и в : У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, в якому просили: виділити їм в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна 4/25 частки земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що становить 0,0160 га від загальної площі 0,1000 га, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027, за адресою: АДРЕСА_1 , а інша частина земельної ділянки залишається в користуванні: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Конотопської міської ради; припинити позивачам право спільної частково на вказану земельну ділянку. Свої вимоги мотивують тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду від 09 січня 2020 року визначено позивачам, що ідеальна частка кв. АДРЕСА_2 , з урахуванням господарчо-побутових будівель складає 4/25 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння, тобто кожному з позивачів належить по 2/25 частки. Співвласниками будинку, без визначення ідеальних часток, являються ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Ідеальна частка ОСОБА_4 становить 7/50 часток. Житловий будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027. Позивачам належить по 2/25 частини земельної ділянки, що становить по 0,0080 га від загальної площі 0,1000, га кадастровий номер 5910400000:04:067:0027. Одночасно співвласниками вказаної земельної ділянки являються ОСОБА_4 7/50 часток, Конотопська міська рада 31/150 частин та 31/300 частин. ОСОБА_5 передано в оренду 31/150 частина земельної ділянки від загальної площі 0,1000 га, що становить 0,0207 га, а ОСОБА_6 відповідно 31/300 частина земельної ділянки від загальної площі 0,1000 га, що становить 0,0103 га. У добровільному порядку вирішити з відповідачами питання про укладення письмового договору про виділ у натурі частки земельної ділянки не виявилося за можливе. Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Виділено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4/25 частки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , згідно висновку експерта №1693 від 22 травня 2024 року, відповідно до 2 варіанту виділу, а саме: виділити земельну ділянку площею 160 кв.м (0,016 га). Лінія виділу проходить наступним чином: відрізок А-Б від кута прибудови літ.а 4 (у користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) довжиною 2.26 м; відрізок (перпендикуляр) Б-В довжиною 7,11 м; відрізок (перпендикуляр) В-Г довжиною 3,54 м; далі відрізок Г-Д до межі земельної ділянки довжиною 8,53 м; далі відрізок Д-Е по межі земельної ділянки довжиною 2,82 м; далі по межі земельної ділянки відрізок Е-Ж довжиною 1,57 м; далі відрізок Ж-З від межі земельної ділянки до кута прибудови літ.а4 (у користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ); далі межа виділу частки проходить по лінії користування приміщеннями житлового будинку до межі земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ). Утворюється земельна ділянка площею 160 кв.м. (0,016 га). Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027, за адресою: АДРЕСА_1 . Будучи незгодною з рішенням суду, особа яка не брала участі у справи ОСОБА_3 , діючи через свого представника адвоката Юсан І.О., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої доводи мотивує тим, що оскаржуване рішення суду безпосередньо зачіпає права ОСОБА_3 , як власника квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , але до участі у справі її залучено не було. Звертає увагу на те, що в наслідок вирішення питання виділу позивачем частки із земельної ділянки, позивач позбавлена можливості безперешкодного доступу (проходу) до належного їй нерухомого майна. ОСОБА_1 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на те, що права заявника апеляційної скарги жодним чином не порушує оскаржуване рішення, адже ОСОБА_3 не набула права власності на земельну ділянку. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачів та їх представника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Конотопської міської ради від 16 червня 2020 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передано у власність кожному по 2/25 частини земельної ділянки від загальної площі 0,1000 га, що становить 0,0080 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка), кадастровий номер 5910400000:04:067:0027 (а.с.18-19). Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру № НВ-5900249112023 від 30 березня 2023 року, земельна ділянки з кадастровим номером 5910400000:04:067:0027, площею 0,1000 га, розташована АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 2/25 частки кожному; ОСОБА_4 7/50 часток; Конотопській міській раді - 31/150 та 31/300 часток на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежувань державної та комунальної власності» (а.с.7-9). Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20 січня 2021 року, земельна ділянки з кадастровим номером 5910400000:04:067:0027, площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на праві спільної часткової власності належить по 2/25 частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також 7/50 часток ОСОБА_4 31/300 частка земельної ділянки від загальної площі 0,1000 га, що становить 0,0103 на праві спільної часткової комунальної власності належить Конотопській міській раді та згідно договору від 19 вересня 2017 року передана в оренду ОСОБА_6 . Крім того, 31/150 частка земельної ділянки від загальної площі 0,1000 га, що становить 0,0207 га на праві спільної часткової комунальної власності належить Конотопській міській раді та згідно договору від 19 вересня 2017 року передана в оренду ОСОБА_5 (а.с. 11-13). На вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5910400000:04:067:0027 розташований житловий будинок загальною площею 213,3 кв.м., жилою площею 138,4 кв.м., який на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_7 та ОСОБА_1 по 2/25 кожному та 7/50 ОСОБА_4 (а.с. 15-16) . Згідно висновку про вартість майна ФОП ОСОБА_8 , ринкова вартість об`єкту оцінки 4/25 часток земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), площею 0,1000 га, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 14 квітня 2023 року становить 28470 грн (а.с.10). 18 березня 2020 за зверненням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (а.с.20-22). Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 січня 2020 року визначено, що ідеальна частка кв. АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з урахуванням господарчо-побутових будівель складає 4/25 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння (а.с.23-25). Згідно протоколу засідання узгоджувальної комісії по земельним суперечкам від 22 березня 2021 року на підставі заяви від ОСОБА_1 з питань вирішення конфліктної ситуації щодо порядку користування спільним подвір`ям по АДРЕСА_1 , рекомендовано землекористувачам встановити порядок користування спільним подвір`ям за домовленістю між усіма сусідами, а в разі недосягнення згоди, встановлювати порядок користування у судовому порядку (а.с.32-33). Відповідно до висновку експерта №1693 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 22 травня 2024 року судовим експертом запропоновано три варіанти виділу частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 4/25 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027, яка розташована в АДРЕСА_1 . За кожним із варіантів виділу, за необхідності, відповідно до ст. 99, 100 ЗК України можливе встановлення сервітутів на право проходу та користування на користь інших співвласників (а.с.97-105). Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засідання, так як доведені належними і допустимими доказами і не оспорюються відповідачами. Суд дійшов висновку про можливість виділу позивачам в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна 4/25 часток земельної ділянки, кадастровий номер 5910400000:04:067:0027, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що становить 160 кв.м. (0,016 га), яка припадає на частку позивачів як співвласників, згідно 2 варіанту виділу, визначеного висновком експерта №1693 від 22.05.2024 (графічно схема 2 варіанту виділу земельної ділянки наведена в додатку № 3 до висновку), яким серед іншого, враховується фактичне користування приміщеннями житлового будинку між співвласниками. Проте, повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, так як вони не відповідають вимогам закону та обставинам справи. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Частиною 1 статті 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача). Згідно зі ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а в разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку. Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Встановлено, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить по 2/25 кожному, відповідачу ОСОБА_4 належить 7/50 частики в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 на прав власності належать квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 (а.с. 159-162). Згідно з частиною другою статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. За змістом пунктів 1, 4, 6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна. Прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З вказаних норм слідує, що власники квартир є співвласниками і земельної ділянки, на якій розміщені багатоквартирний будинок та належні до нього споруди. Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 розташований на сформованій у встановленому законом порядку земельній ділянці за кадастровим номером 5910400000:04:067:0027, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для обслуговування будинку (присадибна ділянка). Отже, ОСОБА_3 , як власник квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 у вказаному багатоквартирному будинку, має право користування земельною ділянкою на який знаходиться цей будинок та належно до нього будівлі та споруди. Крім того, з долученого до матеріалів справи протоколу засідання узгоджувальної комісії по земельним суперечкам від 22 березня 2021 року вбачається, що спір з приводу порядку користування земельною ділянкою у позивачів виник безпосередньо із ОСОБА_3 . Звертаючись до суду з позовом, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до складу відповідачів за вимогами про виділ належної їм частки у земельній ділянці була зазначена і заявник апеляційної скарги ОСОБА_3 , але в подальшому, позивачі звернулися до суду з клопотанням про виключення ОСОБА_3 з числа відповідачів. Ухвалою Конотопського міськрайонного суд Сумської області від 17 жовтня 2023 року виключено з числа відповідачів ОСОБА_3 . Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішенні не взяв до уваги те, що вирішення позовних вимог про виділ в натурі позивачам частки із земельної ділянки на якій розміщено багатоквартирний будинок, безпосередньо зачіпає права користування цією земельною ділянкою всіх співвласників квартир, в тому числі і ОСОБА_3 . Неналежний склад відповідачів, а саме виключення з кола відповідачів ОСОБА_3 , права якої безпосередньо зачіпаються заявленими позивачем вимогами, і з якою у відповідачів фактично існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою, є підставою для відмови у задоволенні цих позовних вимог. Відмова у задоволенні позовних вимог з зазначених підстав не позбавляє позивачів права ще раз звернутися до суду із своїми вимогами, але вже до належного кола відповідачів. Таким чином, у відповідності до пунктів 1) та 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити. Крім того, з позивачів на користь ОСОБА_3 з позивачів стягнути з дольовому порядку, сплачений нею судовий збір в сумі 1610 грн 40 коп. за апеляційне оскарження рішення суду, тобто по 805 грн 20 коп. з кожного. Керуючись ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана її представником адвокатом Юсан Інною Олександрівною, задовольнити. Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 серпня 2024 рокускасувати та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у дольовому порядку на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1610 гривень 40 копійок за апеляційне оскарження рішення суду, тобто по 805 гривень 20 копійок з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко М. В. Щербаченко